Справа № 344/13241/25
Провадження № 1-кп/344/1193/25
28 жовтня 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, реєстраційний номер НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 03.04.2025 року вироком Івано-Франківського міського суду за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, суд, -
ОСОБА_6 вчинив: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст.309 КК України.
Кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.
ОСОБА_6 , будучи засудженим вироком Івано-Франківського від 03.04.2025 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, на шлях виправлення не став та маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив новий умисний злочин у сфері незаконного обігу психотропних речовин.
Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, за невстановлених обставин незаконно придбав полімерну колбу, із кристалічною речовиною, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку помістив у кишеню шортів та зберігав при собі без мети збуту.
06.06.2025 року близько 14 год. 50 хв. під час здійснення заходів, спрямованих на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин на території міста Івано-Франківська, працівниками Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, перебуваючи по вул.Набережна, 10 в м.Івано-Франківську, зупинено ОСОБА_6 , в ході спілкування з яким у працівників поліції виникли підстави вважати, що ОСОБА_6 може незаконно зберігати при собі речовини, обіг яких обмежено чи заборонено.
Відповідно до ст.34 Закону України “Про Національну поліцію», працівниками Національної поліції України прийнято рішення про проведення поверхневої перевірки ОСОБА_6 , під час якої останній повідомив, що у нього в кишені шортів знаходиться полімерна колба із вмістом психотропної речовини.
Цього ж дня, в період часу з 17 год. 31 хв. по 17 год. 50 хв. в м.Івано-Франківську по вул. Набережна, 10, а саме неподалік под'їзду №1, в ході проведення працівниками слідчо-оперативної групи Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області огляду місця події, ОСОБА_6 , усвідомлюючи неможливість продовження протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним придбанням та зберіганням особливо небезпечної психотропної речовини, добровільно видав з кишені шортів полімерну колбу, в якій знаходилась кристалічна речовина білого кольору, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в кількості 0,2238 грама.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 309 КК України визнав повністю, та ствердив все вищенаведене, відповідно до викладеного. Усвідомлює, що своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, на даний час щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свій вчинок, запевнив суд, що такого більше не повториться, просив суворо його не карати.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст.309 КК України.
Суд вважає дану кваліфікацію вірною.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, зокрема те, що він раніше судимий за ч.1 ст.309 КК України, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, перебував на стаціонарному лікуванні в КНП “ПОКЦПЗ ІФ ОР» з 22.07.2021 року по 30.07.2021 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних речовин, психотичний розлад переважно поліморфний, афективно-параноїдний синдром. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №252/2025 від 10.07.2025 року ОСОБА_6 на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій та на даний час хронічним психічним розладом, недоумством, тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав і не страждає на даний час, виявляв та виявляє ознаки РПП внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин, синдром залежності, що згідно МКХ-10 F 19.2. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину так і на даний час, ОСОБА_6 перебував в стані, при якому був здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Окрім того, суд також враховує, що згідно інформації, яка міститься в досудовій доповіді органу пробації у обвинуваченого ОСОБА_6 наявний високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки, яку він становить для суспільства, Івано-Франківський районний відділ філії ДУ “Центр пробації» в Івано-Франківській області вважає, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства (в т.ч. окремих осіб). На думку уповноваженого органу з питань пробації виконання покарання у громаді для обвинуваченого ОСОБА_6 можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів щодо сприяння обвинуваченому ОСОБА_6 в працевлаштуванні. У випадку прийняття судом рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган пробації вважає за доцільне покладення на обвинуваченого додаткових обов'язків, відповідно до п.2, п.3 ч.3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи всі наведені вище обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, думку прокурора, який просив призначити покарання у виді штрафу, захисника, яка просила призначити покарання із застосуванням вимог ч.1 ст.69 КК України у вигляді пробаційного нагляду, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, а тому до нього слід застосувати вимоги ч.1 ст.69 КК України, визначивши йому інше, більш м'яке основне покарання не зазначене в санкції ч.2 ст.309 КК України у виді пробаційного нагляду, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами. Суд також звертає увагу, що обвинуваченим вирок від 03.04.2025 року не виконано, останній не працевлаштований, у нього відсутні будь-які доходи, а отже покарання у виді штрафу, про призначення якого просив прокурор, не буде справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 .
Згідно вимог ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
У відповідності до ч.3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Оскільки, дане кримінальне правопорушення обвинуваченим вчинено після постановлення, але до повного відбуття вироку Івано-Франківського міського суду від 03.04.2025 року яким ОСОБА_6 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, то вказаний вирок суду слід виконувати самостійно.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 не обирався.
Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ч.15 ст. 615, ст.ст. 373-375, КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 2 (два) роки пробаційного нагляду.
На підставі ч.2 ст.59-1 КК України, зобов'язати ОСОБА_6 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу) - працевлаштуватися;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Вирок Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2025 року яким ОСОБА_6 призначено покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень - виконувати самостійно.
Речові докази:
- оптичний “СD-R» диск із відеозаписами під назвами “00004» та “00005», який постановою старшого слідчого від 14.06.2025 року визнано речовим доказом - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- речовину, яку було вилучено в ході огляду місця події у ОСОБА_6 та поміщено у спец пакет СRІ1250529 та яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP в кількості 0,2238 грама, які постановою старшого слідчого від 13.06.2025 року визнано речовим доказом та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів СУ ГУНП в Івано-Франківській області - знищити.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави, процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Суддя ОСОБА_7