Справа № 347/369/24
Провадження № 2/347/31/25
23 жовтня 2025 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Кіцули Ю.С.,
секретаря Сумарука І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача фінансових послуг, -
Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.
20.02.2024 року представник ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до АТ КБ «Приват Банк» про захист прав споживача фінансових послуг та відновлення залишку на рахунку.
Позов, з урахуванням змінених позовних вимог, обґрунтований тим, що з 2016 року позивач ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «Приват Банк», і у її користуванні знаходяться картка для виплат АТ КБ "Приват Банк" та картка "Універсальна". З моменту відкриття рахунку в АТ КБ "Приват Банк" вона на систематичній основі користувалася банківською карткою для виплат, на яку їй перераховувалась заробітна плата. Картку "Універсальна" позивач не використовувала з моменту її відкриття, а зберігала вдома із наявними на картковому рахунку грошовими коштами в розмірі 1620 грн.
Однак, 28.04.2022 року позивач прокинувшись зранку, виявила, що її телефон був вимкнений та не вмикався протягом довгого часу. Запідозривши стороннє втручання в її особистий телефон та додаток «Приват24», позивач зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ Приват Банк" для перевірки інформації за її рахунками, на що працівники банку повідомили, що банківські картки заблоковані. Згідно виписки від 01.04.2022 року - 01.06.2022 року, вбачається, що за нічний час доби із 27.04.2022 на 28.04.2022 на банківську картку "Універсальна" було перераховано 6412,69 грн. із зарплатной картки, а пізніше із картки "Універсальна" було перераховано грошові кошти у сумі 28668,92 грн., отримані шляхом збільшення кредитного ліміту, на Інтернет платформу "IPay.ua".
28.04.2022 року позивач подала до Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області заяву про вчинення відносно неї кримінального правопорушення. Відомості, відповідно до поданої нею заяви було внесено до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження №12022096190000047, що на думку позивача підтверджує факт вчинення відносно неї шахрайських дій невідомою особою, якою було таємно викрадено грошові кошти із належної їй банківської картки «Приват банк», чим було спричинено їй матеріальну шкоду.
Згодом, матеріали кримінального провадження №12022096190000047 було передано до Криворізького районного управління поліції Відділення поліції №4 ГУНП в Дніпропетровській області. За результатами досудового розслідування 29.11.2022 дізнавачем СД ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Паркіною Ю.І. прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову. В ході перевірки вказаного кримінального провадження, 04.08.2023 року виконувачем обов?язків керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Кривдюком С.В. постанову про закриття кримінального провадження скасовано та досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено. Крім того, процесуальним керівником у кримінальному провадженні 07.08.2023 змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч.1 ст.190 КК України на ч.4 ст.185 КК України, та в той же день визначено орган досудового розслідування - СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
В ході досудового розслідування, було встановлено, що 28.04.2022 невідома особа шляхом, обману зловживаючи довірою, заволоділа грошовими коштами, які були на банківській карті емітованої "Приватбанк" № НОМЕР_1 , належній позивачу ОСОБА_2 , чим спричинила їй матеріальну шкоду. Також встановлено, що із банківської картки «Приват Банк», належної позивачу, як потерпілій стороні, шляхом обману, було перераховано грошові кошти в сумі 28 668 гривень 92 копійки на банківську картку банку «Райффайзен Банк» № НОМЕР_2 , яка належить невідомій особі.
Тобто, кредитний ліміт, на банківській карті емітованій "Приватбанк" № НОМЕР_1 , належній позивачу ОСОБА_1 , був збільшений шляхом вчинення кримінального правопорушення щодо неї 28.04.2022 року невідомими особами. При цьому, позивач зазначає, що жодного Договору на отримання кредитних коштів з АТ КБ "Приват Банк» не укладала та не збільшувала розмір кредитного ліміту на банківській карті «Приват банк» № НОМЕР_1 .
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів», який встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача дія задоволення його особистих потреб.
Верховним Судом України в постанові від 13 травня 2015 року в справі № 6-71 цс 15 була сформована наступна правова позиція: «Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред?явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
З наведених положень випливає обов?язок фінансової установи негайно відновити залишок коштів на рахунку до стану, що існував, за умови, що користувач невідкладно повідомить банк про платіжні операції, до здійснення яких він не причетний.
Позивач ОСОБА_1 ствердила, що вона є клієнтом АТ КБ «Приват Банк» та володіє картковим рахунком № НОМЕР_3 та № НОМЕР_1 , які приєднані до її особистого номеру телефону НОМЕР_4 . Вночі 28 квітня 2022 року, з карткових рахунків були зняті грошові кошти в розмірі 28668,92 грн. Після вчинення правопорушення щодо неї, позивач виконала дії, прописані наведеними положеннями закону, а саме: одразу, коли сталася несанкціонована транзакція, повідомила відповідача, заявила про заблокування рахунку, що і було здійснено, звернулася до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі чого відомості внесено до ЄРДР за №12022096190000047 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Пунктами 14.14, 14.15 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк, зокрема, зобов?язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банка. У разі невиконання банком обов?язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків віл здійснення таких операцій несе банк.
При цьому обов?язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронною платіжного засобу користувача є виконаним у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем.
Аналіз вказаних положень актів цивільного законодавства дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій і використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов?язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
Банк зобов?язаний інформувати користувача про всі операції з використанням платіжного засобу, а платник зобов?язаний повідомляти банк про всі оспорюванні ним операції, здійснені з використанням електронного платіжного засобу.
Крім того, у випадку повідомлення користувачем банку про платіжні операції, які він не використовував, банк зобов?язаний вжити заходів щодо збереження залишку коштів користувача та провести ретельне розслідування таких фактів і повідомити користувача про його наслідки.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 03 жовтня 2022 року у справі № 387/746/18, у справі №751 /5017/20 від 07 листопада 2021 року.
08.10.2024 року представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, в якій з урахуванням наведеного просив стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь позивача ОСОБА_1 28 658 (двадцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят вісім) гривень 00 коп.
У відзиві на позов представник АТ КБ «Приватбанк» Рокетська С.В. з позовними вимогами не погодилась та зазначила, що 28.04.2022 року карта позивача ОСОБА_1 №4149499153780562 через Приват24 - закрита, залишок коштів в сумі 6412,69 грн. переказано на її кредитну карту № НОМЕР_1 (договір SAMDNWFC00024718468, 2020-11-14 10:45:44 встановлений кредитний ліміт 20000 грн. Переказ коштів при розірванні договору з картки НОМЕР_5 .
28.04.2022 р. з рахунку НОМЕР_6 "Скарбничка" ОСОБА_1 кошти в сумі 704 грн. переведені також на її карту № НОМЕР_1 : Зарахування суми вкладу з «Скарбнички».
В подальшому з карти НОМЕР_1 кошти в загальній сумі 27850,50 грн. (+808,42 грн. комісія) переведені через термінал C0146981 (емітент Райффайзен Банк)
28/04/2022 04:21:55 28/04/2022 P32 F DB -1,020.08 UAH -1,015.00 -5.08 113315 6012 C0146981 UKR P 32 Переказ зі своєї карти
28/04/2022 04:22:54 28/04/2022 P32 F DB -14,965.92 UAH -14,650.00 -315.92 353318 6012 C0146981 UKR P 32 Переказ зі своєї карти
28/04/2022 04:23:48 28/04/2022 P32 F DB -11,559.60 UAH -11,115.00 -444.60 554321 6012 C0146981 UKR P 32 Переказ зі своєї карти
28/04/2022 04:25:01 28/04/2022 P32 F DB -845.52 UAH -813.00 -32.52 699324 6012 C0146981 UKR P 32 Переказ зі своєї карти
28/04/2022 04:26:11 28/04/2022 P32 F DB -267.80 UAH -257.50 -10.30 195327 6012 C0146981 UKR P 32 Переказ зі своєї карти.
Аналізом проведених транзакцій через адмінку "PanLike" встановлено, що списання по карті № НОМЕР_1 (токен 4917186081251176) відбулося через мобільний додаток "Apple Pay" з ручним вводом номеру карти (posentrey mode-12), введеням cvv-коду (resp code-1) з використання "3DSecure" (pos condition-82) платіжна система IPAY.UA P2P.
Сервіс Apple Pay - безконтактний сервіс, що дозволяє здійснювати оплати чи зняття грошових коштів на пристроях, які підтримують дану функцію. Для користування послугою необхідно встановити на телефон додаток, додати до нього банківські картки із введенням даних картки. Після успішної авторизації карток у додатку, можливо користуватися картками без її фізичної присутності, в тому числі можливе безконтактне зняття готівки на банкомат.
