Справа № 750/11341/25
Провадження № 2/750/3050/25
29 жовтня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
17 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором позики № 4482488 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 14 червня 2023 року в сумі 20865 грн. 50 коп.
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 14 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4482488 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в сумі 5000 грн. на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок. Відповідач зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю проценти від суми позики. Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит у порядку, передбаченому умовами договору, однак відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. На даний час право вимоги до відповідача за договором позики № 4482488 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 14 червня 2023 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
В установлений судом строк відповідач подав відзив на позов, у якому просить позовні вимоги задовольнити частково. Зокрема, у відзиві відповідач зазначив, що частково визнає наявність у нього заборгованості, а саме за тілом кредиту. Разом з тим, у розрахунок заборгованості неправомірно включено платежі, які на даний час законом не передбачені. Так, відповідач проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 04.05.2023 по теперішній час, у зв'язку з чим на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому у нього відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, разом з позовною заявою подала клопотання, в якому просить справу розглянути за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у відзиві просив справу розглянути за його відсутності.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
14 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики № 4482488 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), згідно з умовами якого позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк (строк позики), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с. 10-12).
Відповідно до пункту 2 договору сума позики - 5000 грн.; строк позики (строк договору) - 20 днів, базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) - 44,81%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) - 2,50%, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною)/день - 2,70%, дата повернення позики - 04 липня 2023 року, орієнтовна загальна вартість позики - 7250 грн.
Згідно з копією довідки № КД-000011912/ТНПП від 20 лютого 2025 року, наданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Фінекспрес», відповідно до договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між останнім та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», 14 червня 2023 року ОСОБА_2 на картку, маска якої НОМЕР_2 , було здійснено переказ коштів у сумі 5000 грн. (а.с. 31).
Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (пункт 4 договору).
За пунктом 5 договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України.
27 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (фактор) було укладено договір факторингу № 01.02-92/23, за яким клієнт відступив факторові права вимоги, а фактор набув права вимоги від клієнта та сплатив клієнту за відступлення прав вимог фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору в порядку та в строки, встановлені цим договором (а.с. 33-39).
Копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 9404 від 28 грудня 2023 року підтверджується сплата позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів у сумі 1187903 грн. 15 коп. за договором факторингу № 01.02-92/23 від 27 грудня 2023 року (а.с. 42).
З витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-92/23 від 27 грудня 2023 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором позики № 4482488 в сумі 20865 грн. 50 коп. (а.с. 45).
25 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (а.с. 46).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторонни (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-комунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.
Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення договору на таких умовах.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 14 червня 2023 року надало відповідачу кредит у сумі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, маска якої НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки № КД-000011912/ТНПП від 20 лютого 2025 року (а.с. 31).
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення коштів належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 27 грудня 2023 року утворилася заборгованість у сумі 20865 грн. 50 коп., до якої входить: 5000 грн. - заборгованість за кредитом та 15865 грн. 50 коп. - заборгованість за процентами (а.с. 27-29).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, другою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Разом з тим, статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлені пільги військовослужбовцям та членам їх сімей. Зокрема, пунктом 15 статті 14 цього Закону (в редакції станом на час отримання відповідачем кредиту) було передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Згідно з копією довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України солдат ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 04 травня 2023 року по теперішній час.
Таким чином, оскільки відповідач перебуває на військовій службі з 04 травня 2023 року, а тому йому, як військовослужбовцю, проценти за користування кредитом не мали нараховуватися.
За вказаних обставин, з відповідача підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту, у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 4, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження юридичної особи: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 37616221) заборгованість за договором позики № 4482488 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 14 червня 2023 року в сумі 5000 грн. (п'ять тисяч грн.).
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 580 грн. 41 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя