Провадження №3-в/748/33/25
Єдиний унікальний № 748/2243/25
29 жовтня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Майбороди С.М.,
за участю секретаря Пасько К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката Рудницької Алли Вікторівни про розстрочку виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2025 року, -
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
20 жовтня 2025 року, через систему «Електронний суд», захисник ОСОБА_1 - адвокат Рудницька А.В. звернулася до суду із заявою, в якій просить розстрочити на дванадцять місяців сплату штрафу, оскільки ОСОБА_1 доходів не отримує, наразі не працює, проживає разом із батьками.
ОСОБА_1 та адвокат Рудницька А.В. про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явились.
Суд визнав можливим проводити розгляд справи у відсутності нез'явившихся осіб.
Дослідивши матеріали справи,суд приходить до висновку.
Згідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Статтею 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з вимогами статті 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Із постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2025 року вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, та стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року справа № 2-54/08 при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Законодавець не обумовлює, на підставі якого документа може бути надана відстрочка (розстрочка). Як правило, така відстрочка може бути надана на підставі письмового звернення (клопотання). У ньому повинні бути наведені обставини, що свідчать про неможливість негайного виконання постанови, та можуть додаватися документи, що підтверджують такі обставини. Допускається відстрочка з поважних причин, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови (наприклад, довідки про скрутне матеріальне становище).
Адвокат звертаючись до суду в інітерсах ОСОБА_1 у заяві вказала, що ОСОБА_1 не має змоги сплатити штраф, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
На підтвердження обставин, викладених у заяві, долучено: витяги з реєстру Бобровицької територіальної громади від 19.10.2025 про місце реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; індивідуальні відомості про застраховану особу (ОСОБА_1 ) із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України від 19.10.2025 за звітний рік: 2024.
Долучені документи не є тими доказами, які підтверджують, що ОСОБА_1 не в змозі виконати судове рішення в зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Тобто, суду не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має скрутне матеріальне становище.
Окрім цього, матеріали справи містять документи на підтвердження залученняОСОБА_1 для представлення своїх інтересів у справі адвоката із адвокатського бюро «Юридична компанія «Прасолов та партнери» (а.с.18-19), що свідчить про платоспроможність останнього. Інформації, що адвокатські послуги здійснювалися на безоплатній основі, матеріали справи не містять.
Також суд звертає увагу, що штраф, як вид адміністративного стягнення, полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.
По суті штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів, цей вид стягнення спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винуватої особи.
Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення істотних матеріальних наслідків для винуватої особи, який за змістом заяви хоче їх уникнути шляхом сплати у вигідний для нього спосіб, що зводить нанівець саму суть такого стягнення, а запропонований заявником механізм розстрочки штрафу взагалі протирічить приписам КУпАП щодо строків його сплати.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов'язкове, судове рішення залишалося невиконаним.
За таких обставин, суд вважає, що задоволення заяви про розстрочення сплати штрафу допускає можливість невиконання ним судового рішення, що протирічить приписам ст. 23 КУпАП про те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про розстрочення сплати штрафу є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ч.5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.298, 301, 304, 305,КУпАП, суд,
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 - адвоката Рудницької Алли Вікторівни про розстрочку виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2025 року про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу - відмовити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя С.М.Майборода