Оскільки термінал належать сторонньому банку, встановити отримувача коштів на стороні "Приват Банку" не надається можливим. Наявна інформація про генерування CVV-коду для проведення транзакцій по карті 4149439313549549, з ручним введенням картки без пін-коду .
Аналізом логів входів за 28.04.2022 р. в "Приват24" під акаунтом + 380967600191 клієнта ОСОБА_1 відбувалися входи з не типового для клієнта девайса.
Виявелено , що на момент проведення операції було проведено зміну паролю
НОМЕР_7 ****191 Apr 28, 2022 2:34:06 AM CHANGE_PASSWORD channel is p24mob 128.124.76.162 3636ED0B-F49E-4403-B4BB-FB51C41D7FFC iPhone11,8 p24mob
НОМЕР_8 ****191 Apr 28, 2022 2:34:10 AM UNLOCK_ACCOUNT restore access 128.124.76.162 3636ED0B-F49E-4403-B4BB-FB51C41D7FFC phone iPhone11,8 IOS 14.8.1 2.22.04.04 P24_AUTHORIZATION_MOB
Зміна відбувалась під тим же ай пі , що і вхід з нетипового пристрою - 128.124.76.162. За інформацією вибірки "FINNUM" встановлено, що фінансовий номер +380967600191 заявника в період оспорюваних транзакцій не мінявся.
Згідно вибірки ZMNPIN 28.04.2022 р. PIN-код по картам клієнта не генерувався.
2022-04-28 14:07:00 зафіксовано звернення клієнта ОСОБА_1 в банк з приводу списання коштів з її карти, 17.06.2022 р. повторне звернення клієнта надано мотивовану відповідь.
Таким чином списання коштів 28.04.2022 р. з карти 4149439313549549 клієнта ОСОБА_1 в загальній сумі 27850,50 грн. (+808,42 грн. комісія) відбулося внаслідок розголошення клієнтом конфіденційної інформації, в результаті чого було здійснено вхід в Приват24, змінено пароль, отримано інформацію по карті, заведено та адаптовано в гаманці "Apple Pay" на мобільному пристрої з підтвердженням коду, що надійшов в SMS-повідомленні на фінансовий телефон клієнта та здійснено перекази коштів по її карті на сайті IPAY.UA p2pна карту іншого банку шляхом ручного введення номера картки, терміну дії, cvv-коду картки для інтернет платежів з використанням "3D-Secure".
У зв?язку із наведеним, сторона відповідача вважає вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача виловив доводи аналогічні позовній заяві з врахуванням заяви про зміну предмету позову. Додатково зазначив, що на даний час за фактом викрадення грошових коштів проводиться досудове розслідування, однак встановити актуальне місце знаходження особи причетної до вчинення злочину не можливо, проводяться слідчі дії. Позов просив задоволити повністю.
Представник ОСОБА_3 доводи позовної заяви категорично заперечила, та зазначила, що у АТ КБ "Приватбанк" існує система захисту. Для того, щоб зняти/переказати кошти з картки клієнта недостатньо лише номера телефону. Завжди є додаткове підтвердження операції - введення ПІН-коду картки, 4-х останніх цифр картки клієнта, смс-повідомлення, яке надходить на фінансовий номер клієнта, а тому без розголошення своїх персональних даних інша особа не може зняти кошти. Позивач ОСОБА_1 зазначила, що не втрачала картки, перевипуску її сім-картки не було. Переказ коштів можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефона та іншої особистої інформації. З цих підстав просила у позові відмовити.
Позивач ОСОБА_1 , явка якої судом була визнана обов'язково, надала свої пояснення, що прокинувшись вранці 28.04.2022 року вона побачила, що її мобільний телефон виключений, і при спробі включити, ніяк не включався, хоча був новим, оскільки придбаний нею протягом пів року до цього, у магазині продажу нових мобільних телефонів. Оскільки до її номера телефону були прив?язані її банківські картки (зарплатна, кредитна та картка «Юніор»), вона одразу з телефону сина зателефонувала на гарячу лінію Приват банку щоб заблокувати всі картки, однак їй відповіли, що її карти уже закриті. Після цього вона особисто пішла у відділення Приват банку вияснити ситуацію, а також подала заяву про злочин у поліцію. Жодних дзвінків на її номер телефону з сайтів купівлі-продажу чи інших невідомих номерів їй напередодні не надходило, і паролі та пін коди чи номери карточок вона нікому не передавала. З даних поліції по кримінальному провадженню щодо вчинення відносно неї шахрайських дій, їй відомо, що особу встановлено, однак вона перебуває в розшуку і до відповідальності ще не притягнута.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 26.02.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.03.2024 року.
Ухвалою від 27.03.2024 року за клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на 16.05.2024 року.
16.05.2024 року у зв?язку із відрядженням судді, підготовче засідання відкладено на 27.06.2024 року.
27.06.2024 року за клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладено на 26.08.2024 року.
26.08.2024 року у зв?язку із перебуванням судді на лікарняному, підготовче засідання відкладено на 08.10.2024 року.
08.10.2024 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 04.11.2024 року.
04.11.2024 року у зв?язку із перебуванням судді на лікарняному, підготовче засідання відкладено на 17.12.2024 року.
17.12.2024 року клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на 21.01.2025 року.
Ухвалою від 21.01.2025 року закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду на 03.03.2025 року.
03.03.2025 року за клопотанням представника позивача судове засідання відкладено на 02.04.2025 року.
02.04.2025 року, 06.05.2025 року та 21.05.2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 05.06.2025 року.
05.06.2025 року у зв?язку із відрядженням судді, судове засідання відкладено на 16.07.2025 року.
16.07.2025 року та 01.09.2025 року у зв?язку із відпусткою судді, судове засідання відкладено на 13.10.2025 року.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «Приват Банк», має відкриті карткові рахунки тобто є споживачем банківських послуг.
Згідно копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022096190000047 від 07.05.2022 року за заявою позивача ОСОБА_1 було внесено до ЄРДР відомості за попередньою правовою кваліфікацією - ч.1 ст.190 КК України, про те, що 28.04.2022 року невідома особа шляхом обману, зловживаючи довірою, заволоділа грошовими коштами, які були на банківській карті емітованій «Приватбанк» належній ОСОБА_1 , спричинивши їй матеріальну шкоду (а.с.8).
Згідно копії постанови старшого дізнавача СД Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 10.05.2022 року - ОСОБА_1 залучено до кримінального провадження як потерпілу (а.с.9).
Згідно копії постанови прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури від 07.08.2023 року - органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022096190000047 від 07.05.2022 року визначено слідче відділення поліції №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.10).
Копіями заяв від 10.05.2022 року, від 10.06.2022 року, від 14.06.2022 року та від 26.01.2023 року підтверджується, що позивач ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Директора Косівського відділення АТ КБ «Приватбанку» з заявами про зупинення нарахування відсотків по карті № НОМЕР_1 у зв?язку із відкритим кримінальним провадженням щодо вчинення відносно неї невідомими особами неправомірних дій, в результаті чого з її рахунку було викрадено кошти в загальній сумі 28658,92 грн. (а.с.13-16).
Відповідно до копій повідомлень наданих АТ КБ «Приват Банк» позивачу ОСОБА_1 від 30.06.2022 року №20.1.0.0.0/7-220617/13769 та від 09.02.2023 року за №20.1.0.0.0/7-230208/39466, - банком надано відповідь ОСОБА_1 про те, що банк не може повернути їй кошти, які були списані з рахунків № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 (а.с.17), а також змушені відмовити в задоволенні запиту щодо припинення нарахування відсотків за кредитом (а.с.18).
Згідно копії виписки (окремі операції) по картці/рахунку № НОМЕР_1 наданої АР КБ «Приват Банк» - 28.04.2022 року відбулось списання коштів з вказаного рахунку на загальну суму 28658,92 грн. п?ятьма транзакціями, а саме: 1015 грн., 14650 грн., 11115 грн., 813 грн., 257 грн. та з урахуванням 808,42 грн. комісії (а.с.19).
З копій матеріалів зібраних в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022096190000047 від 07.05.2022 року, а саме: копії ухвали слідчого судді Косівського районного суду від 09.05.2022 року про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні АТ КБ «Приват Банк», копії запиту старшого дізнавача Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 09.06.2022 року до сервісу онлайн платежів IPay.ua, копії відповіді IPay.ua з додатком у вигляді таблиці з інформацією про суми грошових переказів, телефона та картки відправника, постанови процесуального прокурора від 10.06.2022 року щодо надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні АТ «Райффайзен Банк» - встановлено, що кошти списані з карткового рахунку позивача ОСОБА_1 у сумі 27850,50 грн. (без врахування комісії у розмірі 808,42 грн.) були перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_13 *1176 «Райффайзен Банк Аваль» (а.с.20-26).
