Справа № 947/35517/25
Провадження № 3/947/4733/25
14.10.2025 року м. Одеса
суддя Київського районного суду м. Одеси Прохоров П.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, протокол ЕПР1 №437151
29.08.2025 року о 00.10 годин по вул.Андрія Музички, 3 в м.Одесі водій ОСОБА_1 керував електросамокатом, потужністю 600 вт без н/з у стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимог п.2.9.а «Правил дорожнього руху України». Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки із застосуванням технічного приладу «Drager Alkotest 7510». Результат огляду позитивний 0,29%, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до клопотання про закриття провадження, захисник Савченко С.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 вважає, що електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , не є механічним транспортним засобом, а тому він не є суб'єктом притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП. Крім того, результат тесту Драгер 0,29 в межах допустимого законом рівню алкоголю в крові згідно міжнародного законодавства ратифікованого Україною. Просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені ст.266 КУпАП та Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2, 3 статті 266 КУпАП, пункти 6, 7 Розділу І Інструкції № 1452).
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З дослідженого судом відеозапису встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки. Згідно з доданою до протоколу про адміністративне правопорушення роздруківкою результату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Drager "Alcotest 7510" результат тесту становить 0,29%.
Посилання захисника на ст.8 п. 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 року, як на підставу закриття провадження у справ за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд вважає хибними та безпідставними з наступних підстав.
Вищезазначеним положенням Конвенції передбачено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадкаху повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом.
Суд зазначає, що визначений положенням Конвенції максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства, який не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається, не містить заборони та не передбачає обов'язковість визначення у національному законодавстві гранично допустимої норми, встановленої цифровим показником, у точній відповідності цифровому показнику, зазначеному Конвенції та не тягне за собою правових наслідків, які суперечать нормам діючого законодавство України про адміністративні правопорушення відповідно до ст.2 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 працівниками поліції проводився на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора "Drager "Alcotest 7510, результат позитивний 0,29%.
Адміністративно-караним в силу ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, є водії транспортних засобів, які знаходяться у стані алкогольного сп'яніння, або відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Даний факт фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення.
За вказаною диспозицією доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом, факт одночасного перебування цієї особи в стані алкогольного сп'яніння, або факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та факт вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..
Крім того, суд вважає безпідставними доводи захисника про те, що водій ОСОБА_1 не є суб'єктом притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, оскільки електросамокат є транспортним засобом, на якій розповсюджується дія Правил дорожнього руху України.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Згідно довідки інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався, посвідчення водія не отримував.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005, а саме третього абзацу пункту 28 позбавити права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП.
Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Відповідно до четвертого абзацу пункту 28 цієї ж Постанови оплатне вилучення транспортного засобу може бути є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 санкції відповідно до частини зазначеної статті у вигляді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284, 317-1, ст. 130 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Прохоров П. А.