Справа № 206/4725/25
Провадження № 2/206/2620/25
23.10.2025 м.Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Нестренко Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Задорожньої К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа - Груп Сервіс» про стягнення нарахованої та не виплаченої заробітної плати, компенсації інфляційної суми,-
До Самарського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа - Груп Сервіс» про стягнення нарахованої та не виплаченої заробітної плати, компенсації інфляційної суми.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що період з 29 березня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ГРУП СЕРВІС ( далі - Відповідач). Перебування в трудових відносинах з відповідачем підтверджується витягом з трудової книжки НОМЕР_1 та довідкою за формою ОК-7 Пенсійного фонду України.
Під час мого знаходження у трудових правовідносинах з Відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата за жовтень 2024 року у розмірі 14 080,13 грн ( чотирнадцять тисяч вісімдесят) грн 13 коп. Підтвердженням факту нарахування вказаною суми є відомості з довідки за формою ОК-/ пенсійного фонду України. Але довідку про нараховану та несплачену суму при звільненні відповідач відмовляється мені надати.
До виплати з суми заборгованості підлягає сума за мінусом податків ( 14080.і3 х 19,5 % ) 2745,63 грн, а саме (14 080,13 - 2745,63) 11 334,50 грн.
В день звільнення відповідач в порушення норм діючого законодавства не повідомив позивача письмово про нараховані суми належні при звільненні і не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України.
Розрахунок інфляційної суми за станом на 30.06.2025 року
Інфляція за листопад - грудень 2024 року склала (101,9x101.4) 103,3%
Інфляція за січень 2025 року по липень 2025 р. включно склала 106.3%.
Всього інфляція за період з листопада 2024 року по липень 2025 року включно склала (103,3% х 106,3% ) 109,8%.
Інфляційна сума складає ( 11 334,50 х 109,8%= 12 445,28 -11 334,50) 1110,78 грн
Всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (11 334,50+1110.78) 12 445,28
грн..
Судові витрати складаються з витрат на оплату правничої допомоги за складання позовної заяви в сумі 1500 грн..
В судове засідання Позивач надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутність Відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Сторони перебували у трудових відносинах з 29.03.2024 року по 31.10.2024 року. Згідно довідки форми ОК - 7 відповідачем нарахована позивачу заробітна плата за жовтень 2024 року в розмірі 14 080,13 грн ( чотирнадцять тисяч вісімдесят) грн. 13 коп, що з вирахуванням податків до виплати становить 11334 (одинадцять тисяч триста тридцять чотири) грн. 50 коп.
Як стверджує позивач, вищевказана сума заборгованості по заробітній платі відповідачем не сплачена.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені Колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Згідно правового висновку, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення нарахованої, але не виплаченої позивачу заробітної плати в розмірі 11334,50 грн.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно з п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, а саме - нарахованої, проте невиплаченої заробітної плати Позивачу, Відповідач своєчасно не виплатив заробітну плату. А тому, суд, беручи до уваги розрахунок позивача щодо індексу зростання цін на споживчі товари, прийшов до висновку про обґрунтованість вимог Позивача в частині стягнення з Відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати з урахуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за період з листопада 2024 року по липень 2025 року. Іншого в спростування стороною Відповідача не було наведено аргументів та доказів.
Так, судом встановлено, що за період з листопада 2024 року по липень 2025 року рівень інфляції в Україні становив 109,8%, що підтверджується офіційними даними Державної служби статистики України.
Враховуючи інфляційне знецінення грошових коштів, сума боргу в розмірі 11334,50 грн, яка підлягає стягненню, потребує коригування з урахуванням індексу інфляції.
Розрахунок інфляційних втрат здійснено за формулою:
Інфляційна сума складає ( 11 334,50 х 109,8%= 12 445,28 -11 334,50) 1110,78 грн
Таким чином, інфляційні втрати за період з листопада 2024 року по липень 2025 року становлять 1110,78 грн, що підлягають стягненню додатково до основної суми боргу.
Оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки Відповідач не здійснив належної виплати при звільненні позивача та порушив строки виплати заборгованості по заробітній платі.
Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн 00 коп.
Згідно з частиною 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 ст. 133 ЦПК України).
Як встановлено частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст. 137 ЦПК України).
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн 00 коп до матеріалів справи додані копії наступних документів: Договору про надання професійної правничої допомоги від 22.08.2025 з адвокатом Маркело В.О., Акту виконаних робіт від 25.08.2025, довідки про сплачений гонорар адвокату у сумі 1500 грн 00 коп.
Суд вважає, що сума витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу співмірна зі складністю справи, обсягом послуг (збір документів, підготовка позовної заяви та подача її до суду, надання усної консультації клієнту, підготовка Адвокатського запиту).
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн 00 коп
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, з Відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Керуючись ст.ст. 47, 94, 115, 116 КЗпП України, ст.ст. 4,12,13,78-81,89,141,258, 259,263-265,274,279,280,282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа - Груп Сервіс» про стягнення нарахованої та не виплаченої заробітної плати, компенсації інфляційної суми - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-груп сервіс» (ЄДРПОУ 43631394), адреса: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Слобожанське, вул. Слобожанська,23а на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі в розмірі 11334 (одинадцять тисяч триста тридцять чотири) грн, 50 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати з урахуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за період з листопада 2024 року по липень 2025 року у розмірі 1110,78 грн., а також витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-груп сервіс» (ЄДРПОУ 43631394), адреса: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Слобожанське, вул. Слобожанська,23 а на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т.В. Нестеренко