Справа № 766/16665/24
н.п 1-кп/766/2520/25
22.10.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за процедурою спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 21.02.2023 року за № 22023230000000096 , за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України-
24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Відповідно до статтей 1-3, 5 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтями 5, 6 Конституції України, Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 17 Конституції України, поміж іншого, визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
Приписами статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 65 Конституції України зазначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до статтей 132, 133 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.
За змістом статті 73 Конституції України - виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Окрім викладеного, 24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі за текстом - ООН).
До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу. Згідно з частиною 4 статті 2 Статуту ООН, усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з цілями ООН.
Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (далі - Резолюція) № 36/103 від 09.12.1981, що містить Декларацією про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав, Резолюцією № 2131 (XX) від 21.12.1965, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету, Резолюцією № 2625 (XXV) від 24.10.1970, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, Резолюцією № 2734 (XXV) від 16.12.1970, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки та Резолюцією № 3314 (XXIX) від 14.12.1974, що містить Визначення агресії, встановлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав утримуватись від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Крім того, статтями 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (XXIX) від 14.12.1974, серед іншого, визначено, що ознаками агресії є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
Згідно з пунктами 1-3 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання відповідно до принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України; утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних; утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги.
Окрім викладеного, згідно з описом та картою державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003, ратифікованого Російською Федерацією 22.04.2004, територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької, Луганської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Харківської, Сумської, Чернігівської областей відноситься до території України.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеною Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави України та міжнародним правовим діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Статтею 42 Додатку до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї суходільної війни 1907 року визначено, що територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
Женевською конвенцією 1949 року визначено, що будь-які протиріччя, які виникають між двома державами і призводять до втручання збройних сил є збройним конфліктом у розумінні статті 2, навіть якщо одна зі сторін конфлікту заперечує існування стану війни. При цьому, не має значення скільки триває конфлікт або скільки нападів мало місце.
Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права представники влади Російської Федерації (далі - РФ) та службові особи з числа керівництва Збройних Сил Російської Федерації (далі - ЗС РФ), діючи всупереч вимогам Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975, вимогам Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09.12.1981, № 2734 (ХХV) від 16.12.1970, № 2131 (ХХ) від 21.12.1965, № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974 та інших міжнародно-правових актів, поетапно спланували, підготували та розв'язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ підрозділам ЗС РФ та іншим підпорядкованим їм військовим підрозділам, силовим відомствам і збройним формуванням про повномасштабне військове вторгнення на територію України, у тому числі з метою захоплення її територій.
Так, 24.02.2022 військовослужбовці підрозділів ЗС РФ разом з іншими, підпорядкованими представникам влади РФ та керівництву ЗС РФ, військовими підрозділами, силовими відомствами і збройними формуваннями, діючи на виконання вищевказаного злочинного наказу щодо повномасштабного військового вторгнення на територію України, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, здійснили незаконне повномасштабне вторгнення на територію України через державні кордони України в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях. Окрім цього, останні здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, житлові масиви, цивільні та інші об'єкти, та окупували частину території України. Тобто, вчинили дії, спрямовані на виконання раніше розробленого злочинного плану і реалізацію вищевказаного злочинного умислу, направлені на порушення суверенітету і незалежності України, насильницьку зміну та повалення її конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, посягання на її територіальну цілісність і недоторканність, з метою зміни меж території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України та міжнародно-правовими актами, що продовжується до теперішнього часу та призвело і призводить до загибелі значної кількості людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків.
У зв'язку з викладеним, 24.02.2022 Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строки дії якого у подальшому неодноразово продовжувався та який діє до цього часу.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У подальшому, військовослужбовці підрозділів ЗС РФ разом з іншими, підпорядкованими представникам влади РФ та керівництву ЗС РФ, військовими підрозділами, силовими відомствами і збройними формуваннями, діючи на виконання вищевказаного злочинного наказу представників влади РФ, здійснивши повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, констатоване на найвищому юридичному рівні Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 02.03.2022, а також проміжним рішенням Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй від 16.03.2022, крім інших сухопутних територій та населених пунктів України, у строк до 03.03.2022 зайняли та взяли під свій контроль місто Херсон та всі населені пункти Херсонської області, тимчасово окупувавши їх території з розташованими там державними органами влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та іншими об'єктами.
