Справа №751/8966/25
Провадження №2-о/751/200/25
Рішення
Іменем України
23 жовтня 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Грищенко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
Встановив:
ОСОБА_1 , звернулась до суду з заявою, в якій просить видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього обов'язків: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців; обмежити спілкування ОСОБА_2 з постраждалими дітьми: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_2 в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 строком на 6 місяців.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що вона, ОСОБА_1 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 07.07.2018. У шлюбі народилися діти: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після одруження вони разом проживали в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник пояснює, що з 2022 року почала зазнавати домашнього насильства зі сторони чоловіка у формі психологічного та фізичного насильства, що виражалося в постійних сварках, образах, погрозах убивства та застосування фізичної сили з його сторони, в результаті чого заявниця боялася за власне життя і здоров'я дітей, у зв'язку з чим і не зверталася за допомогою.
16.02.2024 після чергового випадку домашнього насильства заявниця викликала поліцію, в результаті чого працівниками поліції було складено тимчасовий заборонний припис стосовно ОСОБА_2 , яким кривднику було заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою ОСОБА_1 , також чоловіка взяли на профілактичний облік « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». За результатами розгляду даного випадку Чернігівський районний суд Чернігівської області у справі № 748/1091/24 03.04.2024 прийняв постанову, якою визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння вчинив стосовно своєї дружини домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
27.05.2024 заявниця знову звернулася по «гарячій лінії 102» за фактом вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру зі сторони свого чоловіка. За результатами оцінки ризиків працівниками поліції відносно ОСОБА_2 знову було складено тимчасовий заборонний припис, яким були введені тимчасові обмеження у спілкуванні ОСОБА_2 із заявницею. В результаті судового розгляду у справі № 748/2522/24 від 29.07.2024 Чернігівським районним судом Чернігівської області було прийнято постанову, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Зазначені вище тимчасові заборонні приписи порушені ОСОБА_2 не були, на час їх дії домашнє насильство припинялося, тобто можна сказати, що відповідальність за порушення таких приписів здатна коригувати протиправну поведінку ОСОБА_2 , та змушує виконувати тимчасові обмеження прав.
Постановою у справі № 748/1002/25 від 25.05.2025 Чернігівський районний суд Чернігівської області знову визнав винуватим ОСОБА_2 у порушенні ч.1-2 ст. 173-2 та ч.1 ст. 184 КУпАП, а саме 20.03.2025 в присутності своїх дітей розпивав спиртні напої, виражався нецензурною лайкою, вчинив домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_1 , в ході якого принижував, вдарив ногою в пах.
Під час даного випадку домашнього насильства, малолітня дочка ОСОБА_5 отримала забійну рану перенісся, у зв'язку з чим 25.03.2025 було проведено засідання координаційної ради. Заслухавши ситуацію в сім'ї, заявниці було рекомендовано звернутися до «кризової кімнати» для отримання безпечного тимчасового перебування, щоб захистити себе та дітей від кривдника. З 25.03.2025 до 08.04.2025 заявниця перебувала у «кризовій кімнаті» та ЧОЦСПД, так як боялася повернутися з дітьми до кривдника, турбувалася за життя та здоров'я. Під час перебування у закладі ОСОБА_2 постійно телефонував, просив не розривати шлюб, обіцяв, що ситуація домашнього насильства більше не повториться. Повіривши обіцянкам чоловіка, розуміючи, що діти хочуть додому заявниця написала заяву про відрахування із закладу і повернулася до свого місця проживання. Однак, невдовзі після повернення додому, знову почалися сварки та фізичне насильство зі сторони ОСОБА_2 18.06.2025 в житловому будинку заявниці сталася пожежа, внаслідок якої будівля постраждала. Згідно з Висновком про причини виникнення пожежі причиною став підпал. Заявниця вважає, що дана пожежа трапилася в результаті дій ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння.
19.06.2025 заявниця звернулася до Відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму Новобілоуської сільської ради, її було направлено до «кризової кімнати», видано направлення № 1 від 19.06.2025, звідки заявниця була переведена до Чернігівського обласного центру соціально-психологічної допомоги, де знаходиться зараз.
Жодні види покарання, що були застосовані стосовно ОСОБА_2 не змусили його припинити вчиняти правопорушення. Жодна профілактична робота з працівниками Національної поліції не викликала недопущення скоєння повторних фактів домашнього насильства, Із усіх застосованих спеціальних заходів щодо протидії частково спрацювали лише тимчасові заборонні приписи, які на короткий термін зупиняли, однак не змогли запобігти повторному вчиненню домашнього насильства.
За останній рік домашнє насильство почастішало внаслідок безробіття ОСОБА_2 та постійного вживання ним алкогольних напоїв. Так як кривдник постійно перебуває в будинку, що знаходиться у власності заявниці і продовжує вчиняти домашнє насильство відносно неї і дітей, вона боїться повернутися додому. У закладі заявниця з дітьми забезпечені місцем безпечного тимчасового перебування терміном до шести місяців. Вважає, що обмежувальний припис виданий на шість місяців та суворі покарання за його порушення спроможні захистити її та дітей від кривдника та допоможуть повернутися додому.
Учасники провадження у судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду заяви повідомлялись у встановленому порядку.
Заявник надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Жодних заяв чи клопотань до суду не надавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають трьох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7, 8, 9).
Згідно висновку про причини виникнення пожежі № 38 від 19.06.2025 причиною пожежі в приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , став підпал (а.с.10-14).
Згідно інформації Служби у справах дітей Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 15.09.2025 № 01-21/190 ОСОБА_1 за її заявою щодо фізичного та психологічного насильства з боку ОСОБА_2 , було видано направлення № 1 від 1906.2025 до денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, з «кризовою кімнатою» (а.с.15-16).
Листом від 16.09.2025 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області повідомило ОСОБА_1 що стосовно ОСОБА_2 було винесено термінові заборонні приписи стосовно кривдника, згідно з положеннями наказу МВС України від 01.08.2018 № 654. Такі приписи виносились співробітниками поліції 16.02.2024 (термін дії - до 18.02.2024) та 28.05.2024 (термін дії - до 30.05.2024) і стосувались заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Порушень вимог винесених приписів за період їх дії зафіксовано не було (а.с.17).
Згідно довідки Чернігівського обласного центру соціально-психологічної допомоги від 03.10.2025 року №01-19/126, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешкають в Чернігівському обласному центрі соціально-психологічної допомоги за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з тим, що сім'я потрапила в складні життєві обставини у зв'язку з домашнім насильством зі сторони її чоловіка, який як з'ясувалося, є підозрюваним у справі про підпал будинку, сама ОСОБА_6 також вважає свого чоловіка причетним до знищення майна (а.с. 19-20).
Згідно психологічної характеристики, складеної 22.09.2025, ОСОБА_1 перебуває у стані психоемоційної напруги, зумовленої досвідом домашнього насильства. Виявляється легкий депресивний стан та середній рівень тривожності. Основними факторами є тривога за власне життя та життя дітей (а.с.21).
Як налогошує п.3, 6, 7, 8 ч.1 ст.1 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього відповідних обов'язків.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Відповідно до наявної інформації, ОСОБА_2 народився 1983 року, тобто є повнолітньою особою до якої можливо застосувати обмеження в праві проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» передбачено, при вирішенні питання про встановлення обмежувального припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи, зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявника та дітей, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно заінтересованої особи шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 294, 350-1 - 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», суд,
Вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження:
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебувати в місці проживання з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- обмежити спілкування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з постраждалими дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч.4 ст. 350-6 ЦПК України).
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ю. К. Овсієнко