17.10.25
Справа № 521/3584/24
Провадження № 4-с/521/34/24
іменем України
17 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі
головуючого судді Роїк Д.Я.,
за участі секретаря судового засідання Каліній П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за скаргою ОСОБА_1 (стягувач) боржник ОСОБА_2 , особа, дії якої оскаржуються заступника начальника відділу Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеса) Мушар Павла Дмитровича на рішення державного виконавця (в порядку ст. 447-448 ЦПК України), -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси зі скаргою на рішення державного виконавця, в якій просить визнати неправомірним та скасувати постанову заступника начальника відділу Балтського ВДВС у Подільському районі Одеської області ПМУМЮ ( м. Одеса) Мушар П.Д. про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.01.2024 року, яким виконавчий лист, виданий 17.09.2021 року Малиновським районним судом м. Одеси у справі № 521/17114/20 ( про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на Користь ОСОБА_1 ) повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що на виконанні у Балтському відділі державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження № 67363759 з примусового виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 червня 2021 року у справі № 521/17114/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 10.01.2024 року державний виконавець, у виконавчому провадженні де заявник є стягувачем, з посиланням на положення пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу .
Підставою для повернення виконавчого документа було те, що що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернуто стягнення, і здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультативними. Також у постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 10.01.2027. На даний час виконавче провадження № 67363759 з виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 червня 2021 завершено, а рішення суду, ні в добровільному, ні в примусовому порядку боржник не виконує. З дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання і до його повернення стягувачу жодного разу аліменти не сплачувалися, в зв'язку з чим станом на 09.01.2024 у боржника утворилася заборгованість у сумі 55699,67 грн. З інформації про виконавче провадження від 04.03.2024 вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем було вжито ряд примусових виконавчих дій, а саме: винесена постанова про арешт майна боржника, постанова про арешт коштів боржника, відомості про боржника внесено до Єдиного реєстру боржників та винесена постанова про накладення штрафу на користь стягувача у розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 11139.93 гривень.
Згідно наявних у Автоматизованої системі виконавчого провадження документів, відомо, що на запит державного виконавця із Пенсійного фонду України про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи боржника надана відповідь: місяць та рік, останнього місця роботи фізичної особи - боржника, або нарахованої пенсії - 2019-11-01; назва страхувальника ПП "БАЛТСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА". Згідно з відповідей на запити державного виконавця до Податкової служби інформація про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суму утриманого ними податку, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному реєстрі відсутня. Результат обробки запиту до Державної фіскальної служби України: підприємця знято з обліку у контролюючих органах. Відомості в МВС про реєстрацію за боржником транспортних засобів відсутні. З наведеного вбачається, що державним виконавцем Балтського ВДВС не здійснені всі процесуальні дії для реального виконання виконавчого документа та застосування до боржника дієвих заходів для виконання судового рішення. Зокрема, в Автоматизованої системі виконавчого провадження (далі - АСВП) відсутня документально підтверджена інформація про направлення боржнику вимоги про явку до державного виконавця, та, відповідно, невиконання ним обов'язку, передбаченого пунктом 5 частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого боржник зобов'язаний своєчасно з'являтися на вимогу виконавця. Також в АСВП відсутня документально підтверджена інформація про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про роз'яснення стягувачу права на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів; про складення відносно боржника протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та надсилання його для розгляду до суду; про застосування заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: про винесення постанови про накладення на боржника штрафу в розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів за період з 03.08.2021 р. по 02.04.2022 р.; про винесення постанови про накладення на боржника штрафу в розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів за період з 03.04.2022 р. по 02.04.2023 р. Відсутня в АСВП й документально підтверджена інформація про те, що державним виконавцем були здійснені заходи щодо перевірки майнового стану боржника за місцем його проживання, чи вчинялись будь-які інші виконавчі дії з приводу пошуку майна боржника, тому відсутні підстави вважати, що державним виконавцем вчинено в повному обсязі дії, спрямовані на виявлення рухомого майна боржника, на яке можна звернути стягнення для погашення боргу зі сплати аліментів. Крім цього, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 02 січня 2024 року ,боржник є власником нерухомого майна: 1) АДРЕСА_1 (частка власності: 1/3); 2) АДРЕСА_2 (частка власності: 1/2); 3)
АДРЕСА_3 (частка власності: 1/1), 4) АДРЕСА_4 (частка власності: 1/3), проте в АСВП відсутня документально підтверджена інформація про те, що державний виконавець звертався до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, і доказів того, що такі заходи виявилися безрезультатними.
