Справа № 591/9754/25
Провадження № 2-а/591/541/25
Іменем України
29 жовтня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 в особі представника Школьного Володимира Анатолійовича
до відповідача Департаменту патрульної поліції, вул. Федора Ернста, буд. 3 м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646,
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
установив:
27.08.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшов адміністративний позов про скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому представник позивача просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5405231 у вигляді штрафу у сумі 20400 грн за частиною четвертою статті 126 КУпАП.
Позов обґрунтований тим, що на думку представника позивача, оскаржувана постанова підлягає скасуванню як безпідставна, оскільки на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП позивач не був таким, що позбавлений права керування транспортними засобами, оскільки строк такого позбавлення на момент винесення оскаржуваної постанови сплив.
До позову також додане клопотання про поновлення строку на звернення до суду, оскільки позивачем оскаржувана постанова отримана 05.08.2025, водночас через обмежений строк оскарження постанови та перебування позивача на військовій службі він був позбавлений можливості вчасно звернутись до суду.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29.08.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд справи по суті постановлено розпочати з 08.09.2025, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач у поданому до суду відзиві на позов проти вимог позивача заперечує, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, наголошує, що при складенні адміністративних матеріалів поліцейськими було з'ясовано, що позивача позбавлено права керування транспортним засобами строком на 23 місяці відповідно до постанови Білопільського районного суду Сумської області від 24.10.2023 та постанови Зарічного районного суду м. Суми від 08.11.2023, а тому поліцейський цілком правомірно склав постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП.
16.09.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, доводи відповідача представник вважає помилковими, оскільки постановами суддів позивач не позбавлявся права керування транспортним засобами на 23 місяці, відтак поліцейським невірно кваліфіковано дії позивача. Також у відповіді на відзив представник позивача наголошує, що відповідачем не доведено взагалі, що відповідач керував транспортним засобом.
Від відповідача заперечення до суду не надходили.
Разом з тим 11.09.2025 та 16.09.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, оскільки позивач отримав оскаржувану постанову у день її винесення, а саме лише його перебування на військовій службі без наявності інших поважних причин не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду.
Представником позивача 22.09.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» подані додаткові пояснення, у яких наголошено, що прийнявши позов до розгляду, суд фактично визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому відповідні доводи відповідача щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду є безпідставними.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
На виконання вимог ухвали суду 15.10.2025 представник позивача виконав її вимоги, подав до суду заяву, до якої додав довідку № 1С/2864 від 13.10.2025 про те, що старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді фельдшера медичного пункту першого стрілецького батальйону та виконує бойові завдання з евакуації поранених, перебуваючи керівником евакуаційної групи на Південно-Слобожанському напрямку (селище Покровське) з 07.08.2025 по дату видачі довідки.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, надані учасниками на підтвердження їх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №5405231 від 05.08.2025 у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статтею 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 20 400 грн.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, 05.08.2025 о 20 год. 44 хв. в м. Суми вул. Холодноярської бригади, 6, водій керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною четвертою статтею 126 КУпАП.
Правопорушення та провадження по справі про адміністративне правопорушення було зафіксовано на службовий відеореєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR (відеозапис video_2025-08-06_13_07-25.mp4) та на цифрові нагрудні відеокамери Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 471524, № 471933, № 471948 та № 471141, вказані відеозаписи наявні у матеріалах справи.
Постановою судді Білопільського районного суду Сумської області від 24.10.2023 у справі №573/1927/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постанова судді набрала законної сили 06.11.2023.
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 08.11.2023 у справі №591/6457/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Дана постанова судді набрала законної сили 21.11.2023.
Тобто як вбачається із вказаних вище судових рішень, позивача за кожною окремою постановою судді було позбавлено права керування транспортними засобами на строк один рік, водночас на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови представник відповідача вказує, що при її винесенні поліцейським було з'ясовано, що відповідно до Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» позивача позбавлено права керування транспортним засобами строком на 23 місяці відповідно до постанови Білопільського районного суду Сумської області від 24.10.2023 та постанови Зарічного районного суду м. Суми від 08.11.2023.
Однак суд не може погодитись з правомірністю дій поліцейського при винесенні оскаржуваної постанови з огляду на наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Отже, особа може бути притягнуто до адміністративної відповідальності виключно за умови встановлення складу адміністративного правопорушення.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2.1. «а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій механічного транспортного засобу повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки наступні документи: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії).
Згідно з частиною четвертою статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Тобто суб'єктивна сторона, як елемент складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена частиною четвертою статті 126 КУпАП, передбачає обов'язкову наявність умислу особи на вчинення такого правопорушення.
Таким чином, визначаючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаною вище нормою КУпАП, обов'язковим є встановлення умислу позивача на вчинення адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона якого полягає в керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до частини першої статті 317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Відповідно до частини другої вказаної статті особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Отже особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після настання двох умов - набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Відповідно до положень статті 221 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, належить виключно до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, як і повноваження щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобами.
Відповідно до положень частин другої, третьої статті 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Аналізуючи викладене вище, суд зазначає, що повноваження щодо визначення строку позбавлення права керування транспортними засобами особи, визнаної винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП належать виключно судді того суду, на розгляді у якому перебувають відповідні адміністративні матеріали, при цьому орган Національної поліції лише вносить до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомості про позбавлення особи права керування транспортним засобом на строк, визначений такою постановою та відомості про вилучення посвідчення водія.
Повноважень щодо складання строків накладення адміністративних стягнень у вигляді позбавлення особи права керування транспортними засобами вказані вище нормативно-правові акти органам Національної поліції не надають, оскільки це є виключною компетенцією суду під час розгляду справи.
Суд зауважує, що з матеріалів справи встановлено, що строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами за винесеною пізніше у часті постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 08.11.2023 у справі № 591/6457/23 сплив 21.11.2024, оскільки у даній постанові відсутнє посилання на застосування положень частини третьої статті 30 КУпАП.
Відтак суд зазначає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності саме за цією частиною статті 126 КУпАП, оскільки на момент винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності строк позбавлення позивача права керування транспортними засобами закінчився.
Пункт 1 частини першої статті 247 КУпАП визначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши наявні у справі докази на предмет їх належності і допустимості, судом встановлено, що позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП.
Твердження відповідача про те, що загальний строк позбавлення позивача права керування транспортними засобами становить 23 місяці, тобто до 06.11.2025, оскільки до строку адміністративного стягнення у виді позбавлення позивача права керування транспортними засобами, призначеного за постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 08.11.2023 за нове адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, приєднано невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами, призначеного за постановою судді Білопільського районного суду Сумської області від 24.10.2023 суд вважає помилковими, оскільки постанова судді Зарічного районного суду м. Суми не містить посилання на частину третю статті 30 КУпАП, а відповідачем не доведено наявності у нього повноважень самостійного складання строків накладених адміністративних стягнень.
За змістом статті 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення (водій керував транспортним засобом будучи позбавленим відповідного права) не підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, тобто не доведено правильності кваліфікації дій позивача при винесені оскаржуваної постанови, беручи до уваги, що усі сумніви в силу презумпції невинуватості мають тлумачитись на користь особи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Щодо відшкодування позивачу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню йому за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції у зв'язку із задоволенням позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6 ,8, 9, 72, 77, 139, 241-246, 262, 286, 295, 297 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 в особі представника Школьного Володимира Анатолійовича до відповідача Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5405231 від 05.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн за частиною четвертою статті 126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн.
Видати виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048.
Суддя Ю.О. Зеря