Так, з того часу були окуповані й органи Державної кримінально-виконавчої служби України, розташовані на території м. Херсона та Херсонської області, в тому числі виконавчі установи «Північна виправна колонія (№ 90)», «Дар'ївська виправна колонія (№ 10)», «Голопристанська виправна колонія (№ 7)» та «Херсонський слідчий ізолятор».
Крім того, з метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Херсонської області, які тимчасово контролюються (контролювалися) та утримуються (утримувалися) представниками окупаційної влади РФ та ЗС РФ, що підтверджується Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 (зі змінами та доповненнями), окупаційною адміністрацією та службовими особами ЗС РФ з числа громадян РФ та України, у тому числі місцевого населення Херсонської області, були сформовані незаконні органи влади, правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування, підрозділи силового блоку тощо, які виконують (виконували) відповідні функції в інтересах окупаційної влади РФ та ЗС РФ, тим самим вчиняють (вчиняли) діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація РФ територій України, визначених частиною 1 статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.
Пунктом 7 частини 1 статті 1-1 Закону передбачено, що тимчасово окупована РФ територія України - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль, або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
За змістом частин 1-3 статті 9 та статті 19 Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законом.
Зокрема, наказом військового коменданта Херсонської області від 07.05.2022 № 18 «Про створення управління та призначення начальника служби виконання покарань по Херсонській області» (мовою оригіналу - приказ военного коменданта Херсонской области от 07.05.2022 № 18 «О создании управления и назначении начальника службы исполнения наказаний по Херсонской области») створено Управління служби виконання покарань по Херсонській області (мовою оригіналу - Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области) (далі - Управління), якому, згідно з цим наказом, передано в оперативне управління всі кримінально-виправні установи в регіоні та призначено на посаду начальника Управління служби виконання покарань по Херсонській області ОСОБА_6 , якому наказано у строк до 13.05.2022 розробити Положення про Управління.
Так, відповідно до розробленого Положення про Управління служби виконання покарань по Херсонській області (мовою оригіналу - Положение об Управлении службы исполнения наказаний по Херсонской области), затвердженого військовим комендантом Херсонської області 13.05.2022 та зареєстрованого 17.05.2022 за № 50 (далі - Положення), Управління є територіальним органом виконання покарань, який здійснює у межах своїх повноважень правозастосовні функції по контролю та нагляду у сфері виконання кримінальних покарань відносно засуджених, функції по утриманню осіб, підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочинів, та підсудних, які перебувають під вартою, їх охороні та конвоюванню, а також функції по контролю за поведінкою умовно засуджених та засуджених, яким судом надана відстрочка відбування покарання, та з контролю по знаходженню осіб, підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочинів, у місцях виконання запобіжного заходу у виді домашнього арешту та за дотриманням ними накладених судових заборон та (або) обмежень.
Тобто, окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території м. Херсона створено незаконний правоохоронний орган - Управління служби виконання покарань по Херсонській області, на який покладено виконання аналогічних завдань, визначених для Державної кримінально-виконавчої служби України, однак які реалізовувалися та реалізовуються в інтересах окупаційної адміністрації РФ у сфері виконання кримінальних покарань.
Пунктом 10 вищевказаного Положення про Управління передбачено, що в структуру територіального органу, поміж іншого, входять підвідомчі установи: ВК «Північна виправна колонія (№ 90)», розташована за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, 234, ВК «Голопристанська виправна колонія (№ 7)», розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Стара Збур'ївка, вул. Набережна, 1, «Слідчий ізолятор № 1», розташований за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 10, ВК «Дар'ївська виправна колонія (№ 10)», розташована за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Дар'ївська, ВК «Снігурівська виправна колонія (№ 5)», розташована за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, с. Центральне, вул. Суворова, 1, Медичний реабілітаційний центр «Золотий берег», розташований за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Стрелкове.
