Справа № 584/883/24
Провадження № 2/584/109/25
29.10.2025 м.Путивль
Суддя Путивльського районного суду Сумської області Токарєв С.М., розглянувши заяву про самовідвід судді Путивльського районного суду Сумської області Токарєва С.М. у цивільній справі № 584/883/24 (пр. № 2/584/109/25) за позовом Виконавчого комітету Путивльської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,
У провадженні Путивльського районного суду Сумської області (головуючий - судя Токарєв С.М.) перебуває цивільна справа № 584/883/24 (пр. № 2/584/109/25) за позовом Виконавчого комітету Путивльської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.
Позивач звернувся з вимогами про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в загальному розмірі 232340,73 грн.
Свій позов обгрунтовує тим, що відповідач є власником нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка відноситься до комунальної власності.
На даний час договір оренди земельної ділянки за вказаною адресою між позивачем та відповідачем не укладено, в зв'язку з чим орендна плата за користування земельною ділянкою не сплачується.
Головуючим суддею Токарєвим С.М. заявлено самовідвід з тих підстав, що представництво інтересів позивача у вказаній справі здійснювали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на час відкриття провадження у даній справі були працівниками юридичного відділу Виконавчого комітету Путивльської міської ради.
При цьому, з грудня 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є працівниками апарату Путивльського районного суду Сумської області, а саме - працюють на посадах секретарів судових засідань.
Як вбачається з матеріалів справи, Кравченко А.Ю., як провідний спеціаліст - юрисконсульт юридичного відділу виконкому Путивльської міської ради входила до складу тимчасової комісії з проведення обстеження земельних ділянок комунальної власності, які розташовані в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Склад вказаної комісії було затверджено розпорядженням Путивльського міського голови від 16.05.2024 № 67-ОД.
При цьому, акт обстеження земельної ділянки від 22.05.2024 № 22-05/24, складений членами вказаної комісії, є одним із доказів, якими позивач обгрунтовує заявлені позовні вимоги.
Крім того, представником відповідача адвокатом Кандюковим Г.Г. заявлено клопотання про виклик для допиту у якості свідків членів зазначеної комісії, у тому числі й ОСОБА_3 , яка на теперішній час є працівником аппарату Путивльського районного суду Сумської області.
В силу вимог п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України питання про виклик свідків підлягає вирішенню судом в підготовчому судовому засіданні.
Вказані обставини можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду вказаної цивільної справи.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, а згідно п. 81 рішення ЄСПЛ від 06.09.2005 «Салов проти України» (Salov v. Ukraine), заява № 65518/01) «неупередженість» у сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, суддя не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів також викладені у рішеннях ЄСПЛ (зокрема, справа «Мироненко та Мартиненко проти України» (Mironenko and Martenko v. Ukraine), заява № 4785/02, 10.12.2009, п. 66, 69, 70), згідно яких наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об'єктивного та суб'єктивного критеріїв. У кожній окремій справі необхідно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, необхідно з'ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді. У справі «Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006, заява № 33949/02) ЄСПЛ констатував, що «наявність безсторонності відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49). При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, а у п. 2.5 цих принципів визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При цьому суддя підлягає задоволенню відвід від участі в розгляді справи, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти можливій упередженості судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (суддів), оскільки кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод). При цьому незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до положень ч. 1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до положень ч. 9 ст.40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
У зв'язку з наведеним заявлений самовідвід підлягає задоволенню в силу вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, яким визначено, що суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Керуючись ст.ст. 36, 39-41, 258-261 ЦПК України,
постановив:
Заяву про самовідвід судді Путивльського районного суду Сумської області Токарєва Сергія Миколайовича у цивільній справі № № 584/883/24 (пр. № 2/584/109/25) за позовом Виконавчого комітету Путивльської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, - задовольнити.
Справу спрямувати до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М.Токарєв