22.10.2025
Справа № 497/2728/25 Провадження № 1-кс/497/889/25
22.10.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю: слідчого - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення № 2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162270000603 від 19.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.345 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Височанське Тарутинського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
22.10.2025 року слідчий відділення №2 СВ Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_7 з про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
З клопотання вбачається, що групою слідчих відділення №2 слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025162270000603 від 19.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, за фактом умисного заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженні здійснюється Болградською окружною прокуратурою Одеської області.
19 жовтня 2025 року о 19:42 годині, екіпаж патрульної поліції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поліцейського СРПП відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які відповідно до статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу та частини першої статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» виконували свої службові обов'язки згідно розстановки наряду від 19.10.2025 року та графіку чергування ГРПП ВП №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, затвердженого 09.10.2025 начальником ВП №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області.
Під час несення служби та патрулювання села Височанське Болградського району Одеської області на службовому автомобілі марки KRASZ моделі SRHSP5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , помітили автомобіль марки ВАЗ моделі 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався вулицею з неосвітленим державним номерним знаком та несправним габаритним ліхтарем.
Працівниками поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» було прийнято рішення зупинити автомобіль марки ВАЗ моделі 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 , однак водій на вимогу поліцейського про зупинку проігнорував та продовжив рух, намагаючись відірватись від службового автомобіля.
Поліцейські ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , переслідуючи автомобіль марки ВАЗ моделі 21099, державний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_5 , наздогнали біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Після зупинки, водій автомобіля марки ВАЗ моделі 21099, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 вийшли з автомобіля та направилися в сторону подвір'я домоволодіння АДРЕСА_1 .
Поліцейський ОСОБА_9 вийшов з службового автомобіля марки KRASZ моделі SRHSP5, реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою зупинити водія, однак ОСОБА_5 разом із дружиною ОСОБА_10 почали висловлюватися на його адресу грубою нецензурною лексикою. У подальшому ОСОБА_5 , тримаючи в руках предмет схожий на металевий прут, наніс ним поліцейському ОСОБА_9 , один удар по голові, внаслідок чого останній впав на коліна, після чого наніс металевим прутом ще один удар по спині.
Здійснивши напад на поліцейського ОСОБА_9 , який виконував свої службові обов'язки, ОСОБА_5 забіг на територію подвір'я, домоволодіння АДРЕСА_1 .
В цей час, ОСОБА_10 взявши каміння в руки, яке кинула у службовий автомобіль марки KRASZ моделі SRHSP5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого, своїми протиправними діями, пошкодила вікно правих задніх дверей та верхню частину кузова.
Після цього, поліцейські ОСОБА_9 та ОСОБА_8 керуючись
п.1 ч.3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» застосували до ОСОБА_10 спеціальний засіб - кайданки.
Під час застосування поліцейськими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 спеціальних засобів, а саме кайданок, ОСОБА_10 чинивши опір працівникам поліції, вкусила поліцейського ОСОБА_9 за п'ятий палець правої руки.
В цей час, на вулицю з подвір'я вищевказаного домоволодіння вибіг ОСОБА_5 , тримаючи в правій руці металевий прут, та почав рухатися в бік ОСОБА_8 .
Поліцейський ОСОБА_8 , з метою самозахисту та захисту напарника ОСОБА_9 , керуючись п.1 ч.6 ст.46 Закону України «Про Національну поліцію», відносно ОСОБА_5 застосував зброю травматичної дії, після чого подружжя ОСОБА_11 зайшли на території подвір'я домоволодіння АДРЕСА_1 .
Під час фіксації вказаних обставин, ОСОБА_5 діючи з мотивів перешкоджанню виконанню ОСОБА_9 своїх службових обов'язків, діючи з умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у результаті своїх дій, та бажаючи їх настання, умисно наніс один удар по голові, внаслідок чого ОСОБА_9 впав на коліна, після чого наніс металевим прутом ще один удар по спині.
За сукупністю протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , спричинили ОСОБА_9 тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забій грудної клітини з заду, укушена рана п'ятого пальця правої кисті.
За наявністю достатніх підстав 20.10.2025 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, за правовою кваліфікацією: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Слідчий враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також особу підозрюваного ОСОБА_5 , тяжкість злочину, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду при фактичних обставинах цього кримінального провадження, обумовлюється й серед іншого, можливістю притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, зокрема суворістю передбаченого покарання за вчинення злочину, у якому обґрунтовано підозрюється останній, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'яти років; наявність ризику впливу на свідків, знищення, спотворення, або приховання будь-яку речі або документу по справі, та можливості вчинення інших подібних правопорушень, та/або продовження вчинення кримінального правопорушення, вважає за необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Саме цей запобіжний захід, на думку слідства, забезпечить виконанням підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, тому звертається з цим клопотання.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання, та висловився про наявність зазначених в ньому ризиків та обґрунтованої підозри у вчиненні зазначеного злочину. Вважав, що саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні висловилися проти задоволення клопотання, та пояснили, що підозрюваний ОСОБА_5 вину визнає, жодних перешкод для встановлення істини по справі він не здійснює, буде своєчасно з'являтися на виклики. Вважають тримання під вартою занадто суворою мірою запобіжного заходу, і просять застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, оскільки вони з дружиною доглядають його матір, яка хворіє та лежить вдома.
Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 19.10.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162270000603 внесений запис про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.345 КК України.
На підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_5 19.10.2025 року о 23:15 годині затримано за підозрою у цьому кримінальному правопорушенні.
20.10.2025 року о 20:00 годині ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, за правовою кваліфікацією: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
В статті 62 Конституції України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.{Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 62, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, див. в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/2011 від 20.10.2011. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Пунктом 18 ч.1 ст. 3 КПК України передбачено, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 9 КПК України закріплений обов'язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Положення ч.2 ст. 8 КПК України зобов'язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі Суд), який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), що стала частиною національного законодавства.
Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб'єктів владних повноважень, тобто втручання суб'єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.
Стаття 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п.14 ч.1 ст. 3 КПК України). Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.5 ст.9 КПК України).
Так згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 ст. 3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27.02.1980, скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15.07.1982, скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію ЄСПЛ у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10.12.1982) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного».
З огляду на вищезазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов'язане із наявністю підозрюваного.
Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 19.10.2025, під час якого виявлено розбите праве бокове скло на поліцейському автомобілі, чисельні вм'ятини по кузову зазначеного автомобіля, а також на задньому сидінні зліва попереду виявлено та вилучено камінь, розміром 24 на 17 сантиметрів та висотою 6.5 сантиметра. Також під час огляду виявлено автомобіль марки ВАЗ моделі 21099 з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який на момент огляду зачинений, світлові прибори вимкнені.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі свідчень якого встановлено, що останній 19.10.2025 о 08:00 заступив на добове чергування у складі наряду з поліцейським ОСОБА_9 . Близько 19:00 того ж дня під час патрулювання с. Височанське вони помітили ВАЗ 21099 НОМЕР_2 з неосвітленим номерним знаком та несправним заднім габаритним ліхтарем і подали водієві вимогу зупинитися. Водій проігнорував вимогу, прискорився і почав тікати; наряд почав переслідування, тримав візуальний контакт і інформував чергову частину. Автомобіль зупинився біля будинку за адресою АДРЕСА_1 з машини вийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_10 і попрямували в бік подвір'я, не реагуючи на вимоги залишитися. Поліцейський ОСОБА_12 вийшов перевірити документи, подружжя почало висловлюватися нецензурно та агресивно, на законні вимоги не реагувало. За спостереженням ОСОБА_8 , ОСОБА_13 мав зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння, взяв у руки металевий предмет (схожий на прут) і наніс ним удар по голові ОСОБА_14 , після чого ще один удар по спині у ОСОБА_14 з'явилися кров і гематома. Поки ОСОБА_13 забіг на подвір'я, його дружина кидала каміння в службовий автомобіль, спричинивши розбивання вікна та вм'ятини кузова. Під час затримання ОСОБА_15 і ОСОБА_12 застосували спецзасіб і кайданки ОСОБА_16 вкусила ОСОБА_17 за мізинець правої руки, спричинивши незначне тілесне ушкодження. Коли ОСОБА_13 вибіг із подвір'я з металевим предметом і рухався в бік поліцейських з погрозами, ОСОБА_18 , враховуючи реальну загрозу життю, застосував травматичну вогнепальну зброю - зробив постріл у нижню частину лівої ноги правопорушника з метою його зупинення. Після інциденту подружжя забігло на територію домоволодіння і більше не виходило, наряд повідомив чергову частину, викликав підкріплення і охороняв місце події до прибуття слідчо-оперативної групи. В результаті події поліцейський ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження, службовому автомобілю завдано механічних пошкоджень;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі свідчень якого встановлено, що 19.10.2025 року, під час несення служби спільно з інспектором СРПП ОСОБА_8 , вони здійснювали патрулювання території села Височанське Болградського району. Близько 19 години ними було помічено автомобіль ВАЗ-2109 д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з неосвітленим номерним знаком і несправним заднім габаритним ліхтарем. На законну вимогу про зупинку водій не відреагував, збільшив швидкість і почав тікати. Після короткого переслідування транспортний засіб зупинився біля домоволодіння АДРЕСА_1 . З автомобіля вийшли чоловік і жінка - подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_10 . Під час спроби перевірки документів вони почали висловлюватися на адресу поліцейських нецензурною лайкою, ігнорували законні вимоги та поводилися агресивно. Надалі ОСОБА_19 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, узяв металевий прут і наніс ОСОБА_14 удари по голові та спині, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_19 забіг на територію свого подвір'я, а його дружина почала кидати каміння у службовий автомобіль, пошкодивши вікно та кузов. Під час затримання ОСОБА_20 відповідно до ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» було застосовано спецзасоби - сльозогінну речовину та кайданки. У процесі затримання вона вкусила поліцейського за палець правої руки, спричинивши біль і подряпину. Згодом ОСОБА_19 знову вибіг із подвір'я з металевим предметом у руках, наближаючись до інспектора ОСОБА_8 та погрожуючи розправою, у зв'язку з чим останній був змушений застосувати зброю травматичної дії, поранивши нападника у ногу. Унаслідок нападу ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження, було пошкоджено службовий автомобіль, а також втрачено боді-камеру, яку, ймовірно, подружжя ОСОБА_11 занесло до свого домоволодіння;
