23 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/32584/24
Провадження № 22-ц/820/2174/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Плінська І.П.,
з участю апелянтки ОСОБА_1 та її представника,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Чевилюк З.А. від 29 липня 2025 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2025 року.
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У грудні 2024 року ОСОБА_2 звертаючись в суд з цим позовом до відповідачки, вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_3 , який загинув, захищаючи Батьківщину, йому посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
У жовтні за заявою ОСОБА_1 у зв'язку з загибеллю сина ОСОБА_3 , відповідно до Порядку виплати одноразової грошової винагороди особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 року №144, виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 151400 грн. ОСОБА_1 , звертаючись за виплатою винагороди, не повідомила уповноважений орган про наявність інших членів сім'ї, що теж мають право на цю грошову винагороду.
З врахуванням наведеного позивач просив стягнути з відповідачки частину одноразової грошової винагороди особам, яким присвоєно звання Героя України за здійснення визначного геройського вчинку, у розмірі 75700 грн. на його користь.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 частину одноразової грошової винагороди особам, яким присвоєно звання Героя України за здійснення визначного геройського вчинку, у розмірі 75700 грн. на користь ОСОБА_2 та судові витрати 1211,20 грн.
У заяві від 01.08.2025 року ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 20000 грн.
Додатковим рішенням Хмельницкього міськрайонного суду Хмельницької області від 18.08.2025 року заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та додаткове рішення суду які незаконні та відмовити в позові. На думку апелянтки, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неповідомлення нею органу ПФУ про наявність інших членів сім'ї, що мають право на грошову винагороду. З позивачем вона стосунки не підтримує, тому вона повідомила працівнику ПФУ, що їй невідомо, чи буде ще хтось звертатися за відповідною виплатою. Заяву оформляла працівниця фонду, а вона лише поставила підпис у ній не читаючи саму заяву.
Позивач при поданні заяви до ПФУ про виплату грошової винагороди приховав від працівника фонду, що у загиблого сина є цивільна дружина ОСОБА_4 , яка згідно рішення суду у справі №686/4587/24 визнана особою, яка на час загибелі ОСОБА_3 проживала з ним у шлюбі без реєстрації і визнана його дружиною.
На думку апелянтки, позивачем обрано неналежний спосіб захисту у цій справі. Розпорядником коштів на виплату одноразової допомоги є суб'єкт владних повноважень - ПФУ, і рішення про виплату чи відмову у виплаті, розмір виплати, розподіл часток розміру виплат приймає суб'єкт владних повноважень. Отже, спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з визначенням відповідача - органу ПФУ із залученням третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
У відзиві ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін. Вказує, що надані пояснення відповідачки щодо складання заяви від її імені працівницею ПФУ не спростовують факту подання нею недостовірних відомостей та невиконання нею приписів законодавства. Обраний спосіб захисту відповідає вимогам закону та є ефективним для відновлення його порушеного права.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.
Військовослужбовець ОСОБА_3 загинув, захищаючи Батьківщину, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Указом Президента України від 28 червня 2024 року №392/2024 ОСОБА_3 , який героїчно загинув, захищаючи Батьківщину, посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
В жовтні 2024 року ОСОБА_1 у зв'язку з загибеллю сина ОСОБА_3 , якому ІНФОРМАЦІЯ_3 присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно, відповідно до Порядку виплати одноразової грошової винагороди особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначеного геройського вчинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 року №144, виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 151400 грн.
ОСОБА_1 , звертаючись за виплатою допомоги, не повідомила уповноважений орган про наявність інших членів сім'ї, що теж мають право на вказану грошову допомогу.
08.10.2024 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про виплату грошової винагороди за загиблого сина ОСОБА_3 , якому ІНФОРМАЦІЯ_3 присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №525 від 15.10.2024 року ОСОБА_2 відмовлено у призначенні виплати одноразової грошової винагороди особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку, за загиблого ОСОБА_3 , у зв'язку з призначенням одноразової грошової винагороди матері ОСОБА_1 згідно заяви від 16.09.2024 року.
Наведене підтверджується матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач, будучи батьком загиблого ОСОБА_3 , має право на 1/2 частину одноразової грошової винагороди у зв'язку з присвоєнням звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку посмертно його сину ОСОБА_3 , яка повністю виплачена матері, відповідачці ОСОБА_1 , тому наявні підстави для стягнення з неї на користь позивача 1/2 частину безпідставно виплаченої ій грошової допомоги, що складає 75700 грн.
Доводи апеляційної скарги про помилковість таких висновків суду є безпідставними.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати одноразової грошової винагороди особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 року №144, що одержувачами грошової винагороди є громадяни України, зокрема, члени сімей осіб, яким присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно: дружина (чоловік), діти, батьки.
Згідно пункту 3 Порядку грошова винагорода виплачується в 50-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому присвоєно звання Герой України.
Відповідно до пункту 8 Порядку грошова винагорода виплачується Герою України або рівними частинами членам сім'ї, якщо її не було виплачено Герою України у зв'язку з його смертю(загибеллю). У разі коли після виплати грошової винагороди за її отриманням звертаються інші члени сім'ї загиблого (померлого) Героя України, питання розподілу суми грошової винагороди вирішується за взаємною згодою таких осіб або в судовому порядку.
Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути його потерпілому.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції правильно констатував, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як батьки загиблого ОСОБА_3 мають право в рівних частках на отримання одноразової грошової винагороди у зв'язку з присвоєнням звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку посмертно їх сину ОСОБА_3 .
При цьому вказана грошова винагорода повністю виплачена відповідачці ОСОБА_1 , тому наявні підстави для стягнення з неї як безпідставно набутої 1/2 частини виплаченої грошової допомоги, що складає 75700 грн., на користь позивача.
У разі коли після виплати грошової винагороди за її отриманням звертаються інші члени сім'ї загиблого (померлого) Героя України, питання розподілу суми грошової винагороди вирішується за взаємною згодою таких осіб або в судовому порядку.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щоОСОБА_2 має право на частини виплаченої допомоги, що складає відповідно 75700 грн.
Обраний позивачем спосіб захисту відповідає суті спірних правовідносин і характеру порушення його прав.
При цьому спір щодо розподілу суми грошової винагороди існує саме між сторонами у справі і правильно вирішено в порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтуються на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо неправильності додаткового рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2025 року щодо стягнення 10000 грн. витрат на правничу допомогу на користь позивача, апеляційний суд враховує таке.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року, справа №922/1964/21).
Ті ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України).
Суд першої інстанції, з врахуванням заяви про неспівмірність заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, правильно констатував, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу 20000 грн. є надміру завищеним, проте при визначенні розміру витрат у 10000 грн., що підлягає відшкодуванню, не в повній мірі врахував обставини, передбачені ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Враховуючи незначну складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, що полягали фактично у складанні позовної заяви та представництві в суді, невідповідність і неспівмірність заявлених витрат ціні позову, критеріям реальності та розумності, наявні підстави для зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 3000 грн.
Відтак відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України додаткове рішення слід змінити - згідно з ч.ч. 2, 13 ст.141 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позову вказані судові витрати 3000 грн. стягнути з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2025 року залишити без змін.
Додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2025 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 грн. понесених судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 29 жовтня 2025 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк