Справа № 274/4204/25
Провадження № 2-а/0274/60/25
29.10.2025 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
1.Описова частина
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд скасувати постанову серії ББА № 741250 від 10.06.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , справу про адміністративне правопорушення закрити.
Виклад позиції позивача
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що постановою серії ББА № 741250 від 10.06.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності з тих підстав, що він керував автомобіля марки Ореl, моделі Rekord, р. н. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками патрульної поліції з підстави того, що на лобовому склі автомобіля була тріщина в зоні склоочисника, чим було порушено п.6.8.5 ДСТУ 3648:2010.
Він не погоджувався з підставою зупинки, не захотів пред'являти свій реєстраційний документ, чим, на думку поліцейських, порушив п.2.1 ПДР України, за що і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Вважає, що дана постанова винесена з недотриманням норм процесуального права та порушенням норм матеріального права, є незаконною та необґрунтованою, такою, що винесена з грубими порушеннями Конституції України, норм матеріального та процесуального права України, оскільки:
В оскаржуваній постанові не вказано, який саме пункт ПДР було порушено та якою саме статтею КУпАП передбачена відповідальність за вказане правопорушення.
Працівник поліції підійшов до автомобіля, який не рухався, і попросив його пред'явити посвідчення водія для складення адміністративного протоколу за керування транспортним засобом, в якого в зоні дії склоочисників була тріщина лобового скла, що і було нібито причиною для зупинки вказаного транспортного засобу. Він відмовився надавати посвідчення водія.
У даному випадку поліцейські вважають, що тріщина на лобовому склі відноситься саме до технічної несправності авто.
Згідно з п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010, затвердженого Наказом від 28.12.2010 №630, «На вітровому склі колісних транспортних засобів не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників», разом з тим, відповідно до Держстандарту, такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.
Перелік несправностей, з якими експлуатація транспортних засобів забороняється, описано в п.п. 31.1, 31.3 та 31.4 ПДР. Однак, у зазначених переліках відсутня така обставина, як «тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників».
Отже, у розумінні положень Правил дорожнього руху тріщина на вітровому склі авто не віднесена до технічної несправності автомобіля, з якою експлуатація авто забороняється.
Наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля. До того ж тріщина на склі розташована з пасажирської сторони і ніяким чином не заважає водієві керувати транспортним засобом.
Зазначив, що доказів вчинення ним порушення не надано, поліцейські не можуть вимагати у водія будь-яких документів, якщо у них немає доказів правопорушення, у відповідності до ст.35 Закону України «Про національну поліцію».
Тому вважає, що всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
25.06.2025 представник відповідача, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, надав відзив на позов, в якому заперечує обставини, викладені в адміністративному позові та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Зазначив, що працівник поліції діяв правомірно. В даному випадку позивач порушив п.п. 6.8.5 ДСТУ 3648:2010 та п. 2.1 б Правил дорожнього, що стало причиною зупинки ОСОБА_1 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». У зв'язку з порушенням вищевказаних норм, інспектором Петруком Я. В. винесено оскаржувану постанову.
Доказом встановлення вини Позивача у порушенні ПДР являється винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення та відеодокази, що додаються до відзиву.
Так, переглядом відеозапису із відеореєстратора службового автомобіля установлено, що на відео зафіксовано рух автомобіля марки «Opel Reckord» та його подальшу зупинку на вимогу працівників поліції.
Переглядом відеозапису із нагрудного відео-реєстратора поліцейського установлено, що правоохоронці повідомили водію ОСОБА_1 про причину зупинки та суть скоєного ним адміністративного правопорушення. Також на відео зафіксовано, що позивач не надав поліцейському на його законну вимогу реєстраційні документи на автомобіль та порядок розгляду справи стосовно ОСОБА_1 , а також те, що поліцейським правопорушника ознайомлено зі ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, роз'яснено порядок сплати штрафу і оскарження постанови.
Правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП вважається закінченим з моменту допущенного проступку. Не мають значення наступні дії та виправдання порушника. Поліцейський чітко сформулював кваліфікуючу ознаку проступку. Поряд з тим, особа яка вчинила проступок повинна нести адміністративну відповідальності, враховуючи принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок. Враховуючи принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, особа має нести адміністративну відповідальність.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до постанови серії ББА № 741250 від 10.06.2025, складеної інспектором сектору реагування патрульної поліції Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Петруком Я. В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.125, ч. 1 ст.126 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накладено стягнення - штраф у розмірі 425 грн.
Згідно постанови - 10.06.2025 о 10 год. 52 хв. по вул. Раскової, 37 в м. Бердичів, Бердичівського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Reckord», номерний знак НОМЕР_2 , у якого наявні тріщини на лобовому склі у зоні дії склоочисників, при цьому не пред'явив реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.п. 6.8.5 ДСТУ 3648:2010 та п. 2.1 б Правил дорожнього руху України.
У графі 7 "До постанови додаються" зазначено: відеозапис з портативного реєстратора 857731, службового авто 1298.
Норми права, застосовані судом
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 125 КУпАП, інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 КУпАП, тягнуть за собою попередження.
Відповідно до положень п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Відповідно до п. 6 розділу 4 "Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки" на вітровому склі КТЗ не дозволено наявність сколів чи тріщин в зоні роботи склоочисника з боку водія.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.1-б ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).
Згідно ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 31 Закону України Про Національну поліцію поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
За положеннями ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію"(надалі - Закон №580-VIII), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Висновки суду
Надаючи оцінку оскарженій постанові у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до постанови серії ББА № 741250 від 10.06.2025, 10.06.2025 о 10 год. 52 хв. по вул. Раскової, 37 в м. Бердичів, Бердичівського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Reckord», номерний знак НОМЕР_2 , у якого наявні тріщини на лобовому склі у зоні дії склоочисників, при цьому не пред'явив реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.п. 6.8.5 ДСТУ 3648:2010 та 2.1 б Правил дорожнього руху України,
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.125, ч. 1 ст.126 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накладено стягнення - штраф у розмірі 425 грн.
Суд зазначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом досліджено відеозаписи події, яка сталась 10.06.2025 за участю ОСОБА_1 , долучені представником відповідача до відзиву через підсистему "Електронний суд".
З вказаних відеозаписів вбачається, що працівниками поліції на відеореєстратор службового автомобіля зафіксовано рух автомобіля «Opel Reckord», н. з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача. Окрім того, на нагрудну камеру поліцейського зафіксовано спілкування працівників поліції з позивачем, вимогу надати посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, пропозицію позивачу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, процедуру розгляду справи та складання адміністративних матеріалів.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст.125 КУпАП.
Як вбачається з оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ставиться в провину порушення вимог п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 "На вітровому склі колісних транспортних засобів не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників".
Із наданих відповідачем відеозаписів вбачається, що позивач не погодився з діями працівників поліції, просив надати докази вчинення ним порушення, на що працівники поліції повідомили, що порушення зафіксовано візуально.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З долучених представником відповідача відеозаписів не вбачається, що на лобовому склі автомобіля позивача наявна тріщина в зоні склоочисників, яка обмежує оглядовість з місця водія, і погіршує його прозорість, матеріали справи вказаних доказів також не містять.
Переглянутим відеозаписом підтверджується і те, що жодного дослідження властивостей скла у зоні передньої оглядовості водія, у тому числі, інспектором поліції не проводилося.
Відтак, порушення ОСОБА_1 не підтверджується жодними належними доказами.
При цьому, суд звертає увагу, що положеннями п. 31.1 ПДР України передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Однак, порушення вказаного пункту ПДР України ОСОБА_1 не ставиться в провину.
Із системного аналізу діючого законодавства України про адміністративні правопорушення вбачається, що саме порушення Правил дорожнього руху України, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Всі сумніви згідно прямої імперативної норми ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Окрім того, стаття 125 КУпАП не містить частин та є бланкетною, тому постанова має містити норму закону (у даному випадку пункт ПДР України), яку особа порушила.
Долучена позивачем копія оскаржуваної постанови не містить посилання на пункт Правил дорожнього руху України, який порушено позивачем.
Таким чином, постанова в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП від 10.06.2025 підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення в цій частині.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП.
З дослідженого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що інспектор неодноразово просив позивача надати, серед іншого, реєстраційний документ на транспортний засіб, на що позивач зазначив, що вказані документи надасть на законну вимогу після надання доказів вчинення ним порушення.
Після спілкування з позивачем, працівники поліції повернулись до службового автомобіля та почали складати адміністративні матеріали. При цьому, один з інспекторів поклав бодікамеру на приладову панель автомобіля. На вказану бодікамеру також зафіксовано, що під час оформлення адмінматеріалів інший працівник поліції підходив до автомобіля позивача та спілкувався з водієм, зокрема, пред'являв службове посвідчення. При цьому, відеозапис з бодікамери даного працівника поліції відповідачем не надано.
Окрім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що «Opel Reckord», н. з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 . На відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції встановили вказану інформацію з бази ІПНП.
Після складання постанови позивач пред'явив документи, однак йому було повідомлено, що потрібно було раніше.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів є неправомірними.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15 березня 2019 року по справі № 686/11314/17 та від 22 жовтня 2019 року по справі №161/7068/16а.
Судом не встановлено, що ОСОБА_1 вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП, відтак спірна постанова в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, з відеозапису вбачається, що під час розгляду справи позивачу було роз'яснено права, передбачені чинним законодавством України та позивачем заявлено клопотання про отримання правової допомоги
Судом не встановлено, що мав місце факт порушення права ОСОБА_1 на захист. До того ж, у цій справі участь захисника не є обов'язковою та позивач правом отримання правової допомоги скористалася, оскарживши постанову до суду.
Оцінку іншим доводам сторін суд не наводить, як таким, що не впливають на висновки суду.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З наявної в матеріалах справи квитанції вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 605,60 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 20, 72, 77, 90, 132, 139, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову серії ББА № 741250 від 10.06.2025, складену інспектором сектору реагування патрульної поліції Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Петруком Я. В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.125, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заст.125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ;
Відповідач: Головне управління національної поліції в Житомирській області, місцезнаходження: вулиця Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, ЄДРПОУ 40108625;
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА