Справа № 2-5762/10
Провадження № 4-с/0186/4/25
28 жовтня 2025 року м. Шахтарське
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Демиденко С.М.,
секретар судового засідання - Фадєєва Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Машко Маргарити Ігорівни, заінтересовані особи: (стягувач) ОСОБА_1 , Луганський відділ державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -
1. Стислий виклад позиції скаржника (боржника у виконавчому провадженні).
ОСОБА_1 , просить суд поновити строк звернення до суду та визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 21.04.2021 року у виконавчому провадженні № 62795146:
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що:
1)Згідно ч. 4 ст. 11, ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для застосування державним виконавцем до боржника таких обмежень, є наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, починаючи з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. З тексту оскаржуваних постанов вбачається, що ВП № 62795146 відкрито постановою від 08.04.2021 року та державним виконавцем для обрахунку сукупного розміру заборгованості з аліментів враховано період з 01.05.2014 року по 01.04.2021 року, тобто період, що передував зверненню виконавчого листа до виконання.
2)З тексту оскаржуваних постанов не вбачається мотивів їх прийняття в частині наявності вини боржника ОСОБА_1 у виникненні боргу з виплати аліментів, а саме за ухилення від їх сплати.
3)Оскаржувані постанови датовані 21.04.2021 року, разом з тим про їх існування Боржник не знав. Копії оскаржуваних постанов не отримував. Про їх існування дізнався випадково при перевірці його даних працівниками правоохоронних органів на блок-посту та подальшим ознайомленням з матеріалами виконавчого провадження з Автоматизованої системи виконавчого провадження вже після початку повномасштабного вторгнення російської федерації до України та призову Боржника на службу до ЗСУ. Просить поновити строк звернення до суду, адже з 23.03.2022 року на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року він призваний у Збройні Сили України за мобілізацією де й проходить службу станом і на даний час.
В судове засідання Скаржник не з'явився, його представник надав заяву в якій прохав скаргу задовольнити в повному обсязі та розглядати без участі скаржника та його представника.
2. Стислий виклад заперечень заінтересованих осіб.
Стягувач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Представник Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, подав суду письмові заперечення на скаргу в яких зазначила, що просить суд в задоволені скарги слід відмовити.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що:
1) На примусовому виконанні у відділі перебуває Виконавчий лист № 2-5762/10, що виданий Артемівським районним судом м. Луганська 16.04.2020 року (дублікат), про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви - з 09.07.2010 р. та до повноліття дитини. Зазначене виконавче провадження відновлювалася після отримання дубліката виконавчого документа постановою виконавця від 13.08.20 року.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем обчислено розмір заборгованості зі сплати аліментів за вищезазначеним виконавчим документом.
Так, згідно даного розрахунку станом на 01.04.2021 сума боргу зі сплати аліментів становив 135433,25 грн.
Керуючись вимогами ст.ст. 11, 71 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 21.04.2021 року винесено Постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, тимчасового обмеження боржника у праві полювання;
2) З приводу скасування Постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, як то передбачено п. 3 ч. 10 ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження», на момент винесення даної постанови 21.04.2021 року відсутні дані про проходження військової служби боржником у ЗСУ. А оскільки Закон зворотньої сили не має у державного виконавця відсутні законні підстави для скасування зазначеної постанови.
В судове засідання представник Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області не з'явився, надав заяву в якій прохав відмовити в задоволені скарги в повному обсязі та розглядати справу без участі його участі.
3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 16.07.2025 було ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Артемівського районного суду міста Луганська №2-5762/10 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та цивільної справи Білокуракинського районного суду Луганської області №2-5762/10 за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Суд, дослідивши матеріали частково відновлених судових проваджень у цивільній справі Артемівського районного суду міста Луганська №2-5762/10 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та цивільній справи Білокуракинського районного суду Луганської області №2-5762/10 за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
27 серпня 2010 року Артемівський районний суд м. Луганська ухвалив рішення, яким стягнув аліменти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Запоріжжя, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви - з 09.07.2010 р. та до повноліття дитини.
