Справа № 932/6829/25
Провадження № 2-а/932/148/25
28 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Петуніна І. В.,
за участю секретаря Тимощук К. А.
позивач: ОСОБА_1
відповідач: УПП в Рівненській області
представник відповідача: Биков О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
І. Стислий виклад вимог позивача та заперечень відповідача
Постановою № 5АВ 10667082 від 01.06.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 1700 гривень.
Позивач не згодна з вказаною постановою з наступних підстав. Вона є власницею автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «BEETLE» номерний знак НОМЕР_1 (загальний легковий хетчбек). 01.06.2025 на її мобільний телефон у вигляді інформаційного повідомлення надійшла постанова № 5АВ 10667082 від 01.06.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП до штрафу у сумі 1700 грн за перевищення обмежень швидкісного руху транспортних засобів на 59 км/год. ( порушено п. 12.9 б) ПДР України). Вказане правопорушення вчинене за участю належного їй автомобіля на ділянці М-06 Київ-Чоп (339+091) (Великоомелянська Рівненська область 35360). Зазначене порушення зафіксовано камерою фото-відео фіксації. В ході перевірки вказаної постанови вбачається, що предметом фіксації згідно надісланих фото з місця події, що були зафіксовані в автоматичному режимі визначено автомобіль, якій їй не належить, а саме автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «JETTA» (седан) з таким же номерним знаком як у неї. Отримавши інформацію про автоматичну фіксацію правопорушення, поліцейський перевіряє відомості про власника транспортного засобу та його реєстрацію у відповідних реєстрах. Отримавши необхідний обсяг інформації, поліцейський без участі правопорушника, формує відповідну постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі і направляє порушнику. Таким чином, без належної перевірки всіх даних (зафіксований автомобіль безпідставно використовував номерний знак її автомобіля) була помилково сформована постанова, яка визначила факт порушення ПДР з використанням відомостей належного їй автомобіля.
У зв'язку із вищезазначеним просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі.
Відповідач відзив не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
13.06.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача була подана заява про переведення в електронну форму процесуальних та інших документів, яка була судом задоволена 19.06.2025 документи були переведені в електронну форму.
Інших заяв та клопотань в порядку ст. 166 КАС України, сторонами не подано.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 12.06.2025 відкрите спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
01.06.2025 інспектором Департаменту патрульної поліції Нікольською А. Я. було прийнято постанову № 5АВ 10667082 від 01.06.2025 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 1700 гривень. За змістом вказаної постанови, 31.05.2025 о 17.54 год. за адресою М-06 Київ-Чоп (339+091) з координатами 50.587668, 26.149632 автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «BEETLE» 2017 р. в. номерний знак НОМЕР_2 рухався з перевищенням обмежень швидкості руху. Обмеження швидкості: 50 км/год., зафіксовано основним каналом: 108 км/год. Штраф сплачено 02.06.2025.
Судом на інтернет-ресурсі МВС України, а саме на сторінці Сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі досліджені фото правопорушення та його відеозапис.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 від 12.10.2021, позивач є власником автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «BEETLE» 2017 р. в., індивідуальний № транспортного засобу: НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_2 (загальний легковий хетчбек).
V. Оцінка суду
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі - ПДР України).
Відповідно до пункту 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За змістом ст.ст. 8 ч. 1, 19 ч. 2 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 52 Закону України «Про дорожній рух» закріплюють, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 1211, 1212, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 1241 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За змістом ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно ч. 1 ст. 142 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
ОСОБА_1 закидається вчинення адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 122 КУпАП, а саме, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год, що є порушенням 12.9 б) ПДР, зафіксоване в автоматичному режимі.
Вказівку позивача на те, що її притягнуто за ч. 1 ст. 122 КУпАП суд вважає очевидною опискою, тим більш, що сторінці Сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі відповідна норма КУпАП, за якою притягається особа, відсутня.
Згідно п. 12.9 б) ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» п. 30.3 цих Правил.
За змістом до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем п. 12.9 б) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Судом встановлено, що автомобіль, зафіксований на інтернет-ресурсі МВС України, а саме на сторінці Сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі з державним номерним знаком НОМЕР_2 явно не є автомобілем марки «VOLKSWAGEN» моделі «BEETLE» 2017 р. в., власником якого є позивач.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Абз. 1 ч. 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.
За змістом п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, відповідачем, не доведено правомірність складання оскаржуваної постанови № 5АВ 10667082 від 01.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладання на неї стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 1700 грн, а отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України).
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020, справа № 543/775/17, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 606,60 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 23, 122, 245, 251, 258, 280, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області, ЄДРПОУ 4010864656, місцезнаходження за адресою: вул. Степана Бандери, 14А, м. Рівне, 33028, задовольнити.
Постанову № 5АВ 10667082 від 01.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладення на неї штрафу в сумі 1700 гривень - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 606 (шістсот шість),60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 28.10.2025.
Суддя І. В. Петунін