Разом з тим, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, достеменно знаючи та розуміючи факт захоплення та подальшого незаконного утримання окупаційною адміністрацією РФ та ЗС РФ території м. Херсона та Херсонської області, з розташованими на ній державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об'єктами, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, з метою утворення, функціонування та утримання на усій території Херсонської області окупаційною адміністрацією РФ системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, задля становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, всупереч нормам чинного законодавства України та міжнародно-правових актів, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, переслідуючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи громадянином України, у період збройного конфлікту, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, у липні 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), з ідеологічних та корисливих мотивів, погодився на пропозицію невстановлених осіб з числа представників окупаційної адміністрації РФ та добровільно зайняв посаду так званого «молодшого інспектора 2 категорії Слідчого ізолятора №1 Управління служби виконання покарань по Херсонській області» (мовою оригіналу - «младший инспектор 2 категории Следственного изолятора №1 Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области»), тобто посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території міста Херсон Херсонської області правоохоронному органі.
На займаній посаді ОСОБА_5 переслідуючи злочинні наміри та цілі, здійснював нагляд за утриманими особами, дотриманням розпорядку дня засудженими та забезпечував режим у незаконно створеному правоохоронному органі, тобто своїми діями сприяв встановленню та функціонуванню системи виконання покарань держави-агресора на території Херсонської області.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Вказане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_5 у зв'язку з його ухиленням від органу досудового розслідування та суду.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.09.2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 22023230000000096 від 21.02.2023 року.
Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Згідно із ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.01.2025 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України, проведено відповідно до ч.3 ст.323 КПК України, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Повідомлення, виклики та процесуальні документи відносно ОСОБА_5 здійснювались усіма можливими способами, зокрема шляхом оприлюднення їх у газеті "Урядовий кур'єр", офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та Херсонського міського суду Херсонської області, що відповідає встановленим вимогам кримінального процесуального законодавства.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 належним чином повідомленим про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його намір ухилитися від кримінальної відповідальності.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 : адвокат ОСОБА_4 , не оспорюючи кваліфікацію вчиненного обвинуваченим ОСОБА_5 , просив застосувати до обвинуваченого покарання в мінімальних межах санкції статті.
Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення:
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 від 28.02.2023з додатком у виді оптичного DVD-R диску, в ході якого свідок впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який працював в незаконно- створеному правоохоронному органі СІЗО м. Херсона під час тимчсової окупації;
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_8 від 28.02.2023 з додатком у виді оптичного DVD-R диску, в ході якого свідок впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який працював в незаконно- створеному правоохоронному органі СІЗО м. Херсона під час тимчсової окупації;
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 від 28.02.2023 року з додатком у виді оптичного DVD-R диску, в ході якого свідок впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який працював в незаконно- створеному правоохоронному органі СІЗО м. Херсона під час тимчсової окупації, здійснював приймання та рознос передач;
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_10 від 28.02.2023 з додатком у виді оптичного DVD-R диску, в ході якого свідок впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який працював в незаконно- створеному правоохоронному органі СІЗО м. Херсона під час тимчасової окупації;
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_11 від 12.04.2023 з додатком у виді оптичного DVD-R диску, в ході якого свідок впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який працював в незаконно- створеному правоохоронному органі СІЗО м. Херсона під час тимчсової окупації;
