Номер провадження № 1-кс/243/757/2025
Номер справи № 243/9905/25
29 жовтня 2025 року м. Слов'янськ
Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 ,
за участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
- прокурора - ОСОБА_3 ,
- підозрюваного - ОСОБА_4 ,
- захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні, в залі № 4 судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування за № 12025052510001284, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 жовтня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч. 1, 345 ч. 1 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бобово Тюменської області рф, українця, громадянина України, пенсіонера, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся старший слідчий СВ Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , з Клопотанням, узгодженим з прокурором Краматорської окружної прокуратури Донецької області, за матеріалами досудового розслідуванняза № 12025052510001284, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 жовтня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч. 1, 345 ч. 1 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання із додатками відповідає вимогам, передбаченим ст. 184 КПК України.
Згідно з Клопотанням, досудовим розслідуванням встановлено, що 26 жовтня 2025 року о 09 годині 00 хвилин, інспектор сектору реагування патрульної поліції Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та поліцейський сектору реагування патрульної поліції Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старший сержант поліції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після отримання табельної вогнепальної зброї та проведення інструктажу керівництвом Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, входили до складу автопатруля «Курорт-201» на службовому автомобілі марки «Renault», модель «Duster», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » на синьому фоні, заступили на чергування в Донецькій області, Краматорського району, на території обслуговування Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області та згідно Витягу з розстановки сил та засобів Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 26 жовтня 2025 року несли службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку, перебуваючи у форменому одязі співробітників поліції встановленого зразка, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року «Про однострій поліцейських».
26 жовтня 2025 року о 13 годині 32 хвилини, на лінію "102" надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася на автодорозі розташованій між с. Маячка та с. Черкаське Черкаської ТГ Краматорського району Донецької області.
На місце події прибули працівники сектору реагування патрульної поліції Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, а саме старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та старший сержант поліції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які діючи в межах своїх службових повноважень, розпочали перевірку обставин ДТП, та в ході спілкування з потерпілим було отримано інформацію про те, що до події може бути причетний громадянин ОСОБА_4
26 жовтня 2025 року приблизно о 15 годині 00 хвилин під час несення служби в Донецькій області, Краматорського району Черкаської ТГ с. Прелесне по вулиці Незалежності біля домоволодіння 101, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», працівниками сектору реагування патрульної поліції Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , був зупинений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході спілкування працівників сектору реагування патрульної поліції Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній почав агресивно себе поводити, та діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та що поруч з ним знаходяться працівники правоохоронного органу відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", які знаходиться при виконанні своїх службових обов'язків, з мотивів неповаги до авторитету правоохоронних органів, ОСОБА_4 дістав з правої кишені куртки предмет ззовні схожий на гранату, та діючи умисно, висловив погрозу на позбавлення життя вказаних працівників поліції шляхом підриву їх гранатою. Працівники поліції сприйняли такі погрози як реальні, оскільки побачили у руці ОСОБА_4 , пристрій, ззовні схожий на гранату "DM51A2", тому залишили місце, побоюючись за своє життя та здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, тобто погроза вбивством щодо працівників правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків.
Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що приблизно в кінці 2022 року, більш точного часу та дати під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , у невстановленому під час досудового розслідування місці та час знайшов гранату типу DM51A2.
Перебуваючи в зазначеному місці, у вказаний час, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , всупереч вимогам чинного законодавства України, а саме Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 «Положення про дозвільну систему України», наказу МВС України від 21.08.1998 № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», забрав виявлену гранату, при цьому не маючи наміру повідомити про виявлені предмети в органи влади, тим самим вчинив їх незаконне придбання.
Після чого, маючи на меті подальше зберігання вищезазначеного бойового припасу, а саме гранати типу DM51A2 для власних потреб, без наміру повідомити про придбаний ним предмет в органи влади, переніс їх з місця виявлення до бардачку належного йому транспортного засобу, а саме легкового автомобілю марки «Daewoo» моделі «Nexia» д.н.з. НОМЕР_2 , чим здійснив незаконне носіння боєприпасів, де став незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу.
26 жовтня 2025 року у період часу з 18 години 06 хвилин до 18 години 15 хвилин в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, розташованій поблизу будинку 101 по вул. Незалежності с. Прелесного Черкаської ТГ Краматорського району Донецької області, у ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , було виявлено та вилучено бойові припаси, а саме гранату типу DM51A2 (1 од.), які ОСОБА_4 , придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу, та в подальшому передав ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
26 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» із застосуванням альтернативи у виді застави в розмірі 80 мінімумів доходів громадян на 1 січня 2025 року.
У судовому засіданні прокурор підтримала Клопотання слідчого та просить обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення Клопотання. Був затриманий 26 жовтня 2025 року та йому було вручено підозру, визнає себе винним та розкаюється у вчиненні кримінальних правопорушень. З моменту затримання та до теперішнього часу до нього не було недозволених методів з боку працівників правоохоронних органів.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, а ОСОБА_4 є пенсіонером, працює та має постійне місце проживання, не притягувався до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні Клопотання.
Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, додані до Клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею встановлено наступне.
Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч. 1, 345 ч. 1 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 27 жовтня 2025 року, який пояснив, що він проходить службу у ЗСУ. Так 26 жовтня 2025 року він виїжджав з с. Прелесне до с. Майдан, де на виїзді з с. Прелесне він побачив поліцейський автомобіль на узбіччі, та під'їхавши до них, поліцейські повідомили що чоловік погрожує їм гранатою, після чого ОСОБА_9 підійшов до зазначеного чоловіка на ім'я ОСОБА_10 та побачив що у нього в руці перебуває бойова граната, після чого в ході розмови ОСОБА_10 розповів що він скоїв ДТП з чоловіком. Далі ОСОБА_10 передав гранату ОСОБА_9 та попрохав відвезти його до магазину у с. Майдан, приїхавши на місце, після чого ОСОБА_10 поклав гранату на землю та пішов у невідомому напрямку, а ОСОБА_9 забрав зазначену гранату яку в подальшому видав працівникам поліції;
- Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 27 жовтня 2025 року, в ході якого останній пояснив, що 26 жовтня 2025 року він зустрівся з ОСОБА_11 та вони почали проводити дозвілля вживавши алкогольні напої. Під час розпиття алкогольних напоїв, ОСОБА_12 разом з ОСОБА_13 , на автомобілі «Daewoo Nexia» направилися у сусіднє селище до знайомої, де по дорозі потрапили у ДТП з автомобілем Шевроле, після чого ОСОБА_14 віддав 40 000 гривень власнику ОСОБА_15 за ремонт автомобіля, та вони направилися в сторону с. Привілля, де по дорозі у с. Прелесне у них зламався автомобіль, та вони пішли пішки. Під час дороги, до них під'їхали співробітники поліції, та в цей час ОСОБА_4 дістав з кишені гранату, витягнув чеку та повідомив, що підірве їх, однак до них під'їхав військовослужбовець який забрав ОСОБА_4 , та в подальшому ОСОБА_14 передав йому гранату. Як пояснив ОСОБА_4 то вказану гранату йому подарували у 2022 році;
- Протоколом огляду місця події від 26 жовтня 2025 року на відкритій ділянці місцевості, розташованій поблизу будинку АДРЕСА_2 , в ході якого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , видав співробітникам поліції для огляду та вилучення предмет ззовні схожий на гранату типу DM51A2 (1 од.), яку він забрав у ОСОБА_4
- Протоколом затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 27 жовтня 2025 року;
- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 жовтня 2025 року, який пояснив, що він являється працівником поліції та проходить службу у секторі реагування патрульної поліції Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Так 26 жовтня 2025 року він сумісно з ОСОБА_8 заступив на чергування у добовий наряд по службі по забезпеченню публічної безпеки і порядку на території обслуговування ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області разом з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так 26 жовтня 2025 року на лінію "102" надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася на автодорозі розташованій між с. Маячка та с. Черкаське Черкаської ТГ Краматорського району Донецької області, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_16 направилися на місце події, де перебував автомобіль Шевроле з ознаками ДТП, також на місці перебував водій який повідомив працівникам поліції, що у нього трапилося ДТП з ОСОБА_13 , після чого співробітники поліції разом з заявником направилися здійснювати пошук ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проїжджали по дорозі у с. Прелесному Черкаської ТГ, де побачили ОСОБА_4 разом з іншим чоловіком, після чого під під'їхавши на місце, ОСОБА_4 почав погрожувати співробітникам поліції гранатою яку дістав з карману, після чого на місце під'їхав військовослужбовець який забрав ОСОБА_4 та його знайомого, з яким направилися у невідомому напрямку;
- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 27 жовтня 2025 року, який надав аналогічні покази;
- Протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 жовтня 2025 року, в ході якого останній на місцевості показав обставини вчинення злочину ОСОБА_4 ;
- Протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 27 жовтня 2025 року, в ході якого останній на місцевості показав обставини вчинення злочину ОСОБА_4
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від 27 жовтня 2025 року, який пояснив, що 26 жовтня 2025 року, приблизно об 11 годині 20 хвилин, він разом зі своєю дружиною ОСОБА_18 та її родичкою Олександрою на автомобілі «Шевроле Круз» н.з. НОМЕР_3 рухались з н.п. Архангелівка Харківської області у напрямку м. Краматорськ Донецької області. На перехресті між с. Черкаське та поворотом праворуч на с. Мар'ївка, при повороті ліворуч по головній дорозі, в задню ліву частину його авто в'їхав автомобіль марки «Део Нексіа» н.з. НОМЕР_4 , після чого його авто розвернуло посеред дороги. В подальшому вони втрьох вийшли з автомобіля та побачили, що «Део Нексія» стоїть на узбіччі дороги на відставні 100 метрів від «Шевроле Круз». З вказаного автомобіля вийшло 2 чоловіки, після чого підійшли до них та почали з'ясовувати обставини вчинення ДТП, в результаті чого прийшли висновку, що у вчиненні ДТП винен автомобіль «Део Нексія», та вони домовилися на відшкодування збитків у розмірі 40000 грн., однак у зв'язку з тим, що у 2 чоловіків не виявилось при собі грошових коштів, водій запропонував проїхати до нього додому на станцію Бантишеве. Після чого водій автомобіля «Део Нексія», ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 поїхали до будинку, де мешкали два чоловіка. Під час руху ОСОБА_17 повідомив, що потрібно буде доплатити ще 15000 грн. Прибувши на місце, водій «Део Нексія» пішов додому та через деякий час виніс з будинку вказані 40000 грн. Після чого вони разом сіли в авто та поїхали на місце ДТП. Приїхавши на місце, ОСОБА_17 знову запитав у водія, як він збирається повертати йому 15000 грн., на що останній сказав, що віддасть гроші, але не повідомив коли та яким чином. В ході спілкування з водієм та пасажиром «Део Нексія», ОСОБА_17 побачив в руках у водія предмет схожий на гранату з запалом, після чого погрожуючи гранатою запитав у ОСОБА_17 «Роз'їжджаємось?», на що ОСОБА_17 погодився. Після чого 2 чоловіка сіли в автомобіль «Део Нексія», а ОСОБА_17 зателефонував на лінію «102» та повідомив про подію. Коли працівники поліції приїхали на місце, з якими вони разом поїхали на місце, де водій «Део Нексії» передавав грошові кошти ОСОБА_17 , прибувши на місце вказаного автомобіля там не було, вдома також нікого не було. Повертаючись назад, по дорозі між с. Майдан та с. Черкаське, ОСОБА_17 побачив, що по дорозі йдуть 2 чоловіки, в яких він впізнав вищевказаних водія та пасажира «Део Нексія». Співробітники поліції зупинились поряд з ними та вийшли з авто до них. В ході того як співробітники поліції спілкувалися з 2 особами, ОСОБА_17 побачив у дзеркало, що водій «Део Нексії» дістав предмет схожий на гранату з запалом, з якого витягнув чеку. ОСОБА_17 вийшов з автомобіля співробітників поліції, та почув, як водій сказав «Не підходьте, я зараз всіх зірву» та повторив це декілька разів. В цей момент по дорозі проїжджав автомобіль, який зупинився поруч зі співробітниками поліції. З нього вийшов військовий, якому вдалося найти спільну мову з водієм «Део Нексії», після чого в ході спілкування, водій віддав військовослужбовцю гранату та вони втрьох сіли у вказаний автомобіль та поїхали у невідомому напрямку.
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 27 жовтня 2025 року, в ході якого останній повідомив, що 26 жовтня 2025 року приблизно о 09 годині 00 хвилин, він зустрівся зі своїм другом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , коло місця мешкання останнього, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого, вони розмістились біля будинку останнього на лавці, де почали проводити сумісне дозвілля, та вживати спиртні напої. В ході однієї з розмов приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , запропонував поїхати разом з ним у с. Олександрівка, Краматорського району, Донецької області, на що він погодився після чого вони сілу у транспортний засіб ОСОБА_4 , марки «Daewoo» модель «Nexia» червоного кольору та поїхали в бік с. Олександрівка. Рухаючись до с. Олександрівка через с. Черкаське, Краматорського району, Донецької області ОСОБА_4 , керуючи своїм транспортним засобом марки «Daewoo» модель «Nexia» зачепив інший транспортний засіб марки «Chevrolet». Після чого ОСОБА_4 , як винний у даній ситуації запропонував заплатити за ремонт даного транспортного засобу, після чого вони вдвох направились назад до с. Привілля. Проїжджаючи с. Прелесне, Краматорського району, Донецької області по шляху до с. Привілля в них зламався транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Daewoo» модель «Nexia» та ми вирішили його залишити на місці та йти додому пішки. Проходячи с. Майдан, Краматорського району, Донецької області до них під'їхали працівники поліції, які вийшовши з машини представились та запитали у них чи є щось заборонене у нього та ОСОБА_4 , на що ОСОБА_11 повідомив, що нічого немає, а ОСОБА_4 , сказали підняти руки та запитали ще раз чи є в нього щось заборонене, на що останній сказав що не має. Після чого працівник поліції почав проводити поверхневий огляд ОСОБА_4 , який в момент того як працівник поліції проводив поверхневу перевірку дістав предмет зовні схожий на гранату, та тримав даний предмет в правій руці та кричав: «не підходьте до мене», «я зараз кину її і тут всіх розірве». В цей момент мимо проїжджали військові, які зупинились та почали вмовляти ОСОБА_4 , віддати гранату, на що останній погодився лише за умови що військові відвезуть ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , додому. Після чого вони сіли до транспортного засобу військових та поїхали в бік с. Привілля. Проїхавши невелику відстань, ОСОБА_11 попрохав зупинити транспортний засіб щоб вийти, та піти пішки. Вийшовши з транспортного засобу ОСОБА_11 пішов до свого свата ОСОБА_20 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_4 , поїхав далі з військовослужбовцями.
Надаючи оцінку доводами сторони захисту слідчий суддя зазначає, що висловлені сумніви та заперечення щодо представлених стороною обвинувачення доказів безсумнівно підлягають ретельній перевірці як під час проведення досудового розслідування, так за умови складення Обвинувального акта - судового розгляду, разом з тим на сьогодні слідчий суддя повинен їх розглянути лише в рамках прийняття рішення про наявність обґрунтованості підозри, яка повинна бути розцінена лише з точки зору стороннього об'єктивного спостерігача.
На думку слідчого судді представлені стороною обвинувачення процесуальні документи та їх зміст при їх огляді саме за вказаним критерієм не викликають явних та очевидних сумнівів щодо їх незаконності.
З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об'єктивного спостерігача» представлені стороною обвинувачення докази дають можливість на сьогодні вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ст. 263 ч. 1 КК України - тобто придбання, носіння та зберігання, бойових припасів без передбаченого законом дозволу та за ст. 345 ч. 1 КК України, тобто погроза вбивством щодо працівників правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків.
Наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч. 1, 345 ч. 1 КК України.
При цьому, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об'єктивного спостерігача» представлені стороною обвинувачення докази дають можливість на сьогодні вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч. 1, 345 ч. 1 КК України.
На думку слідчого судді представлені стороною обвинувачення процесуальні документи та їх зміст при їх огляді саме за вказаним критерієм не викликають явних та очевидних сумнівів щодо їх невідповідності чинному законодавству.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі “Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Встановлено, що 26 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052510001284 внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч. 1, 345 ч. 1 КК України.
26 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 263 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років та у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років та тяжкого злочину та заздалегідь знаючи, що за вчинене ним злочинне діяння, кримінальна відповідальність передбачає міру покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років, з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочинів, слідчий суддя вважає реальним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі покинути територію України, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.
Також суд зазначає, що має місце ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_4 , може вплинути на свідків, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього свідчень, а також надання бажаних свідчень у подальшому чи давання завідомо неправдивих показань. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.
Крім цього, підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню подальшого досудового розслідування, у зв'язку з чим існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, знаходячись на волі, може вплинути на встановлення істини по справі, ухилитися від слідства та суду, вплинути на свідків та потерпілих або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити вчинювати кримінальні правопорушення, оскільки постійного джерела доходу не має, відповідно до своїх показань має скрутне матеріальне становище.
Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, чітким є переконання суду, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також суд вважає, що обставини, на які посилалась сторона захисту в якості підстав для обрання менш суворого запобіжного заходу, з урахуванням особи підозрюваного, тяжкості та обставин інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та нівелювати встановлені ризики.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, оскільки обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування з урахуванням його тривалості, відповідає особі підозрюваного, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується підозрюваному та покаранню, що може бути йому призначене, в разі визнання його винуватим.
Слідчий суддя вважає, що у Клопотанні, доданих документах, прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч. 1, 345 ч. 1 КК України.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать про наявність на даний час ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі покинути територію України, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу, може вплинути на свідків та потерпілих, шляхом умовляння чи погроз з метою схилення до дачі неправдивих показань, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим суд вважає, що є законні підстави для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
У відповідності до статті 182 КПК України « Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальних рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Такий розмір застави, на думку суду, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 повинні бути покладені обов'язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 цієї статті. У разі невиконання цих обов'язків підозрюваним ОСОБА_4 , відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування за № 12025052510001284, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 жовтня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч. 1, 345 ч. 1 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_21 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді «тримання під вартою» в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4», на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 грудня 2025 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 24 грудня 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, крім проведення слідчих та процесуальних дій;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 24 грудня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвалу прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повний текст Ухвали проголошений 29 жовтня 2025 року о 12 годині 10 хвилин.
Слідчий суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1