Справа № 522/18330/25-Е
Номер провадження № 2/521/7136/25
29 жовтня 2025 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.
секретаря судового засідання - Шелкопляс В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників до судового засідання в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
13.08.2025 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з вищевказаним позовом., в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожитий природний газ в загальному розмірі 39905,95 гривень та суму судових витрат.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025 року справу за підсудністю направлено до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
03.09.2025 року автоматизованою системою розподілу справ між суддями матеріали справи передано судді Бобуйку І.А.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.09.2025 року у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено спрощене провадження у справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити та просив справу розглядати без його особистої участі.
Відповідач в судові засідання повторно не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки до суду не надала, відзиву на позов не надала.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Позивач, як суб?єкт ринку газу, з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу » на території України.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року, та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", встановлено, що позивач зобов'язаний постачати природний газ Споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а Споживачі зобов?язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Згідно з Постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018р. «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» являвся постачальником на якого покладені спеціальні обов'язки.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до вимог Правил, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення Споживачем Постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та/або сплата/часткова сплата Споживачем вартості спожитого природного газу, та/або факт фактичного споживання природного газу (визначається за даними Оператора ГРМ та вноситься до особового рахунку Споживача).
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, передбачено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу остачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501 (далі Типовий договір), який є публічним, а його умови однаковими для всіх споживачів.
Судом встановлено, що відповідач являвся споживачем Постачальника «останньої надії» та був включений до Реєстру споживачів Постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів Постачальника «останньої надії» яку зазначено у витязі з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку позивача.
Постачальник «останньої надії» - компанія, яка зобов'язана протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020р. № 917-р постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Отже, товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт Боржника на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022 року №198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2022 року за № 637/37973 «Про постачання природного газу побутовим споживачам», на виконання рішення Кризового комітету, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 26.02.2022 № 87 «Про введення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації» та протоколу засідання Кризового комітету від 03.06.2022 року № 1; відповідно до Національного плану дій, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 листопада 2015 року № 687, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2015 року за № 1458/27903; згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про ринок природного газу»; з урахуванням листа НКРЕКП від 03 червня 2022 року № 4521/16/7-22, було наказано ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831, та базової річної пропозиції:
1) з 01 травня 2022 року - побутовим споживачам, яких на день набрання чинності цим наказом внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи;
2) з дня початку постачання природного газу постачальником «останньої надії» - побутовим споживачам, яких після набрання чинності цим наказом буде внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи.
Судом встановлено, що оператором ГТС України, в межах чинного законодавства, а також згідно листа ГПК «Нафтогаз України» (лист від 08.06.2022 № 119/2.2-72-86-2022) було здійснено перенесення побутових споживачів, які станом на 08.06.2022 знаходились в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
В підпункті 1 п. 2 наказу від 08.06.2022 року №198 вирішено забезпечити можливість товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» вносити побутового споживача, якого внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» для реалізації газу побутовим споживачам без надання постачальником інформації щодо заяви - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
З огляду на вказану правову норму, включення споживача до Реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не передбачало підписання споживачем заяви-приєднання. Таким чином, Товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт Споживача на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є типовим та публічним, а Споживач в свою чергу зобов'язаний своєчасно оплачувати Товариству вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.
Пунктом 15 розділу III Правил визначено, що «15. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника із спеціальними обов?язками, яка встановлюється відповідно до законодавства.»
Накази про встановлення роздрібної ціни на газ для побутових споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» опубліковані на офіційному сайті Постачальника за посиланням https://gas.ua/gas-prices-for-home.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4.4. розділу IV Типового договору Об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається зокрема за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Визначення об?ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (АТ «Одесагаз») згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2494.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015р. (далі - Кодекс ГТС) «2. У точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).»
Крім того, відповідно пункту 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ «1. Визначення фактичного об?єму споживання (розподілу) природного газу по об?єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил постачання природного газу, «об?єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.
Таким чином, об?єм (обсяг) спожитого відповідачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора газотранспортної системи - «Iplatforma», та в подальшому імпортується Постачальником у білінгову систему «Газоліна» та використовується останнім для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, постачальник проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об?єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу.
Відповідно п. 4.3. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Пункт 4.5. Договору визначає, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника.
Дату виникнення зобов?язання відповідача по оплаті за спожитий природний газ визначає п. 4.6. Типового договору «При розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунка Постачальника про сплату послуг за цим Типовим договором має бути здійснена Споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п?яти робочих днів з моменту отримання Споживачем цього рахунка.
Відповідно п. 4.10. Договору, у разі виникнення у Споживача заборгованості за послуги з газопостачання за цим Договором Споживач може звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.
Судом встановлено, що вищевказаний об?єкт нерухомого майна належить відповідачу на праві власності, що підтверджується Витягом з реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2025 року. Підставою набуття права власності є свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 809, видане 13.05.2025, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальова К.І.
Положеннями частинами четвертої статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власність зобов?язує.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов?язаний утримувати майно, що йому належить.
Зі змісту статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що учасниками правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг, між іншим, є споживачі (індивідуальні та колективні).
Положеннями пункту 6 частини першої статті вищезазначеного Закону визначено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов?язки споживача житлово-комунальних послуг.
Зокрема, обов?язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із приписами статті 9 наведеного вище Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг. отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, споживачі зобов?язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, споживачі зобов?язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.
Отже, оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ у розмірі 39905,95 грн. за період з листопада 2021 року по липень 2025 року (включно), це свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов?язань, а тому порушує право Позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений Договором строк.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, Споживач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання, а також згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Споживач вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 617 ЦК України, відсутність у відповідача необхідних коштів не є підставою для звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов?язання.
Суд зазначає, що вищевказані обставини є підставою для стягнення боргу в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 322, 526, 549, 551 Цивільного кодексу України, ст.. 9, 12 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) борг за спожитий природний газ за об?єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) суму боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 39905,95 грн. (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ять) гривень 95 копійок на рахунок: НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ: 40121452, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) на поточний рахунок НОМЕР_4 в АБ «УКРГАЗБАНК» МФО 320478.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ: Бобуйок І.А.