Згідно копії виписки по картці/рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 наданої АР КБ «Приват Банк» за період 28.04.2022 - 28.04.2022, баланс картки на початок періоду складав 1620 грн., кредитний ліміт 20000 грн., усього надходжень 7116,69 грн.(з яких 6412,69 переказ коштів з картки НОМЕР_5 та 704 грн. зарахування вкладу з «Скарбнички»), усього витрат 28668,92 грн. (1015 грн., 14650 грн., 11115 грн., 813 грн., 257 грн.) та сума комісій 808,42 грн. (а.с.28).
Згідно наданої представником відповідача копії Службової перевірки щодо обставин списання коштів з рахунків клієнта ОСОБА_1 від 30.04.2024 року (а.с.59-64), головним спеціалістом УБГО із захисту електронних платежів та послуг по Західному макрорегіону в ході проведення службової перевірки обставин списання 28.04.2022 року з карти №4149439313549549 клієнта ОСОБА_1 коштів в загальній сумі 27850,50 грн. (+808,42 грн. комісія) - зазначено наступне:
- аналізом проведених транзакцій через адмінку "PanLike" встановлено, що списання по карті НОМЕР_1 (токен 4917186081251176) відбулося через мобільний додаток "Apple Pay" з ручним вводом номеру карти (posentrey mode-12), введеням cvv-коду (resp code-1) з використання "3D-Secure" (pos condition-82) платіжна система IPAY.UA P2P.
- оскільки термінал належать сторонньому банку, встановити отримувача коштів на стороні "ПриватБанку" не надається можливим.
- аналізом логів входів за 28.04.2022 р. в "Приват24" під акаунтом + 380967600191 клієнта ОСОБА_1 відбувалися входи з не типового для клієнта девайса.
- виявлено , що на момент проведення операції було проведено зміну паролю. Зміна відбувалась під тим же ай пі , що і вхід з нетипового пристрою - 128.124.76.162.
- за інформацією вибірки "FINNUM" встановлено, що фінансовий номер +380967600191 заявника в період оспорюваних транзакцій не мінявся.
Таким чином списання коштів 28.04.2022 р. з карти 4149439313549549 клієнта ОСОБА_1 в загальній сумі 27850,50 грн. (+808,42 грн. комісія) відбулося внаслідок розголошення клієнтом конфіденційної інформації, в результаті чого було здійснено вхід в Приват24, змінено пароль, отримано інформацію по карті, заведено та адаптовано в гаманці "Apple Pay" на мобільному пристрої з підтвердженням коду, що надійшов в SMS-повідомленні на “фінансовий телефон клієнта та здійснено перекази коштів по її карті на сайті IPAY.UA p2p на карту іншого банку шляхом ручного введення номера картки, терміну дії, cvv-коду картки для інтернет платежів з використанням "3D-Secure".
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з незаконними шахрайськими діями невідомих осіб, які заволоділи грошовими коштами позивача ОСОБА_1 , та неможливістю відновити свої порушені права в позасудовому порядку.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пунктів 1,6,9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05 листопада 2014 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам Цивільно-процесуального кодексу України, які викладені вище.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71 цс15 зазначено, що: «відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення №223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції".
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі №552/2819/16-ц (провадження №61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року (справа № 686/30030/21 провадження № 61-5111св23), «саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Отже, за вимогами норм ЦПК та відповідно до правових висновків Верховного Суду саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач ОСОБА_1 була користувачем послуг які надавав ПАТ КБ “Приватбанк».
На підставі заяви ОСОБА_1 було внесено до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження №12022096190000047. Матеріали кримінального провадження №12022096190000047 було передано до Криворізького районного управління поліції Відділення поліції №4 ГУНП в Дніпропетровській області. В ході досудового розслідування, було встановлено, що 28.04.2022 невідома особа шляхом, обману зловживаючи довірою, заволоділа грошовими коштами, які були на банківській карті емітованої "Приватбанк" № НОМЕР_1 , належній позивачу ОСОБА_2 , чим спричинила їй матеріальну шкоду.
Також встановлено, що із банківської картки «Приват Банк», належної позивачу, як потерпілій стороні, шляхом обману, було перераховано грошові кошти в сумі 28 668 гривень 92 копійки на банківську картку банку «Райффайзен Банк» № НОМЕР_2 , яка належить невідомій особі.
З приводу шахрайських дій ОСОБА_1 невідкладно звернулася із заявою до АТ КБ «ПриватБанк». Тобто, виявивши безпідставне списання коштів, відповідач своєчасно повідомила про цей факт відповідача та звернулася до правоохоронних органів.
На переконання суду, відповідач АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердило належними і допустимими доказами тієї обставини, що ОСОБА_1 як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей за її кредитною карткою, особового рахунку, акаунту, додатку, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, і у втраті таких коштів є її вина.
Списання грошових коштів з карткового рахунку відповідача відбулося не за її розпорядженням, а відтак ОСОБА_1 не повинна нести відповідальність за такі операції.
Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
Отже, відповідачем не доведено і не надано належних і допустимих доказів, що позивач як володілець та користувач картки надала інформацію третім особам і своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема, збільшувати кредитний ліміт та знімати кредитні кошти.
Натомість, відповідачем протягом розгляду справи в суді не було надано жодного доказу щодо зміни умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 із переліком сум та дат зміни кредитного ліміту, в т.ч. і щодо збільшення кредитного ліміту, яке мало місце 28.04.2022 року.
Встановлені судом обставини, підтверджують, що зняття грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і не з її волі.
Крім того, на цей час триває досудове розслідування щодо незаконного викрадення грошових коштів із банківської карти відповідача, і остаточне рішення ще не прийнято. Тому немає підстав вважати, що втрата коштів відповідача сталася внаслідок її незаконних дій.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила стягнути з ПАТ КБ “Приватбанк» грошові кошти в сумі 28 658 гривень.
Однак оцінюючи доводи в цій частині, суд зауважує, що фактично шахрайськими діями невідомої особи, у ОСОБА_1 було викрадено 6412, 69 грн., та 704 грн., а всього разом 7116, 69 гривень.
І саме вказана сума, на переконання суду, підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , оскільки саме така сума належала ОСОБА_1 і містилася на її карткових рахунках.
Що стосується решти суми грошових коштів, то як зазначено самим позивачем, і не спростовано відповідачем, списання грошових коштів відбувалося п'ятьма транзакціями за рахунок збільшення кредитного ліміту до 20 000 гривень, плюс комісія. Отже, різниця в сумі (28658-7116,69) = 21 541, 31 гривня, і це ті грошові кошти, які могли б бути надані відповідачем позивачу ОСОБА_1 , на умовах укладення кредитного договору, з врахуванням повернення відповідної суми в строки, зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами, тощо.
Проте, враховуючи той факт, що вказані грошові кошти фактично належали відповідачу АТ КБ «Приватбанк», то позивач ОСОБА_1 об'єктивно ними не володіла, такі не підлягають стягненню на її користь, оскільки фактично призведуть до безпідставного отримання нею грошових коштів за рахунок відповідача.
Водночас, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду вже звертала увагу, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України. Не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов'язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов'язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, зобов'язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов'язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов'язку іншого суб'єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов'язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (Постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).
Верховний Суд у постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 910/10009/22 зазначив, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту прав, і якщо таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав відповідача (зокрема, щодо подання заперечень, надання відповідних доказів тощо).
На переконання суду, обраний позивачем ОСОБА_1 в даному спорі спосіб захисту порушеного права в частині повернення коштів, які за звичайних умов могли б належати позивачу лише у випадку належного оформлення кредитного договору на умовах і відповідно до правил запропонованих відповідачем, не є ефективним способом відновлення порушеного права позивача, та може призвести до безпідставного отримання грошових коштів.
А відтак, на переконання суду, ефективним способом захисту, та відновлення порушеного права позивача, є визнання припиненим зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором згідно з карткою № НОМЕР_1 .
Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи той факт, що позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", а позов задоволено частково, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 601, 28 гривень (7116,69 ?100% ?28655= 24,83% ; 2422, 40 ?100% ? 24,83 = 601, 28 гривень).
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_14 , АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського буд.1Д, адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги 50, м. Дніпро, 49094) про захист прав споживача фінансових послуг - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 7116, 69 гривень.
Визнати припиненим зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором згідно з карткою № НОМЕР_1 , про збільшення кредитного ліміту від 28.04.2022 року, емітованій в АТ КБ "ПриватБанк".
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» в дохід держави на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України) - судовий збір в розмірі 601, 28 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.С. Кіцула