Отже, державним виконавцем не здійснено всіх необхідних заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для належного виконання судового рішення. Звернення стягнення на нерухоме майно боржника дозволило погасити заборгованість зі сплати аліментів на користь стягувача.
Стягувач вважає таку постанову державного виконавця протиправною і такою, що порушує права ОСОБА_4 на виконання рішення суду, у спосіб, передбачений законом, а тому звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця.
В судове засідання заявник не з'явився, матеріали справи містять заяву щодо розгляду скарги за його відсутності
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась про час та місце розгляду скарги належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомив.
Державний виконавець Балтського відділу ДВС у Подільському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) Мушар П.Д. в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду скарги належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24.06.2021 року позовну заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
Рішення суду набрало законної сили 03.08.2021 року.
На виконання судового рішення, 17.09.2021 року Малиновським районний судом м. Одеси видано виконавчий лист. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
У п. 9 ч.2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Головний заступник начальника відділу Балтського ВДВС у Подільському районі Одеської області ПМУМЮ ( м. Одеса ) Машуром П.Д. 10.01.2024 року була винесена постанова про повернення виконавчого документа у справі № 521/17114/20 ВП ; 67363759, про стягнення аліментів на утримання дитина стягувачу у зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення, і здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.
Відповідно до розрахунку заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні №67363759, станом на 10.03.2023 року заборгованість ОСОБА_2 за аліментами становить 55699,67 грн.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень, 3) законності; 4) диспозитивності; 5)справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження, 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є органи місцевого самоврядування, також державні органи, боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувану предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Нормами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Нормами ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначено умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майні боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про зверненню стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходу боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці здійснюють відрахування із заробітне, плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці щомісяця надсилають виконавцю зви про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України (ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження»).
Норми ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначають порядок стягнення аліментів. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.
За наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернені на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує сум платежів за три місяці.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів присуджених як частка від заробітку (доходу) визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови н.з підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
У разі виїзду боржника на постійне проживання до держави, з якою Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, за рішенням суду до виїзду боржника за кордон стягнення аліментів здійснюється за весь період до досягнення дитиною повноліття.
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає а ухиленні від сплати аліментів.
У разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП, державний виконавець складає протокол пре адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляді до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Як вбачається з виконавчого провадження, в порушення вимог ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державними виконавцями Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не здійснювались щомісячні обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів, оскільки з дослідженої копії виконавчого провадження, вбачається, що таке обчислення здійснювались лише один раз, а саме станом на дату повноліття дитини, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2025 року , боржник є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер № АДРЕСА_5 реєстраційний номер № 3687328.Також в матеріалах виконавчого провадження №67363759 відсутні докази вжиття державними виконавцями будь яких заходів для стягнення заборгованості по аліментам, відсутні постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Крім того, на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, державним виконавцем не складено розрахунок заборгованості по аліментам, та не зазначена сума заборгованості по аліментам.
При цьому, суд не може зобов'язати державного виконавця скласти акт про порушення боржником ОСОБА_2 вимоги закону про виконавче провадження з подальшим зверненням до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення боржником передбаченого ст. 164 ККУ - ухилення від сплати аліментів на утримання дітей та передбаченого ст. 382 ККУ - невиконання рішення суду та зобов'язати державного виконавця скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 183-1 КУпАП у зв'язку з не сплатою боржником ОСОБА_2 аліментів, оскільки це дискреційні повноваження, тобто виключні повноваження органів виконання, а в цьому випадку - державного виконавця.
Відповідно до норми п. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону однією з основних засад виконавчого провадження є обов'язковість виконання рішень.
Частинами 1, 3, 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
А тому доводи скаржника про бездіяльність державного виконавця Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса)є обґрунтованими та доведеними.
На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст.447-451 ЦПК Укрaїни, ЗУ «Про виконавче провадження» , суд,
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 76-80, 81, 141, 258-261, 447-453, 353 ЦПК України, суд, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 (стягувач) боржник ОСОБА_2 , особа, дії якої оскаржуються заступника начальника відділу Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Мушар Павла Дмитровича на рішення державного виконавця (в порядку ст. 447-448 ЦПК України), - задовольнити.
Скасувати постанову заступника начальника відділу Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мушаром Павлом Дмитровичем про повернення виконавчого документа стягувачу по ВП № 67363759 від 10.01.2024 року .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дата складання повного судового рішення 22 жовтня 2025 року.
Суддя: