Справа № 766/15981/25
н/п 2-а/766/503/25
про залишення позову без руху
27.10.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рядча Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
22.10.2025 року позивач подав до суду позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що постановою від 10.02.2025 року № 217 винесеної ІНФОРМАЦІЯ_2 він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності необґрунтовано, оскільки його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності була складена у його відсутності, про існування постанови він дізнався лише в жовтні 2025 року. Позивач зазначає, що не отримував у встановленому законодавством повістку, якою він викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 22.01.2025 року. До того ж, цього дня він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де йому видали військовий квиток серія НОМЕР_1 , поставлено штамп про взяття на облік, та цього ж дня він був мобілізований та направлений до військової частини.
Разом з позовною заявою представник позивача подав до суду клопотання про поновлення строків на оскарження постанови. В клопотанні позивач вказав, що з строк для подання позову для оскарження постанови ним пропущений на підставі того, що про прийняту постанову щодо нього та відкриття виконавчого провадження він дізнався у жовтні 2025 року внаслідок арешту банківського рахунку та отримання від банку повідомлення. 15.10.2025 року позивач звернувся до державного виконавця та отримав доступ до матеріалів виконавчого провадження в єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, де і ознайомився з текстом постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята 02.06.2025 року, а позивач звернувся до суду 22.10.2025 року, необхідно зазначити докази про поважність пропуску строку звернення до суду.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Частиною 1статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку звернення до суду представником позивача зазначено, що про прийняття оскаржуваної постанови позивачу стало відомо лише в липня 2025 року та проходження ним військової служби по теперішній час.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Згідно ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Враховуючи, що до суду не надано доказів поважності пропуску строку за період з 02.06.2025 року по час звернення до суду з позовом, суд вважає необхідним, надати можливість позивачу скористатися правом подати докази поважності пропуску строку звернення до суду за вказаний період.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з праві людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушення права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12 липня 2007 року).
Керуючись 122, 123, 186,171, 286, 288, 289КУпАП,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 (десять)днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме надати докази поважності пропуску звернення до суду з 02.06.2025 року по 22.10.2025 року.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню.
СуддяТ. І. Рядча