- Протоколом огляду від 28.08.2024 року з додатком у виді оптичного DVD-R диску, відповідно до якого, предметом огляду є сайт Федеральної податкової служби РФ, розміщений в інтернет мережі, з наявним посиланням, під час якого оглянуто виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ за №ЮЭ9965-24-116199719 від 28.08.2024, згідно якої, у вказаному реєстрі зареєстровано відомості про незаконно створений орган під назвою «Федеральное казенное учреждение “Следственный изолятор № 1 Управления Федеральной службы исполнения наказаний по Херсонской области», представником якого зазначено - «ВРИО начальника - ОСОБА_12 », місцезнаходження органу - Херсонська область, м.о. Генический, с. Чонгар, ;
- протоколом обшуку від 11.05.2023 року, з додатком у виді оптичного DVD-R диску, здійсненого за місцем фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.04.2023 року, в ході якого були знайдені та вилучені речі та документи, що підтверджують діяльність ОСОБА_5 в незаконно-своренному правоохоронному органі “Управления службі исполнения наказаний по Херсонской области», а саме: три аркуші паперу з однаковим друкованим текстом, який починається текстом «Объявляется набор Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области приглашает на службу (работу)…» та закінчується текстом «…+7(990)002-30-25 ОСОБА_13 »; службове посвідчення серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 «Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области», в якому зазначено, що останній займає посаду «младшего инспектора 2 категории дежурной службы учреждения Следственный изолятор № 1», яке видане 25.07.22 та дійсне до 25.07.27, у прозорій обгортці; прапор російської федерації у кільк. 1 шт.; аркуш паперу з роздрукованою таблицею, яка починається текстом «Расчетный лист за июль 2022 г., ФИО ОСОБА_5 …» та закінчується текстом «…Всего выплачено 40842,06» у кільк.1 шт.; аркуш паперу з роздрукованою таблицею, яка починається текстом «Расчетный лист за сентябрь 2022 г., ФИО ОСОБА_5 …» та закінчується текстом «…Всего выплачено 40842,06» у кільк. 1 шт.; газета під назвою «Надднепрянская правда», випуск № 8 від 18.08.2022, яка складається з трьох аркушів;
- речовими доказами по справі:
три аркуші паперу з однаковим друкованим текстом, який починається текстом "Обьявляется набор Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области приглашает на службу (работу)..." та закінчується текстом "...+7(990)002-30-25 ОСОБА_13 "; службове посвідчення серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 "Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области", який знаходиться на посаді "младшего инспектора 2 категории дежурной службы учреждения Следственный изолятор №1", видано 25.07.22, дійсне до 25.07.27 у прозорій обгортці; прапор російської федерації, 1 шт.; аркуш паперу з роздрукованою таблицею, яка починається текстом "Расчетный лист за июль 2022г ФИО ОСОБА_5 ..." та закінчується текстом "...Всего выплачено 40842,06", 1 шт.; аркуш паперу з роздрукованою таблицею, яка починається текстом "Расчетный лист за сентябрь 2022г ФИО ОСОБА_5 ..."
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.07.2024 року, відповідно до якого, були оглянуті вилучені на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. МИколаєва від 15.07.2024 року копії документів, які підтверджуть організацію та діяльність незаконно створенного правооохоронного органу “Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области учреждения “Следстенный Изолятор», а також діяльність ОСОБА_5 в ньому, а саме:
Приказ № 1 ДСП от 11.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за ключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 2 ДСП от 12.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 3 ДСП 12.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 5 ДСП от 15.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за слюченными ( осужденными) на сутки»; Приказ № 6 ДСП от 16.08.2022 «Об спечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 7 ДСП 17.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 8 ДСП от 17.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за люченными (осужденными) на сутки»; Приказ № 9 ДСП от 18.08.2022 «Об спечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 9 П от 08.09.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными ужденными) на сутки»; Приказ № 10 ДСП от 19.08.2022 «Об обеспечении охраны и (зора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 11 ДСП от 19.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 13 ДСП от 12.09.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 13 ДСП от 22.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 14 ДСП от 13.09.