- протоколом обшуку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного в період часу з 23 години 36 хвилин 19.10.2025 по 00 годин 49 хвилин 20.10.2025, із застосуванням засобів технічної відео фіксації, в ході якого виявлено та вилучено предмет схожий на металевий прут, упаковано в картону коробку, обклеєну липкою стрічкою НПУ, на яку наклеєно паперову бирку, опечатану полімерною пломбою НПУ № NPU-0326090, предмет схожий на гвинтівку, упаковано в картону коробку, обклеєну липкою стрічкою НПУ, на яку наклеєно паперову бирку з пояснювальним написом, опечатану полімерною пломбою НПУ № NPU-0326091;
- характеристикою старости Височанського старостинського округу Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області, у якій вказано, що ОСОБА_5 буває різким та запальним з односельцями та сусідами, крім того на нього надходило зауваження з приводу його поведінки;
- характеристикою старости Височанського старостинського округу Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області, у якій вказано, що ОСОБА_10 буває різкою та запальною з односельцями та сусідами;
- протоколом огляду предмету, а саме запису з відеореєстратора з службового автомобіля, на якому зображені події 19.10.2025, а саме невиконання законної вимоги поліцейських на зупинку транспортного засобу марки ВАЗ моделі 21099 з реєстраційним номером НОМЕР_2 ;
- протоколом огляду предмету від 21.10.2025, а саме запису з камери відеоспостереження відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип Б) на якому зафіксовані події, що мали місце 19.10.2025, а саме переслідування поліцейським автомобілем, автомобіль марки ВАЗ моделі 21099 з реєстраційним номером НОМЕР_2 та подальші обставини за участю ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 ;
- довідкою з Арцизької ЦОЛ, щодо наявних тілесних ушкоджень у поліцейського - ОСОБА_9 ;
- відеозаписом з НОМЕР_3 прикордонного загону ДПСУ, на якому зафіксовано вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка підтвердила факт та обставини вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який підтвердив факт порушення ПДР ОСОБА_5 та переслідування за останнім співробітниками поліції;
- протоколом допиту в якості свідка брата ОСОБА_5 - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , котрий добровільно видав співробітникам поліції пошкоджений фрагмент (захисне скло) боді-камери ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який підтверджує факт сутички співробітників поліції з подружжям ОСОБА_11 та характеризує останніх, як конфліктних;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка підтверджує факт сутички співробітників поліції з подружжям ОСОБА_11 та характеризує останніх, як конфліктних;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який підтвердив факт порушення ПДР ОСОБА_5 та переслідування за останнім співробітниками поліції;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який був понятим під час проведення огляду місця події та обшуку;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , яка була понятою під час проведення огляду місця події та обшуку;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Зібрані на даному етапі докази є достатніми для пред'явлення підозри ОСОБА_5 , тому суд вважає обґрунтованим клопотання в цій частині.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя та суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З вимог ч.1 ст. 194 КПК України вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий та прокурор під час судового засідання, довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст. 177 КПК України, але суд вважає, що не доведено про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, хоч існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, натомість суду не доведено достатність ризиків ухилення від органу досудового розслідування та перешкоджання досудовому розслідуванню.
Судом встановлено, що 20.10.2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, в цей же день йому вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому ОСОБА_5 вже 19.10.2025 року був затриманий на підставі ст.208 КПК України.
Крім цього, по кримінальному провадженню зібрані докази, проведений обшук за місце проживання ОСОБА_5 , вилучені предмети, які можуть бути знаряддями вчинення злочину, що унеможливлює підозрюваним спотворення або знищення речей та документів, які мають значення для справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не обґрунтовано відповідними доказами, а саме недостатністю застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, тому задоволенню не підлягає.
Разом з цим, згідно ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оцінюючи обставини, викладені у клопотанні, доведеність цих обстави та ризиків органом досудового розслідування, а також оцінюючи позицію викладену підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником, всебічно та об'єктивно оцінивши доведення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідним застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно вимогам ч.5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Виходячи з встановлених судом обставин, для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом у зв'язку із розслідуванням зазначеного кримінального провадження, встановлення істини, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з с. Височанське Болградського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 182, 183, 184, 194, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162270000603 від 19.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 - відмовити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025162270000603 від 19.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 18:00 години вечора до 07:00 години ранку наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з с. Височанське Болградського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання зазначених в цій ухвалі обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у відповідності до ст. 179 КПК України, в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на Болградський РВП ГУНП в Одеській області та на слідчого у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти з залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали визначити в межах досудового розслідування, тобто до 20 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення
Повний текст ухвали складено 24.10.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1