справа № 208/9888/25
№ провадження 1-кс/208/3176/25
Іменем України
23 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), скаржниці ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши в режимі відеоконференції скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову начальника СВ ВП №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 16.07.2025 року, на бездіяльність прокурора Кам'янської окружної прокуратури у кримінальному провадженні №12024041160001221 від 25.09.2024 року, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до Заводського районного суду міста Кам'янського зі скаргою на постанову начальника СВ ВП №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 16.07.2025 року, на бездіяльність прокурора Кам'янської окружної прокуратури у кримінальному провадженні №12024041160001221 від 25.09.2024 року.
Скаржник ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримала та прохала задовольнити.
Представник скаржника ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримала.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення скарги, надав копії документів на підтвердження виконання відсторонення слідчого.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожен факт протиправної поведінки підлягає належній перевірці.
Кримінальне переслідування конкретної особи може бути розпочато лише у разі наявності необхідних та достатніх доказів, які без жодного об'єктивного сумніву доводять причетність особи до вчинення конкретного злочину. Жоден доказ не має наперед встановленої сили, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов?язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Стаття 306 КПК України передбачає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 11 цього кодексу. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Стаття 308 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Отже, за результатами розгляду питання відсторонення слідчого прокурором було виконано всі необхідні дії, на підтвердження додано копію відповідної постанови від 09.09.2025 року про відсторонення слідчого ОСОБА_6 .
В частині вимог скарги щодо постанови начальника СВ ВП №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 16.07.2025 року, слідчий суддя зазначає наступне.
Підсудність скарг, які подаються в порядку ст. 303 КПК України, положеннями глави 26 цього Кодексу, («Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»), не врегульовані.
Частиною першою ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Однак зазначені статті теж не містять вказівок щодо підсудності справ даної категорії.
За таких обставин, при визначенні юрисдикційної невідповідності скарги на дії слідчих та прокурорів, слід застосовувати наступне.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених розділом 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Статтями 32, 218 КПК України визначено порядок місця проведення досудового розслідування та територіальну підсудність. Зокрема, частиною 1 статті 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 листа Вищого спеціалізованого суду України «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05.04.2013 р. № 223-559/0/4-13, зазначено, що беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч.7 ст.100, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч.1 ст.192, ч.2 ст.199, ч.1 ст.201, ч.3 ст.244, ч.10 ст.290 КПК), з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч.1 ст.306, ч.3 ст.234 КПК тощо).
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
Враховуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що скарга на постанову начальника СВ ВП №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 16.07.2025 року підлягає розгляду у Південному районному суді міста Кам'янського, за місцем знаходження органу досудового розслідування.
Стаття 307 КПК України визначає, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Законних підстав для задоволення скарги слідчим суддею не встановлено, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову начальника СВ ВП №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 16.07.2025 року, на бездіяльність прокурора Кам'янської окружної прокуратури у кримінальному провадженні №12024041160001221 від 25.09.2024 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1