іменем України
Справа № 210/7000/25
Провадження № 1-кп/210/721/25
29 жовтня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному порядку в залі Металургійного районного суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046710000270 від 15 жовтня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 жовтня 2025 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , знаходився на сходовому майданчику, навпроти вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 , де в цей час також перебувала потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Під час спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, стався словесний конфлікт, внаслідок чого у ОСОБА_3 виник умисел на завдання легких тілесних ушкоджень потерпілій.
В подальшому, ОСОБА_3 діючи умисно, реалізуючи протиправний умисел на завдання легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, підійшов до потерпілої, та стоячи обличчям до неї, схопив останню лівою рукою за кофту, що була вдягнута на потерпілій, в області білягрудної лінії праворуч, при цьому частково схопивши за шкіру вказаної ділянки, зачепивши обличчя ОСОБА_6 в області нижньої щелепи праворуч.
Надалі, ОСОБА_3 продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, тримаючи потерпілу лівою рукою за кофту, зі значною силою лівою рукою відштовхнув ОСОБА_6 від себе, внаслідок чого вона впала, вдарившись потилицею об двері позаду.
У результаті вищезазначених протиправних дій ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичного експерта КЗ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи» ДОР від 16 жовтня 2025 року №1730, потерпілі ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця в області нижньої щелепи праворуч та дві подряпини по білягрудній лінії праворуч на рівні другого ребра, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст.125 ч.1 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
Частиною 2 ст.382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Від прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, і він згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв'язку із чим клопоче про розгляд обвинувального акту відносно останнього у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником адвокатом ОСОБА_8 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззастережно визнає в повному обсязі, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку.
Також, у вказаній заяві зазначає, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Потерпілою ОСОБА_6 також надано письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
У відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст.125 ч.1 КК України.
Згідно з частини 2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, винну особу, який раніше не судимий, офіційно не працює, не одружений, має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, характеризується задовільно.
На підставі ст.66 КК України як обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому.
До обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Матеріальні збитки відносно потерпілої відсутні. Цивільний позов не заявлено. Право потерпілій на його пред'явлення роз'яснено.
Судові витрати на залучення експертів та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст.374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні і призначити йому покарання за ст.125 ч.1 КК України, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 850,00 гривень (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.), що становить п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.131 КПК України не обирався.
Матеріали кримінального провадження за №12025046710000270 від 15 жовтня 2025 року, в одному томі, залишити при обвинувальному акті, справа №210/7000/25, провадження №1-кп/210/721/25.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1