№ 384/404/24
№пр. 6/384/9/2025
23 жовтня 2025 року с-ще Вільшанка
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
у складі:
головуючого судді Сорокіної О.О.
з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2025 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення по цивільній справі №384/404/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заяву обгрунтовує тим, що 30 липня 2025 року заочним рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 30 серпня 2025 року зазначене рішення набрало законної сили. На даний момент існують поважні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду. Зокрема, на виконання рішення про стягнення аліментів із заробітної плати ОСОБА_1 стягуються аліменти в розмірі 25 відсотків щомісячно. Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2024 у справі №384/676/23 його заяву про відстрочення виконання рішення суду задоволено. Судом відстрочено виконання рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 18.06.2024 в межах одного року з моменту його ухвалення, тобто до 15.06.2025. Зазначає, що сума заборгованості складає 50647 грн. і станом на сьогоднішній день не закрита. Крім того, між ним та ТОВ «ФК Технофінанс» існує електронний кредитний договір, де він систематично за користування фінансовим кредитом щомісячно перераховує кредитодавцю кошти у розмірі 2500 грн., також ним щомісячно здійснюється оплата комунальних послуг (вода, електроенергія), а також послуги інтернету, що в середньому за місяць становить біля 2000 гривень.
На підставі викладеного просить суд відстрочити виконання заочного рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2025 року по справі №384/404/24 на один рік, тобто до 29.07.2026.
Заявник в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд його заяви проводити у його відсутність, просить відстрочити виконання рішення суду.
Представник ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення на заяву, в якій зазначив, що заявником суду не надано переконливих, належних доказів тяжкого матеріального становища, наявність інших істотних умов, які ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим, до яких також відноситься відсутність майна, за рахунок якого можливо виконати рішення суду. Також зазначає, що ні рішенням по справі №384/404/24, ні законодавством України не передбачено виконання рішення суду одночасно або одним платежем. Система виконання рішення суду чітко передбачена законодавством України та направлена на ефективне виконання, без надмірного обтяження становища відповідача. Зазначає, що клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області по справі № 384/404/24 є необгрунтованим, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, підстави наведені відповідачем для розстрочення виконання рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області по справі № 384/404/24 є недоведеними, та не можуть братися судом до уваги. У зв'язку з викладеним, просить відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення. Судове засідання просить проводити за відсутності представника позивача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії").
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
ЄСПЛ розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (частина першастатті 5 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Судом встановлено, що заочним рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2025 року позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №26136-03/2023 від 16 березня 2023 року у розмірі 19500 грн. 00 коп., заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №14634-03/2023 від 30 березня 2023 року у розмірі 24925 грн. 00 коп., а разом 44425 (сорок чотири тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп. та понесені судові витрати в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2023 року у справі №384/489/23 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 щомісячно аліменти у розмірі однієї чверті заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 18 липня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до копії довідки начальника 4 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Кіровоградській області від 08 вересня 2025 року №19, з грошового забезпечення ОСОБА_1 вираховуються аліменти в розмірі 25 відсотків щомісячно згідно з виконавчим листом №384/489/23 від 17 жовтня 2023 року.
Також заявником надано копії квитанцій про перерахування коштів по договору 2697809, квитанції про сплату послуг за електроенергію, сплату за інтернет "ХОУМ НЕТ" та комунальні послуги.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується навсебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі №2-55/10.
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Додані до заяви документи, зокрема квитанції про здійснення регулярних платежів, платежів за комунальні послуги, довідка про відрахування 25% грошового забезпечення в рахунок сплати аліментів не свідчать про тяжке матеріальне становище заявника та не доводять необхідності відстрочення виконання судового рішення.
Наявність інших невиконаних боргових зобов'язань за іншими кредитними договорами, не є тими виключними обставинами, що перешкоджають належному виконанню рішення суду або роблять неможливим його виконання протягом дванадцяти місяців.
Інших доказів на підтвердження наявності виняткових обставин до суду заявником не надано.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання заочного рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2025 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 267, 353 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2025 року у справі №384/404/24 (пров.№2/384/17/2025) за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Сорокіна