Справа №766/13752/25 н/п 2/766/12110/25
"28"жовтня 2025 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що 07.05.2018 року ОСОБА_2 було підписано заяву про приєднання №450085322 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). В рамках даного Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифів за користування платіжною карткою. Відповідачу встановлено кредитний ліміт в розмірі 5000,00 грн. зі сплатою 35% річних за користування кредитними коштами, з терміном повернення 60 місяців.
21.07.2018р. ОСОБА_2 додатково було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії( кредиту) та встановлено кредитний ліміт в розмірі 20000,00 грн. зі сплатою 38% річних за користування кредитними коштами, з терміном повернення 60 місяців.
20.10.2020р. ОСОБА_2 додатково було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії( кредиту) та встановлено кредитний ліміт в розмірі 250 000,00 грн. зі сплатою 38% річних за користування кредитними коштами, зі строком користування - до дати закінчення строку дії платіжної картки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Внаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань у ОСОБА_2 станом на 21.11.2022 року виникла заборгованість, яка становить 20304,57 грн., що складається з 19824,86грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 479,19грн. - проценти за користування кредитом; 0,44грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту)- 0,44грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 0,04грн.
Згідно відмітки у паспорті позичальника, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 -має сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В паспорті відповідача адреса реєстрації співпадає з адресою реєстрації позичальника, з чого можна зробити висновок про постійне проживання відповідача на день смерті разом із спадкоємцем, а отже ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину.
Спадкоємці з повідомлення про відкриття та прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до банку не зверталися, добровільно заборгованість померлого перед банком не погасили. Станом на день смерті заборгованість позичальника перед позивачем за кредитним договором не погашена, у зв'язку з чим АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з даним позовом, просить стягнути кредитну заборгованість в сумі 20304,57 грн. та відшкодувати судові витрати.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов'язань.
Судом встановлено, що 07.05.2018 року ОСОБА_2 було підписано заяву про приєднання №450085322 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). В рамках даного Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифів за користування платіжною карткою. Відповідачу встановлено кредитний ліміт в розмірі 5000,00 грн. зі сплатою 35% річних за користування кредитними коштами, з терміном повернення 60 місяців.
21.07.2018р. ОСОБА_2 додатково було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії( кредиту) та встановлено кредитний ліміт в розмірі 20000,00 грн. зі сплатою 38% річних за користування кредитними коштами, з терміном повернення 60 місяців.
20.10.2020р. ОСОБА_2 додатково було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії( кредиту) та встановлено кредитний ліміт в розмірі 250 000,00 грн. зі сплатою 38% річних за користування кредитними коштами, зі строком користування - до дати закінчення строку дії платіжної картки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 21.11.2022 року заборгованість становить 20304,57 грн., що складається з 19824,86грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 479,19грн. - проценти за користування кредитом; 0,44грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту)- 0,44грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 0,04грн.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 608 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно зі ст 1216 ЦК України,спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Частиною першою статті 1222 ЦК України, визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання щодо повернення позики входять до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.
За змістом ст.1281ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно до положень ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм матеріального права, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину, У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282ЦК України.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року №640/6274/16-ц при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою 1281ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої ст. 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредиторам строків визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті1282ЦК України.
Окрім того, у своїй постанові №587/381/15-ц від 04 лютого 2021 року, з урахуванням положень ст.1281,1282 ЦК України, Верховний Суд зазначив, що задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Отже, спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови договору позики, прийнявши спадщину, в силу ст. ст.1281,1282 ЦК України зобов'язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.
Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов'язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб'єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.
Борги спадкодавця - це майнові зобов'язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами - кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов'язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов'язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.
При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц.
Оскільки боржник помер, то відповідати перед кредитором на підставі ст.ст. 1281,1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, АТ «Державний ощадний банк України», як позивач, зобов'язаний довести, що саме відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , прийняв після нього спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.
Згідно з вимогами ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обґрунтовуючи підстави позову, банк посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки у паспорті позичальника вказаний син - ОСОБА_1 та згідно відміток у паспортах позичальника та відповідача співпадають адреси реєстрації, а тому відповідач ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав на день смерті разом із спадкоємцем ОСОБА_2 .
Однак, суд не приймає до уваги вказані обставини, виходячи з наступного.
18 липня 2023 року за вих.№717/02-14 Херсонською державною нотаріальною конторою надано інформацію, що на підставі претензії банку заведено спадкову справу №268/2023 до майна померлого ОСОБА_2
02.10.2024 року та 02.06.2025 року АТ «Державний ощадний банк України» направлено запити про надання інформації чи зверталися спадкоємці позичальника до нотаріальної контори для оформлення чи відмови від прийняття спадщини та чи видавалося свідоцтво про право на спадщину, дані спадкоємців, обсяг і характеристику спадкового майна.
Листами від 15.10.2024 року та 16.06.2025 року Херсонського державної нотаріальної контори повідомлено, що спадкова справа №268/2023 заведена 18.07.2023 року зава банку. Спадкоємці померлого не звертались.
У той же час, обґрунтовуючи позовні вимоги обов'язком спадкоємця сплатити заборгованість в межах вартості спадкового майна, позивачем АТ «Державний ощадний банк України» не надано доказів того, що за ОСОБА_2 зареєстровано будь-які об'єкти рухомого/нерухомого майна та щодо його вартості, чи підтвердження наявності в останнього відкритих на його ім'я в установах банків банківських рахунків та наявність на них грошових коштів.
Згідно ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи недоведеність позивачем обов'язкових обставин, які дають правові передумови для покладення на спадкоємця померлого обов'язку повернути борг кредитору спадкодавця, а саме щодо факту наявності, об'єму, вартості спадкового майна прийнятого у спадщину після смерті ОСОБА_2 , у межах якого спадкоємець несе відповідальність перед кредитором, суд вважає, що заявлені Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Судові витрати по сплаті судового збору, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, покладаються на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 608, 625, 1054, 1216, 1218, 1220, 1222, 1268, 1281, 1282 ЦК України ст.ст. 4, 5, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282,354 ЦПК України суд,-
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. І. Кузьміна