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 14 ДСП от 23.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 15 ДСП от 24.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 16 ДСП от 15.09.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 16 ДСП от 25.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 17 ДСП от 26.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 18 ДСП от 26.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 20 ДСП от 29.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за (осужденными) на сутки»; Приказ № 20 ДСП от 19.09.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 21 ДСП от 30.08.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 22 ДСП от 21.09.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) на сутки»; Приказ № 30 ДСП от 29.09.2022 «Об обеспечении охраны и надзора за заключенными (осужденными) за сутки», “постовая ведомость поста № 14» від27.07.2022 року, в якому міститься запис про прийняття посту в певні години рядовим ОСОБА_5 з підписами;
- Копіями вищевказаних документів, які були долучені до матеріалів справи у паперовому вигляді;
- копіями “приказа Управления службі исполнения наказаний по Херсонской области» від 07.05.2022 № 1 “Об оперативном подчинении подведомственного учреждения»; копією “Положения об управлении службі исполнения наказаний по Херсонской области» від 17.05.2022 року»; копією “Положения об “учреждении “Следственного изолятора № 1» управления службі исполнения наказаний по Херсонской области», що підтверджують організацію та функціонування незаконно-створенного органу “ИК “Северная исправительная колония № 90»,
- протоколом обшуку ДУ “Північна виправна колонія № 90» від 24.11.2022 року з додатком у виді оптичного DVD-R диску, в адміністративній будівлі штабу державної установи «Північна виправна колонія (№90)» за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, 234, в ході якого виявлено та вилучено: журнал документів вхідної кореспонденції, журнал реєстрації вихідної кореспонденції, журнал обліку виданих паперів, журнал реєстрації вхідної кореспонденції, журнал реєстрації паперів по особовому складу, журнал реєстрації внутрішньої кореспонденції, журнал реєстрації паперів по особовому складу, журнал реєстрації внутрішньої кореспонденції, журнал реєстрації вихідної кореспонденції, журнал реєстрації наказів, що містять помітки «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» та «Северная исправительная колония (№90)»; «счёт-фактура №13946 от 10.10.2022» на 1-му аркуші із печаткою синього кольору на ньому із написом «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» та кодом «1022102652»; «дополнительное соглашение №2 к срочному трудовому договору от 01.06.2022 года» на працівника ОСОБА_14 у 2-х примірниках на 1 аркуші кожний; акти технічного огляду території, приміщень та споруд установи.
- показаннями свідка ОСОБА_15 , наданими в судовому засіданні, в яких він вказував, що під час початку повномасштабного вторгнення рф на територію України він перебував в м. Херсоні, знайомий з ОСОБА_5 який був його сусідом. Зі слів сусідів знає, що ОСОБА_5 пішов на співпрацю з окупаційною владою та працював “молодшим сержантом» в пенітеціарній системі. Особисто він бачив, як приблизно в середині літа ОСОБА_5 приїжджав до їх двору на КАМАЗі разом з російськими військовими, при цьому він був одягнутий у військову російську форму. Також зазначив, що ОСОБА_5 погрожував йому тим, що він “нашле на нього ФСБ». Після цього до нього додому дійсно прийжджали російські військові, робили обшук в його квартирі. Під час спілкування з ОСОБА_5 , останній часто висловлювався негативно на адресу ЗСУ, агітував за російську владу, ходив на “псевдореферендум»;
- показаннями свідка ОСОБА_16 , наданими в судовому засіданні, в ході яких він вказував, що під час початку повномасштабного вторгнення рф на територію України він перебував в м. Херсоні, знайомий з ОСОБА_5 який раніше займався виготовленням ключів на ринку. Влітку, під час окупації м.Херсона він проходячи по вул. Перекопській, біля будівлі СІЗО, бачив групу озброєних військових людей, серед яких був також ОСОБА_5 , одягнутий в чорну військову форму з нашивкою російського прапору на плечі та з автоматом Калашнікова в руках. З побаченого він зрозумів, що ОСОБА_5 працює в СІЗО м. Херсона при окупаційній владі;
