Справа № 729/1595/25 2/729/813/25
заочне
29 жовтня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Булиги Н. О.
секретаря Романченко С .С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Бобровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 01.07.2024-100001678 від 01.07.2024 в розмірі 30664,98 гривень.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 01.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 01.07.2024-100001678, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 11000 гривень, строком на 140 днів, до 17.11.2024.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. У свою чергу відповідачка свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 30664,98 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11000 грн., по процентам в розмірі 13860 грн., комісії в сумі 1294,98 грн. та неустойки в сумі 4510 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки разом з судовими витратами.
Ухвалою від 25.09.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи вважається повідомленою своєчасно та належним чином, відповідно до положень п. 2 ч.7, п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (за зареєстрованим у встановленому Законом порядку місцем проживання), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України. Причини неявки не повідомила, у встановлений судом строк відзив на позов не подавала.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено, що 01.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 01.07.2024-100001678, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 11000 гривень, строком на 140 днів, до 17.11.2024 (а.с.23 зв.ст.29).
Зазначений кредитний договір № 01.07.2024-100001678 від 01.07.2024 підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е162», який був власноручно введений відповідачкою для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідачка ознайомилася та погодилася з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.
Згідно з укладеним договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п. 3.1 договору). Дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти) та графік платежів встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до п.4.1 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-28ХХ-ХХХХ-4779.
Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії, у терміни та строки вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до квитанції № 2483363324 від 01.07.2024 року, відповідачці ОСОБА_1 було перераховано кошти у сумі 11000 грн., згідно договору № 01.07.2024-100001678 (а.с.21).
Отже, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Однак, відповідачка свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 30664,98 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11000 грн., по процентам в розмірі 13860 грн., комісії в сумі 1294,98 грн. та неустойки в сумі 4510 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором (а.с.12).
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» щодо нарахування суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11000 грн., по процентам в розмірі 13860 грн., комісії в розмірі 1294,98 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується нарахування позивачем неустойки в розмірі 4510 гривень, то суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачкою грошового зобов'язання за кредитним договором (офертою) № 01.07.2024-100001678 у розмірі 4510 гривень.
З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором № 01.07.2024-100001678 від 01.07.2024 року, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 11000 грн., заборгованості по процентах 13860 грн. та комісії 1294,98 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, оскільки, позовні вимоги задоволено частково на суму 26154,98 грн. (85,29 % позовних вимог), то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2066 грн. 06 коп. (2422 грн. 40 коп. х 85,29 %/100).
Керуючись 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279,280, 354, 355 ЦПК України, статтями 526, 527, 530, 599, 1050, 1048, 1054, 1056 ЦК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 01.07.2024-100001678 від 01.07.2024 у сумі 26154 (двадцять шість тисяч сто п'ятдесят чотири) гривні 98 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у рахунок повернення судового збору 2066 (дві тисячі шістдесят шість) гривень 06 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження 01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига