Справа № 209/1054/25
Провадження № 2-с/209/675/25
28 жовтня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Левицька Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 209/1054/25 від 12 березня 2025 року за заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послуги теплопостачання, судового збору,-
27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу, виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 209/1054/25 від 12 березня 2025 року за заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послуги теплопостачання, судового збору та просить поновити строк для скасування судового наказу, як пропущеного з поважних причин. До вказаної заяви представником було долучено платіжну інструкцію 2.347588763.1 (код документа 8393-5365-1014-2847) про сплату судового збору на суму 151 грн. 40 коп.
Щодо обґрунтувань для скасування судового наказу боржника зазначає, що основною причиною такого скасування є відсутність в судовому наказі строку, за який період стягується нарахована сума заборгованості. Також вказує, що якість послуги централізованого опалення була дуже сумнівної протягом усього періоду за який йде стягування боргу. В даній ситуації наявний спір про право.
Окрім цього також зазначає, що судовий наказ не отримувала, а дізналася про нього лише з сайту «Судова влада» 10.10.2025 після блокування соціальної картки, відтак просить поновити строк для скасування судового наказу, як пропущеного з поважних причин.
Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву про скасування судового наказу, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Загальні вимоги щодо форми та змісту заяви про скасування судового наказу визначені у статті 170 ЦПК України.
Відповідно до частин другої - шостої статті 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95).
Приписами п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України визначено, що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (далі Закону 3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону 3674-VI визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, згідно пп. 4-2 п. 1 ч.2 ст.4 Закону 3674-VI становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, з урахуванням встановленого на 1 січня 2025 рік прожиткового мінімуму у розмірі 3028 гривень, сума судового збору, що має бути сплачений заявником при зверненні до суду з вимогою про скасування судового наказу складає 151,40 гривень.
Судом із автоматизованої системи документообігу Дніпровського районного суду міста Кам'янського встановлено, що 16 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Медведєва Ліна Василівна зверталася до суду з заявою про скасування судового наказу, виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 209/1054/25 від 12 березня 2025 року. До вказаної заяви представником було долучено платіжну інструкцію 2.347588763.1 (код документа 8393-5365-1014-2847) про сплату судового збору на суму 151 грн. 40 коп.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 16.10.2025 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Медведєвої Ліни Василівни, про скасування судового наказу, виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 209/1054/25 від 12 березня 2025 року повернуто боржнику без розгляду, оскільки заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що кожна заява про скасування судового наказу є самостійним, окремим об'єктом справляння судового збору, при цьому, повернення заяви не перешкоджає зверненню платника або уповноваженої особи із заявою про повернення судового збору.
Відтак, долучена ОСОБА_1 до заяви про скасування судового наказу платіжна інструкція 2.347588763.1 (код документа 8393-5365-1014-2847) про сплату судового збору на суму 151 грн. 40 коп. не може бути прийнята судом, оскільки вказаний судовий збір був сплачений за подання заяви, яка ухвалою суду повернута без розгляду.
Отже, в порушення зазначених вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до поданої 27.10.2025 ОСОБА_1 заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Судом не встановлено підстав звільнена заявника від сплати судового збору, обставин для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру.
Щодо пропуску процесуального строку подання заяви про скасування судового наказу, варто зазначити наступне.
Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Отже, початок перебігу процесуального строку процесуальний закон визначає з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів боржнику.
Порядок вручення копії судового наказу та доданих до нього документів визначений статтею 169 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судом встановлено, що 12 березня 2025 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано судовий наказ №209/1054/25 за заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія». Вказаним судовим наказом стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (інші відомості про боржника суду невідомі) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія», місце розташування - м. Кам'янське, вул. Тритузна, буд.168, ЄДРПОУ 32130551, р/р НОМЕР_2 в АТ «А-БАНК», МФО 307770 (інші відомості про стягувача суду невідомі) заборгованість за період з 01 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2024 року в розмірі 13200 (тринадцять тисяч двісті) гривень 07 копійок, яка складається з заборгованості з постачання теплової енергії у сумі 12037 гривень 22 копійки та заборгованості за абонентське обслуговування у сумі 1162 гривні 85 копійок, а також судовий збір сплачений заявником в розмірі 242 гривні 24 копійки.
Також матеріалами справи підтверджується, що вказаний судовий наказ було скеровано на зареєстровану адресу боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та отримано боржником 10.05.2025, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 126 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Дослідивши матеріали клопотання про поновлення процесуального строку, суд зазначає наступне.
Підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання заяви про скасування судового наказу.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на подання заяви про скасування судового наказу може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки боржника.
Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ «Podbielski and PPU Polpure v. Poland» від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62), «Воловім проти України» від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03.
У Рішенні в справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03 ЄСПЛ зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23.
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 273 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 320/7888-16-ц указано, що: «що стосується дотримання процесуальних строків, то слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання заяви».
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, з матеріалів заяви випливає, що боржник судовий наказ не отримувала, дізналася про судовий наказ 10.10.2025 року з сайту «Судова влада».
Як вже зазначено судом, ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 16.10.2025 року заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 про скасування судового наказу - залишено без розгляду та повернуто боржнику. Повертаючи заяву боржнику, суд не встановив поважності причин пропуску строку та його поновлення для подання заяви про скасування судового наказу.
При цьому, ОСОБА_1 27.10.2025 року звернулася до суду з аналогічною за змістом заявою про скасування судового наказу та не зазначила будь-яких інших підстав та не надала інших доказів, які б давали суду підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.
Разом з цим, беручи до уваги наведені ОСОБА_1 доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення із заявою про скасування судового наказу, а саме те, що вона судовий наказ не отримувала, а про нього дізналася з сайту «Судова влада» 10.10.2025 після блокування своєї соціальної картки, суд вважає, що такі доводи не підтверджені належними й допустимими засобами доказування, а також є такими, які спростовуються матеріалами справи, якими підтверджується, що вище вказаний судовий наказ отримано боржником ОСОБА_1 під особистий підпис 10.05.2025.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 27 лютого 2023 року у справі №909/548/16(909/947/20).
Отже, виходячи з вищезазначеного, судовий наказ у справі № 209/1054/25 від 12 березня 2025 року є таким, що вручено боржнику 10 травня 2025 року.
Із заявою про скасування судового наказу, боржниця звернулася 27 жовтня 2025 року.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наведені заявником причини пропуску процесуального строку не є поважними, а тому слід відмовити у поновлення процесуального строку.
Враховуючи, що заява про скасування судового наказу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.03.2025 №209/1054/25, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, суд вважає за необхідне повернути заяву про скасування судового наказу без розгляду, оскільки не вбачає підстав для поновлення строку для подання цієї заяви, а також заявником до заяви не додано квитанції про сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.126, 127, 170, 171, 258, 260, 261 ЦПК України суд,-
Заяву заявника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 209/1054/25 від 12 березня 2025 року за заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послуги теплопостачання, судового збору- повернути боржнику без розгляду.
Роз'яснити боржнику, що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА