Справа № 212/9811/25
2/212/5204/25
29 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Дехта Р.В., за участю секретаря судового засідання Попик С.Д., в порядку ч.2 ст.247ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
25 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 вернувся до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 грошового боргу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 24 червня 2025 року до позивача звернувся відповідач ОСОБА_2 (далі - Відповідач) з проханням позичити йому 120 000,00 гривень (сто двадцять тисяч гривень нуль копійок). Враховуючи, що я добре знав Відповідача і на той час у позивача була така сума грошей, та він погодився позичити йому 120 000,00 гривень (сто двадцять тисяч гривень нуль копійок), за умови повернення йому зазначеної вище суми в строк, визначений моєю як позикодавця письмовою вимогою, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги. Саме на цих умовах 24 червня 2025 року сторони уклали договір позики. На підтвердження передачі грошей 04 липня 2025 року Відповідач власноруч написав позивачу розписку і отримав гроші (копія розписки в додається). 20 липня 2025 року Позивачем, на адресу місця проживання Відповідача, зазначену у договорі позики, було направлено письмову вимогу про повернення коштів, що підтверджується накладною Акціонерного товариства «Укрпошта» № 5003600730077 (додається до позову). Відповідно до даних трекінгу поштового відправлення № 5003600730077, вручення вимоги не відбулося у зв'язку з «невдалою спробою вручення». З метою з'ясування обставин, позивач намагався зв'язатися з Відповідачем за допомогою багатоплатформового месенджера «Telegram». Під час спілкування мені стало відомо, що Відповідач фактично не проживає за адресою, вказаною у договорі, та відмовляється повідомляти свою актуальну адресу проживання. На думку позивача, такі дії можуть свідчити про свідоме ухилення Відповідача від виконання зобов'язань за договором позики від 24 червня 2025 року
Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 03 жовтня 2025 року.
Через неявку до суду відповідача розгляд справи відкладено на 29 жовтня 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, до початку розгляду справи надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, однак до суду не з'явилась, у запропонований судом строк відзиву на позовну заяву не надала. Заяв про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи за її відсутності на адресу суду не надходило, про причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Наявних у справі матеріалів про права та обов'язки сторін, достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши обставини справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Під час розгляду справи судом було встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24 червня 2025 року сторони уклади договір позики у письмовій формі, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 120000 грн. та зобов'язалася повернути гроші в повному обсязі не пізніше 30 календарних днів з дати отримання такої вимоги, що підтверджується текстом договору від 24 червня 2025 року та розпискою у форматі фотокопій, які міститься в матеріалах справи.
21 липня 2025 року на адресу відповідача направлялась вимога про повернення грошових коштів.
У визначені договором позики строки Відповідач борг не повернув, ухиляється від виконання зобов'язання , ігнорує звернення позивача.
Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до змісту ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
Відповідно до вимог ст.1047 ЦК договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно до вимог ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня привернення позики.
Як вбачається зі ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Всього Позивачк просить стягнути лише з відповідача грошові кошти в сумі 120000 гривень, що є предметом договору позики, без індексу інфляції три проценти річних.
Як передбачено ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На теперішній час відповідач ухиляється від виконання свого зобов'язання та повернення суми грошових коштів позивачу, тому з огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
Матеріалами справи належним чином обґрунтовані витрати позивача по сплаті судового збору у розмір 1211 гривня 20 копійок і тому зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , суму боргу за договором позики від 24 червня 2025 року у розмірі 120000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 гривня 20 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Повне рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Суддя: Р. В. Дехта