21 лютого 2020 року ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа задоволено та видано дублікат виконавчого листа по цивільній справі Артемівського районного суду м.Луганська № 2-5762/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Постановою державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби від 13.08.20 року відновлене виконавче провадження ВП № 62795146 з виконання виконавчого листа (дублікат) № 2-5762/10 виданого 16.04.2020 року Артемівським районним суд м. Луганська про аліменти з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_2 .
На теперішній час Луганський ВДВС у Луганському районі Луганської області здійснює свою роботу у дистанційному режимі.
У зв'язку з тим, що на території Луганської області, зокрема, в м. Сіверськодонецьк, на цей час відбуваються активні бойові дії та матеріали виконавчого провадження залишилися за місцем попередньої реєстрації відділу, а саме: АДРЕСА_1 . Враховуючи зазначене на вимогу суду належним чином завірена копія ВП № 62795146 не була надана.
У Автоматизованій системі виконавчих проваджень міститься наступні відомості: Розділ «Перелік постанов»:
1.Постанова про відкриття виконавчого провадження № 62795146 від 08.04.2021 року;
2. Постанова про відкриття ВП № 62795146 від 08.04.2021 року (з ідентифікатором).
Розділ «Інші документи»:
1.Супровідний лист про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2021 року.
В той же час при переході за зазначеними посиланнями насправді міститься відповідно:
Розділ «Перелік постанов»:
1.Постанова про відновлення виконавчого провадження № 62795146 від 13.08.2020 року;
2.Постанова про відновлення ВП № 62795146 від 13.08.2020 року (з ідентифікатором).
Розділ «Інші документи»:
1.Супровідний лист про відновлення виконавчого провадження від 13.08.2020 року.
Будь-які інші Розділи Автоматизованої системи виконавчих проваджень не містять постанови про відкриття ВП № 62795146 від 08.04.2021 року або супровідного листа про її надіслання сторонам. Також відсутня інформація про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу, повторне звернення стягувача з заявою про примусове виконання рішення суду. Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що посилання скаржника на те, що виконавче провадження № 62795146 відкрито постановою від 08.04.2021 року є помилковим та не підтверджується наявними доказами. Не зважаючи на помилкове зазначення в тексті оскаржуваних постанов, постанови про відкриття виконавчого від 08.04.2021 року, замість постанови про відновлення виконавчого провадження від 13.08.2020 року.
В подальшому після відновлення ВП № 62795146 відповідно до вимог ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем обчислено розмір заборгованості зі сплати аліментів за вищезазначеним виконавчим документом.
Згідно розрахунку заборгованості від 21.04.2021 року за період з 01.05.2014 по 01.04.2021 сума боргу зі сплати аліментів становила 135 433,25 грн.
21.04.2021 року державним виконавцем винесено оскаржувані Постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, тимчасового обмеження боржника у праві полювання.
23.03.2022 року ОСОБА_1 , призваний у Збройні Сили України.
15.05.2025 року постановою державного виконавця звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , яка направлена на виконання за місцем проходження ним служби.
21.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цією скаргою, розрахунок заборгованості по аліментам, щодо суми та періоду він не оскаржує.
5. Оцінка доказів, аргументів учасників справи, норми права, застосовані судом та мотиви їх застосування.
Скаржник в своїй скарзі просить поновити строк звернення до суду. Вирішуючи зазначене питання суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічні положення наведені і в ч. 1 ст. 449 ЦПК України де визначено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Згідно ч. 2 ст. 449 ЦПК України, - пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
Судом встановлено, що оскаржувані постанови датовані 21.04.2021 року, разом з тим відсутні докази отримання їх копій скаржником.
23.03.2022 року скаржник призваний у Збройні Сили України
Оскільки про наявність оскаржуваних постанов ОСОБА_1 , дізнався вже під час проходження служби в ЗСУ після повномасштабного вторгнення рф та введення на території України військового стану в Україні, з метою уникнення ситуації надмірного формалізму суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного для подання скарги строку.
5.1. Стосовно правомірності дій приватного виконавця при винесенні оскаржуваних постанов.
