Справа № 211/8423/25
Провадження № 2-а/211/206/25
28 жовтня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Н.О. Сарат, при секретарі С.М. Зоріній, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
На розгляд суду пред'явлено вказаний адміністративний позов, в якому позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (сімнадцять тисяч п'ятьсот грн. 00 коп.) та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. З ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
11.07.2025 року позивач був затриманий в м. Павлоград Дніпропетровської області та відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 Кодексу України за неоновлення даних протягом 60 днів , а саме в період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року. 14.07.2025 року Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постановву про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210-1 Кодексу України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (сімнадцять тисяч п'ятьсот грн. 00 коп.). Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: без з'ясування обставин справи, за відсутності доказів вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, також було порушено право на захист, і з цих підстав підлягає скасуванню. При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України). У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести належними та допустимими доказами наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи. Проте цих встановлених Законом вимог відповідачем дотримано не було, оскільки відповідач не має права виносити постанову відносно позивача, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , він своєчасно оновив дані та як особа з інвалідністю знятий з обліку, крім того постанову позивачеві так і не вручено, наданий був лише розрахунок на який треба сплатити штраф.
Представником відповідача відзиву на позов не надано.
Суд, дослідивши матеріали справи, належно з'ясувавши дійсні обставини справи, надавши юридичну оцінку правам та обов'язкам сторін - приходить до наступних висновків.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Судом встановлено, що згідно Резерв +Військово обліковий документ позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов'язаний, уточнив дані 14.07.2025 року.
Одружився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 з ОСОБА_2 08.07.2025 року, яка має інвалідність 2-ї групи згідно довідки соц.захисту та довідки МСЕК.
Згідно довідки огляду медико-соціальної експертної комісії № 583848 від 17.03.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мав 3-ю групу інвалідності до 01.04.2022 року.
Про продовження строку присвоєної групи інвалідності доказів не надано.
Підстав та доказів, які б звільнили позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від обов'язку оновити дані протягом 60 днів, а саме з 18.05.2024 по 16.07.2024 року позивачем не надано.
Але при цьому, постанова підлягає скасуванню з огляду на те, що відповідачем порушена процедура розгляду справи відповідно КУпАП.
Так, відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. При цьому постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
З наведених вище вимог щодо постанови по справі про адміністративне правопорушення встановлено, що такі обов'язково повинні містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом, рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за вказане адміністративне правопорушення.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі № 263/15738/16-а.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями норм КУпАП та ч. 2 ст. 2 КАС України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Під час розгляду справи про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності судам першої інстанції рекомендується ретельно аналізувати обставини справи та досліджувати всі наявні докази.
Якщо зміст оскаржуваної постанови унеможливлює визначення повного складу правопорушення та чіткої кваліфікації правопорушення, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, це може стати підставою для скасування постанови.
Законодавство покладає обов 'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду справи. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.
Ухвалою суду від 30.07.2025 року судом витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ел. адр. ІНФОРМАЦІЯ_5 ) постанову від 11.07.2025 року № 15/611 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. на ОСОБА_1 .
Згідно повідомлення від 29.08.2025 року, відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_6 отримано ухвалу суду 20.08.2025 року, але станом на 28.10.2025 року ні витребуваних документів, ні відзиву відповідачем не надано.
На заяву позивача надати йому протокол та постанову відповідач також не відреагував, а тому порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та вручення постанови та протоколу позивачеві, що призводить до скасування постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 132, 139, 241, 243, 246, 262, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (сімнадцять тисяч п'ятьсот грн. 00 коп.) та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. З ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 28.10.2025 року.
Суддя: Н. О. Сарат