- показаннями свідка ОСОБА_7 , наданими в судовому засіданні, в яких він зазначив, що під час окупації м. Херсона в 2022 році він перебував в СІЗО м. Херсона в якості обвинуваченого, оскільки йому був обраний запобіжний захід тримання під вартою. Приблизно в травні 2022 року СІЗО було захоплено російською владою. Після цього він вперше побачив ОСОБА_5 як нового співробітника СІЗО. Потім бачив ОСОБА_17 приблизно тричі на тиждень до часу деокупації м. Херсона. В обовязки ОСОБА_5 входило приймати та передавати передачі ув'язненним. Також чув від ОСОБА_5 , як останній негативно висловлювався за українську владу, агітуючи за росію;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими в судовому засіданні, в яких він зазначив, що під час окупації м. Херсона в 2022 році він перебував в СІЗО м. Херсона в якості обвинуваченого, оскільки йому був обраний запобіжний захід тримання під вартою. 11.05.2022 року СІЗО було захоплено російською владою. Під час окупації в СІЗО м. Херсона серед нових співробітників СІЗО зявився ОСОБА_5 , якого раніше він не бачив. ОСОБА_5 під час його роботи був одягнутий у військову форму. Також знає, що ОСОБА_5 займався прийомом - передачею - відправленням посилок, передач від увязненних та їх рідних. Від ОСОБА_5 також чув агітаційні висловлювання на користь росії.
Оцінюючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Показання допитаних судом свідків підтверджують добровільність дій ОСОБА_5 та не доведеність існування будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про те, що до останнього застосовувалися заходи фізичного та/або психічного примусу, внаслідок застосування якого ОСОБА_5 вимушено зайняв посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території правоохоронному органі.
Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_17 ознаки добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
Таким чином, всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
При призначенні певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкціях ч.7 ст. 111-1 КК України відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України віднесено до особливо тяжких, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого та спричинені наслідки.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він є раніше не судимою особою; відомості про наявність утриманців відсутні; дані про його перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні, перебуває у розшуку з 12.09.2024 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст.67 КК України, суд визнає: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України, згідно якої - юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.
Тож, враховуючи наведене, зважаючи на те, що ОСОБА_5 переховується від суду, з урахуванням тяжкості і обставин вчиненого кримінального правопорушення, їх невідворотних наслідків, відсутності обставин, що пом'якшують, та наявності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого: вчинення злочину з використанням воєнного стану, з урахуванням особи обвинуваченого, який є раніше не судимою особою, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченого покарання в межах санкцій ч.7 ст. 111-1 КК України лише в умовах ізоляції його від суспільства, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
Арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.07.2023 року на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , що має ознаки речових доказів, підлягає скасуванню в силу ч.4 ст.174 КПК України .
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (пятнадцять ) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, застосований ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.09.2024 року - залишити без змін, до затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та приведення вироку до виконання.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади та займатись діяльністю рахувати з моменту відбуття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основного покарання.
Арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.07.2023 року на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , - скасувати.
Речові докази: три аркуші паперу з однаковим друкованим текстом, який починається текстом "Обьявляется набор Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области приглашает на службу (работу)..." та закінчується текстом "...+7(990) ОСОБА_18 "; службове посвідчення серії ХО №0077 на ім'я ОСОБА_5 "Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области", який знаходиться на посаді "младшего инспектора 2 категории дежурной службы учреждения Следственный изолятор №1", видано 25.07.22, дійсне до 25.07.27 у прозорій обгортці; прапор російської федерації, 1 шт.; аркуш паперу з роздрукованою таблицею, яка починається текстом "Расчетный лист за июль 2022г ФИО ОСОБА_5 ..." та закінчується текстом "...Всего выплачено 40842,06", 1 шт.; аркуш паперу з роздрукованою таблицею, яка починається текстом "Расчетный лист за сентябрь 2022г ФИО ОСОБА_5 ..." та закінчується текстом "...Всего выплачено 40842,06", 1 шт.; газета під назвою "Надднепрянская правда", випуск №8 від 18.08.2022 року, яка складається з трьох аркушів - залишити в матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1