№ 207/3459/25
№ 2/207/1566/25
29 вересня 2025 року м.Кам'янське
Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Бушанської О.В.
при секретарі Трохименко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", м.Київ
до ОСОБА_1 , м.Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22745,01 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 13.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №248473505. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 5003,00 грн.
28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу №28/1118-01 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії цього договору. ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" на виконання умов договору факторингу №28/1118-01 підписано реєстр прав вимоги №275 від 12.03.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ "Таліон Плюс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.
31.07.2024 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №31/0724-01. ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №2 від 31.07.2024 до цього договору факторингу, за яким від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.
29.05.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 22 745,01 грн.
Ухвалою суду від 21.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 20.08.2025 на 10:10 годин.
20.08.2025 розгляд справи відкладено до 29.09.2025 до 10:30 годин.
29.09.2025 сторони у судове засідання не з'явились.
Позивач у позовній заяві просить розглянути справу за відсутністю його представника та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та поверненням поштового відправлення з відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилась без поважних причин або без повідомлення причин, відзив на позов не подала, суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу від 29.09.2025.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, 13.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - позичальник) укладено договір кредитної лінії №248473505, за умовами п.2.1 якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 10500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога".
Відповідно до п.2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 5003,00 грн 13.09.2023 (що є датою надання кредиту).
Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (п.2.6 договору).
Відповідно до п.5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-5435, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Згідно з п.7.2 договору в обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору, в порядку, передбаченому п.11.1 договору (п.п.7.2.1); дострокового припинення дії договору,в порядку, передбаченому п.п.9.1.1.2 або п.п.9.1.1.7 договору (п.п.7.2.2.).
Відповідно до п.8.1 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання (п.11.1 договору).
Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п.14.2 договору).
Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором GGHT/
Наведені умов кредитного договору були також погоджені сторонами у паспорті споживчого кредиту "Смарт" до договору №248473505 від 13.09.2023.
На виконання умов кредитного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5003,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 13.09.2023 та довідкою ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
28.11.2018 між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" (надалі - клієнт) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до п.2.1 якого, згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
28.11.2019 між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення та номер залишені як 28.11.2018 та №28/1118-01.
31.12.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №27, якою продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2022.
31.12.2022 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №31, якою продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2023.
31.12.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №32, якою продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2024.
14.11.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" підписано протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги №258 від 14.11.2023, відповідно до п.2 якого сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов щодо відступлення клієнтом фактору прав грошових вимог, визначених в реєстрі, правочини щодо їх передачі є завершеними.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №258 від 14.11.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до відповідача за кредитним договором №248473505 у загальному розмірі 10370,54 грн.
31.12.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №258 від 14.11.2023 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з яким сторони підтверджують, що станом на 31.12.2023 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги №258 від 14.11.2023 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
Відповідно до розрахунку, здійсненому ТОВ "Таліон Плюс" заборгованість відповідача за кредитним договором №248473505 від 13.09.2023 станом на 31.07.2024 становить 22 745,01 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5003,00 грн, заборгованість за процентами 17 742,01 грн.
31.07.2024 між ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - клієнт) та ТОВ "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - фактор) укладено договір факторингу №31/0724-01, відповідно до п.2.1 якого, згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1 договору).
Відповідно до реєстру прав вимоги №2 до договору факторингу №31/0724-01 до ТОВ "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги ТОВ "Таліон Плюс" до відповідача за кредитним договором №248473505 у загальному розмірі 22 745,01 грн.
На виконання умов договору факторингу №31/0724-01 ТОВ "Онлайн Фінанс" здійснено оплату ТОВ "Таліон Плюс" за право вимоги за цим договором у розмірі 2708500,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7076 від 05.08.2024.
29.05.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" (надалі - фактор) та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до п.1.1 якого за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п.1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємою частиною цього договору.
На виконання умов договору факторингу №29/05/25-Е ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" здійснено ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" оплату фінансування за відступлення права вимоги, що підтверджується платіжними інструкціями №243 від 04.06.2025, №245 від 04.06.2025, №246 від 05.06.2025, №247 від 05.06.2025, №248 від 06.06.2025.
29.05.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025.
Витяг з реєстру боржників до договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 свідчить про те, що ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" набуло від ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" право вимоги до відповідача за кредитним договором №248473505 від 13.09.2023 у загальному розмірі 22745,01 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №248473505 від 13.09.2023 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" складає 22 745,01 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5003,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 17 742,91 грн.
Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами ч.1ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Суд враховує, що під час укладення спірного кредитного договору сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов для даного виду договорів, договір підписаний сторонами. Отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання. Підписавши кредитний договір, відповідач надала свою згоду на оплату усіх зазначених у ньому платежів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №248473505 від 13.09.2023 відповідно до договору договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, укладеному між позивачем та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", яке, в свою чергу, набуло право вимоги від ТОВ "Таліон Плюс" відповідно до договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024, укладеного між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Таліон Плюс", яке, зі свого боку, набуло право вимоги від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на підстави договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦК України).
Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Тобто із системного аналізу зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Вказані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу.
В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2018 в справі № 243/11704/15-ц).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст. 512 ЦК України).
При цьому, відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20.)
Судом встановлено, що правовідносини за кредитним договором №248473505, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_2 виникли 13.09.2023, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином.
Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" на час укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.
Таким чином, на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було відсутнє право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором.
Отже, у ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» також було відсутнє право на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 по справі № 914/868/17).
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Отже, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №248473505 від 13.09.2023 від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс", відповідно, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", відповідно, та від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс".
За таких обставин, враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс", наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29.06.2021 по справі №916/2040/20).
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №248473505 від 13.09.2023, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.141,259,263,265,268,354,355 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.В.Бушанська