Справа № 739/1631/25
Провадження № 2/739/470/25
26 вересня 2025 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Кочура О.О.,
за участі: секретаря - Головня І.І.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником позивача - адвокатом Марусом Ігорем Єгоровичем до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-
Позивач ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Маруса І.Є., звернувся до суду з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання за ним права власності в порядку спадкування на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилась спадщина, яку належним чином прийняв позивач, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину. До спадкового майна померлого увійшов житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, в 1960 році спадкодавець - ОСОБА_2 побудував даний житловий будинок, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок та довідкою Новгород-Сіверської міської ради. Зазначений житловий будинок з господарськими будівлями був зареєстрований за спадкодавцем в погосподарській книзі №7 виконавчого комітету Ларинівської сільської ради за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 не з'явились, від представника до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, в якій представник зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Новгород-Сіверської міської ради Петренко І.М. у судове засідання також не з'явився, при цьому подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, так як міська рада визнає позов у повному обсязі та не заперечує проти його задоволення.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, та вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та, відповідно, для його задоволення, у зв'язку з цим, суд враховує наступне.
Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шевченкове, Жовтневого району, Миколаївської області помер ОСОБА_2 (а.с.16).
З наявної у матеріалах справи довідки старости сіл Троїцьке, Стахорщина, Форостовичи, Ларинівка, Фаївка, Бугринівка, Солов'їв Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області №23-17/59 від 10.03.2025 року, вбачається, що згідно погосподарської книги №7 Ларинівської сільської ради народних депутатів за 1991-1995 роки та відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 , власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований в даному домогосподарстві з дати побудування будинку - 1947 по 04.03.2001 рік (а.с.8).
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок літера «А1-1», 1960 року забудови, загальною площею 58,3 кв.м., житловою площею 20,2 кв.м., з верандою літера «А1», ганком літера «а», погребом літера «Б», загальна вартість даного житлового будинку та надвірних будівель становить 20 000 грн. 00 коп. (а.с.9, 17-19).
Згідно ч.3, ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
До набрання чинності вказаним законом, державну реєстрацію права власності на житлові будинки та споруди регулював ряд нормативних актів, зокрема такі, як «Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31 січня 1966 року, що втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», затверджена наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих», затверджена наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та інші.
За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Отже, записи у погосподарських книгах, у період дії вказаних нормативно-правових актів, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Таким чином довідкою старости сіл Троїцьке, Стахорщина, Форостовичи, Ларинівка, Фаївка, Бугринівка, Солов'їв Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області підтверджується право власності ОСОБА_2 на житловий будинок, збудований у 1960 році, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 від 27.07.1961 (а.с.13).
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_2 , Жовтневою державною нотаріальною конторою Миколаївської області 21.02.2008 року заведена спадкова справа № у спадковому реєстрі 44084988, номер у нотаріуса 96 та 02.07.2008 року нотаріусом було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом цілої частини майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме : право на земельну частку (пай) КСГП «Родіна» Новгород-Сіверського району Чернігівської області, розміром 5,99 в умовних кадастрових гектарах; грошових внесків у ТВБВ 8310/100 Ощадного банку України в Миколаївській області та 30 (тридцяти) простих іменних акцій ВАТ «Миколаївгаз» (а.с.5,15).
Позивач ОСОБА_1 належним чином прийняв спадщину свого батька - ОСОБА_2 , інших спадкоємців, які б належним чином прийняли спадщину - немає.
Отже, після смерті ОСОБА_2 , його спадщина до складу якої входить також право власності на вказаний вище житловий будинок, з моменту її відкриття перейшла до єдиного спадкоємця за законом, тобто до позивача ОСОБА_1 .. Проте позивачу постановою Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 21.05.2024 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-7).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. За таких обставин, враховуючи, що позивач набув право власності на житловий будинок, який належав його батьку ОСОБА_2 , однак це право не визнається через відсутність на будинок правовстановлюючих документів, суд вважає за необхідне захистити майнові права позивача, визнавши за ним у порядку спадкування право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно позов підлягає задоволенню.
Стосовно надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , суд враховує, що вони призначені для обслуговування вказаного вище житлового будинку, розташованого за цією ж адресою.
Відповідно до статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки надвірні будівлі є приналежностями головної речі - житлового будинку, то визнання права власності на нього є визнанням права власності на відповідні господарські будівлі, тому окреме визнання права власності на такі будівлі законодавством не вимагається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 186, 392, 1261, 1268, 1269 ЦК України, «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», ст.ст.76-81, 83, 200, 206, 247, 258-259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 , поданий представником позивача - адвокатом Марусом Ігорем Єгоровичем до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, у порядку спадкування, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до характеристик зазначених в технічному паспорті №Б/Н від 16.04.2024 року, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:6759-9701-6195-2740.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.О.Кочура