Обґрунтовуючи скаргу в цій частині скаржник посилається на наступні обставини:
1)Згідно ч. 4 ст. 11, ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для застосування державним виконавцем до боржника таких обмежень, є наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, починаючи з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. З тексту оскаржуваних постанов вбачається, що ВП № 62795146 відкрито постановою від 08.04.2021 року та державним виконавцем для обрахунку сукупного розміру заборгованості з аліментів враховано період з 01.05.2014 року по 01.04.2021 року, тобто період, що передував зверненню виконавчого листа до виконання.
2)З тексту оскаржуваних постанов не вбачається мотивів їх прийняття в частині наявності вини боржника ОСОБА_1 у виникненні боргу з виплати аліментів, а саме за ухилення від їх сплати.
Вирішуючи скаргу в цій частині суд виходить з наступного.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував у своїх рішеннях, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", № 18357/91, § 40).
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.
Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень (рішення у справах "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, "Ясіун'єне проти Литви" від 06 березня 2003 року, "Руйану проти Румунії" від 17 червня 2003 року, "Півень проти України" від 29 червня 2004 року).
Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справі "Агрокомплекс проти України" від 25 липня 2013 року).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України від 05 жовтня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок стягнення аліментів визначається законом.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч.3-4,8-9 ст. 71 Закону № 1404-VIII визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Частиною 4 ст.11 Закону № 1404-VIII визначено, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Судом встановлені, наступні обставини.
21 лютого 2020 року ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа задоволено та видано дублікат виконавчого листа по цивільній справі Артемівського районного суду м.Луганська № 2-5762/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Постановою державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби від 13.08.20 року відновлене виконавче провадження ВП № 62795146 з виконання виконавчого листа (дублікат) № 2-5762/10 виданого 16.04.2020 року Артемівським районним суд м. Луганська про аліменти з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_2 .
В подальшому після відновлення ВП № 62795146 відповідно до вимог ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем обчислено розмір заборгованості зі сплати аліментів за вищезазначеним виконавчим документом.
Згідно розрахунку заборгованості від 21.04.2021 року за період з 01.05.2014 по 01.04.2021 сума боргу зі сплати аліментів становила 135 433,25 грн.
Розрахунок заборгованості по аліментам, щодо суми та періоду ОСОБА_1 , не оскаржує. Отже, обставини на які посилається скаржник не знайшли свого підтвердження, а дії приватного виконавця в частині винесення 21.04.2021 року державним виконавцем Постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, тимчасового обмеження боржника у праві полювання, повною мірою відповідають чинному законодавству.
В той же час, відповідно до п. 3 ч. 10 ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі проходження боржником військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
23.03.2022 року ОСОБА_1 , призваний у Збройні Сили України.
ОСОБА_1 , звертався до ДВС з заявою та скаргою про скасування постанови про обмеження його у праві керувати транспортними засобами, до якою долучав відомості про проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації в задоволені яких йому було відмовлено. Не зважаючи на те, що на час винесення 21.04.2021 року державним виконавцем постанови про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами він діяв у межах та у спосіб передбачених законодавством.
Суд приходить до висновку, що після отримання заяви ОСОБА_1 , та відомостей про проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації вищезазначене обмеження підлягало скасуванню на підставі п. 3 ч. 10 ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження», оскільки таке обмеження носить триваючий характер та відповідні правовідносини продовжують існувати також після набрання чинності нормою п. 3 ч. 10 ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження».
5.2. Враховуючи встановлені судом обставини суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню в частині скасування постанови державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 21.04.2021 року у виконавчому провадженні № 62795146 про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 , у праві керування транспортними засобами.
5.3. Відповідно до ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Машко Маргарити Ігорівни, заінтересовані особи: (стягувач) ОСОБА_1 , Луганський відділ державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 21.04.2021 року у виконавчому провадженні № 62795146 про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 , у праві керування транспортними засобами.
В іншій частині скарги - відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги відсутні.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
СУДДЯ С.М. ДЕМИДЕНКО