202/7969/24
1-кп/202/765/2025
29 жовтня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження № 62024050030000129 від 29.04.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Ямпіль Краматорського району Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане судом доведеним
Наказом начальника Головного управління державної служби України з назвичайних ситуацій у Донецькій області від 28.11.2019 року ОСОБА_3 призначено на посаду начальника рятувального відділення 69 державної пожежно-рятувальної частини 21 державно-рятувального загону ГУ ДСНС у Донецькій області, привласнено звання сержанта служби цивільного захисту.
У травні 2022 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 після захоплення м. Лиман Краматорського району Донецької області військовослужбовцями ЗС РФ, шляхом збройної агресії, спільно з представниками терористичної організації «ДНР», яка є частиною окупаційної адміністрації РФ, діючи умисно, за власною ініціативою, добровільно залишився на тимчасово окупованій території м. Лиман Краматорського району Донецької області.
З 27.05.2022 по 07.07.2022 (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений), у ОСОБА_3 , який перебував на тимчасово окупованій території м. Лиман Краматорського району Донецької області та який був обізнаний про факт ведення РФ агресивної війни проти України, виник злочинний умисел, спрямований на добровільну участь громадянина України в незаконному воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій території.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на добровільну участь громадянина України в незаконному воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій території м. Лиман Краматорського району Донецької області, ОСОБА_3 , у період з 27.05.2022 по 07.07.2022 (більш точний час під час досудового розслідування не встановлений) на непідконтрольній Україні частині території м. Лиман Краматорського району Донецької області (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено) зустрівся з невстановленими досудовим розслідуванням представниками держави-агресора та представниками незаконних воєнізованих формувань «ДНР».
Під час вказаної зустрічі ОСОБА_3 добровільно надав згоду невстановленим досудовим розслідуванням представникам держави-агресора та представникам незаконних воєнізованих формувань «ДНР» на добровільну участь громадянина України в незаконному воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій території м. Лиман Краматорського району Донецької області, шляхом зайняття посади у самопроголошеному, незаконному та підконтрольному окупаційній адміністрації РФ та МЧС ДНР воєнізованому формуванні «Государственное бюджетное учреждение «Пожарно-спасательный отряд г. Красный Лиман».
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на взяття добровільної участі громадянина України в незаконному воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій території м. Лиман Краматорського району Донецької області, ОСОБА_3 на підставі «Приказа по личному составу» від 07.07.2022 N? 235лс, виданого «Министром по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуаціям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики (МЧС ДНР) ОСОБА_6 » обійняв посаду «начальника спасательного отделения 79 пожарно-
спасательной части государственного бюджетного учреждения «Пожарно-спасательный отряд г. Красный Лиман Министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики» з присвоєнням йому спеціального звання «сержанта службы гражданской защиты».
Застосовані судом правові процедури.
Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав.
Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов'язковою участю захисника, захист обвинуваченого реально був забезпечений державою.
Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_3 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаними із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для неї. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_3 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.
Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за їх відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинувачених була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Позиція сторони захисту.
Захисник вважає, що ОСОБА_3 складав присягу народу України, тому після окупації міста Лиман залишився на окупованій території разом з іншими громадянами України і продовжив виконувати обов'язки пожежника-рятувальника, що відповідає складеній ним присязі народові України.
Захисник вважає, що в діях ОСОБА_7 немає складу кримінального правопорушення, а тому він підлягає виправданню.
Покази свідків
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що на час окупації міста Лиман він займав посаду заступника начальника 69 рятувальної частини. Після початку повномасштабного вторгнення керівництвом ГУ ДСНС України в Донецькій області наголошувалось про евакуацію особового складу та їх сімей у більш безпечні міста, підконтрольні Україні. Для здійснення евакуації надавався транспорт, однак ОСОБА_3 не виїхав на підконтрольну Україні територію та залишився на окупованій території і співпрацював з ворогом.
Після деокупації м. Лиман та повернення підрозділу у місто, були знайденні документи так званої мчс днр, відповідно до який було встановлено, що ОСОБА_3 займав посаду начальника рятувального відділення 79 мчс днр, тобто працював у незаконному воєнізованому формуванні ДНР.
Свідок ОСОБА_9 , суду показав, що був начальником 69 рятувальної частини, ОСОБА_3 на той час займав посаду начальника рятувального відділення. Після початку повномасштабного вторгнення керівництвом ГУ ДСНС України в Донецькій області наголошувалось про евакуацію особового складу та їх сімей у більш безпечні міста, підконтрольні Україні. Для здійснення евакуації надавався транспорт, однак ОСОБА_3 не виїхав на підконтрольну Україні територію та залишився на окупованій території, йому відомо, що ОСОБА_7 пішов на службу в незаконне воєнізоване формування, яке було створене на тимчасово окупованій території м. Лиман Краматорського району Донецької області, зайняв посади у самопроголошеному, незаконному та підконтрольному окупаційній адміністрації РФ та МЧС ДНР воєнізованому формуванні «Государственное бюджетное учреждение «Пожарно-спасательный отряд г. Красный Лиман».
