Справа № 947/40486/24
Провадження № 1-кп/947/627/25
29.10.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162480001199 від 28.10.2024 року у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 12.06.2023 року вироком Київського районного суду м. Одеси за ч.1 ст.259 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162480001199 від 28.10.2024 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про здійснення розгляду кримінального провадження у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у закритому судовому засіданні.
Захисник обвинуваченого заперечував проти вищезазначеного клопотання прокурора, вказуючи, що відсутні обґрунтовані обставини.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника у повному обсязі.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про здійснення розгляду кримінального провадження у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у закритому судовому засіданні, вислухавши думку прокурора, захисника та самого обвинуваченого, дослідивши наявні матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснюється відкрито. Кожен має право бути присутнім при розгляді справи судом, за винятком випадків, прямо передбачених законом.
Відкритість судового розгляду є однією із загальних засад кримінального провадження, закріплених у п. 7 ч. 1 ст. 7 КПК України, і забезпечує реалізацію права особи на публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошувалося, що принцип відкритості судового розгляду служить одній із найважливіших цілей - забезпеченню довіри суспільства до судової влади, запобіганню свавіллю та сприянню забезпеченню справедливості судового процесу.
Отже, гласність судового розгляду - це загальне правило, а закритий розгляд допускається лише як виняток, що підлягає суворому тлумаченню.
Частина 2 ст. 27 КПК України визначає вичерпний перелік випадків, коли суд може постановити ухвалу про проведення судового засідання у закритому режимі, а саме: якщо відкритий розгляд може призвести до розголошення державної таємниці; іншої таємниці, що охороняється законом (зокрема, таємниці усиновлення, лікарської, адвокатської, банківської, комерційної); коли відкритий розгляд може призвести до розголошення відомостей про інтимні сторони життя особи; коли у справі беруть участь неповнолітні потерпілі або свідки; в інших випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
При цьому ч. 4 ст. 27 КПК України передбачає, що ухвала про закритий розгляд має бути вмотивованою, із зазначенням конкретних підстав і обставин, які зумовлюють необхідність обмеження принципу гласності.
У цьому контексті суд зазначає, що будь-яке відступлення від принципу публічності має бути обґрунтованим, необхідним та пропорційним, тобто відповідати принципам, визначеним у практиці ЄСПЛ .
У заявленому клопотанні прокурор не навів конкретних фактичних обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України.
Посилання на можливість розголошення інформації, що може стосуватися особистих обставин обвинуваченого, є загальними і припущеними, не підтвердженими доказами та не співвідносяться із критеріями, передбаченими законом.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що воно пов'язане з відомостями, які становлять державну або іншу охоронювану законом таємницю, чи стосується злочинів проти статевої свободи та недоторканності, або що відкрите слухання може створити загрозу безпеці обвинуваченого, потерпілого чи свідків.
Таким чином, об'єктивних підстав для проведення розгляду у закритому режимі судом не встановлено.
Захисник обвинуваченого обґрунтовано заперечував проти клопотання, вказуючи, що прокурор не довів наявності жодної із передбачених законом підстав для обмеження принципу гласності.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, зазначивши, що бажає відкритого розгляду справи, що узгоджується з його процесуальними правами, передбаченими ст. 42 КПК України, зокрема правом на справедливий і публічний суд.
У своїх правових висновках Верховний Суд неодноразово наголошував, що відкритість судового розгляду є однією з ключових гарантій правосуддя, а відступ від цього принципу має бути чітко мотивований і належно підтверджений.
Так, релевантна практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду зазначає, що
Обмеження принципу гласності судового розгляду може мати місце лише у випадках, коли відкрите слухання створює реальну, а не гіпотетичну загрозу охоронюваним законом інтересам, і таке рішення суду повинно бути належним чином вмотивованим. Закритий розгляд не може бути використаний як інструмент процесуальної зручності, а лише як крайній захід для захисту особливо чутливих інтересів.
Таким чином, з урахуванням усталеної практики Верховного Суду, суд приходить до висновку, що доводи прокурора не відповідають критеріям «необхідності» та «пропорційності», визначеним міжнародними стандартами і національним законодавством.
Оцінюючи доводи сторін та положення закону у системному зв'язку, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора не містить належного правового обґрунтування, не підтверджене доказами, не ґрунтується на жодній із передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України підстав і, отже, є необґрунтованим.
Будь-яких даних, що відкритий судовий розгляд може створити ризики для безпеки учасників процесу чи призвести до розголошення відомостей, що охороняються законом, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне забезпечити дотримання принципу гласності та публічності судового розгляду, який є невід'ємним елементом права особи на справедливий суд, закріпленого у ст. 6 Конвенції, ст. 129 Конституції України та ст. 27 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст.ст. 7, 27, 42, 370-372, 376 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, практикою ЄСПЛ та правовими позиціями Верховного Суду, суд -
Клопотання прокурора про здійснення розгляду кримінального провадження у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у закритому судовому засіданні - залишити без задоволення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1