Після деокупації м. Лиман та повернення підрозділу у місто, були знайденні документи так званої мчс днр, відповідно до який було встановлено, що ОСОБА_3 займав певну посаду у незаконному воєнізованому формуванні ДНР.
Докази, досліджені судом на підтвердження встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення:
- выписка из приказа № 235 лс від 07.07.2022 року министерства по делам гражданской обороны, черезвычайным ситуаціям и ликвидации последствий стихийных бездствий днр (мчс днр), відповідно до якого ОСОБА_3 призначено на посаду «начальника спасательного отделения 79 пожарно-спасательной части государственного бюджетного учреждения «Пожарно-спасательный отряд г. Красный Лиман Министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики» з присвоєнням йому спеціального звання «сержанта службы гражданской защиты».
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2023 року за участю свідка ОСОБА_8 з додатком до нього, відповідно до якого останній впізнав особу під фото № 2 за зовнішнім виглядом і прикметами, та повідомив, що особою під фото № 2 є ОСОБА_3 , з яким він разом проходив службу у 21 державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС України в Донецькій області у м. Лиман та особисто бачив ОСОБА_3 .. На фото під № 2 зображений ОСОБА_3 .
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2023 року за участю свідка ОСОБА_9 з додатком до нього, відповідно до якого останній впізнав особу під фото № 2 за зовнішнім виглядом і прикметами, та повідомив, що особою під фото № 2 є ОСОБА_3 , з яким він разом проходив службу у 21 державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС України в Донецькій області у м. Лиман та особисто бачив ОСОБА_3 .. На фото під № 2 зображений ОСОБА_3 .
Мотиви суду
Суд повно, всебічно та неупереджено дослідив всі обставини даного кримінального провадження, об'єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши діюче законодавство України, дійшов таких висновків.
ОСОБА_3 , який є громадянином України, в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17, 19 Конституції України, добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території та не пізніше початку червня 2022 року, пройшов співбесіду з представниками так званої «днр», які є частиною окупаційної адміністрації рф, на предмет зайняття посади в «спасательном отделении 79 пожарно-спасательной части государственного бюджетного учреждения «Пожарно-спасательный отряд г. Красный Лиман Министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики» з присвоєнням йому спеціального звання «сержанта службы гражданской защиты» в незаконно створеному воєнізованому формуванні на території Донецької області. В ході вказаної співбесіди ОСОБА_3 зайняв посаду «начальника спасательного отделения 79 пожарно-спасательной части государственного бюджетного учреждения «Пожарно-спасательный отряд г. Красный Лиман Министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики» з присвоєнням йому спеціального звання «сержанта службы гражданской защиты», діючи умисно надав згоду представникам т.з. «днр» на добровільне зайняття вищевказаної посади. Зазначене підтверджено показами свідків, дослідженими доказами, в яких зафіксована служба ОСОБА_3 у складі так званого МЧС ДНР воєнізованому формуванні «Государственное бюджетное учреждение «Пожарно-спасательный отряд г. Красный Лиман», тобто підтверджено зайняття ОСОБА_3 посади в воєнізованому формуванні окупаційної влади.
Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено. Окрема увага суду приділена руху провадження в контексті перевірки належності доказів, які подала сторона обвинувачення. Відтак подані стороною докази збиралися стороною обвинувачення в належний спосіб.
Мотив вчиненого, не впливає на кваліфікацію діяння.
Суд дослідив надані докази, матеріали, що характеризують обвинуваченого, та дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 доведена повністю.
Кваліфікація дій обвинуваченого
ОСОБА_3 повинен нести кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність, тобто добровільна участь громадянина України в незаконних воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за: ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до особливо тяжкого злочину, особу винного, який раніше не судимий, характеризуються посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
З урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд враховуючи наявність обставин справи, які не лише характеризують особу винного і вчинений ним злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_3 , як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов'язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до нього саме реального покарання, так як серед суспільства є тим індивідом, який несе особливу небезпеку для оточуючих, а також для інтересів держави, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах ДНСН та органах державної влади України із конфіскацією належного йому майна. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_3 ..
Витрати на залучення експертів по справі відсутні.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 367-374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з позбавленням права обіймати будь які посади в органах ДСНС України та органах державної влади України на строк дванадцять років, з конфіскацією належного йому майна.
Відповідно до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 спеціального звання сержанта служби цивільного захисту.
Речові докази - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_10