Дата документу 28.10.2025 Справа № 335/4928/25
Справа № 22-ц/807/1985/25 Головуючий у 1-й інстанції:Мінаєв М.М.
Є.У.№ 335/4928/25 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
28 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Гончар М.С.,
Полякова О.З.,
секретар: Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оголошення особи померлою,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Тивоненко ДанилоРусланович, на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2025 року,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяву обґрунтовує тим, що вона - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27.02.1963 року.
Протягом останніх 30-ти років заявниця не спілкувалася зі своїм батьком - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про місце його перебування (проживання) їй нічого не відомо, адже всі ці роки її батько не виходив із нею на зв'язок. Як наслідок, заявниця може просто не знати про зникнення безвісти чи смерть свого батька.
Так, 31.05.1977 року гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був виписаний (знятий з реєстрації) за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 81 від 24.05.2022 року, виданою ЖБК «Дружба», та довідкою від 19.05.2025 року за вих. № 85, виданою ОСББ «Паркова 6 Зп». Зі слів родичів заявниці, починаючи із середини 1977 року, її батько - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та працював не м. Запоріжжі, а в АРК Крим, там у 1980-х рр. останній і помер.
Заявником було вжито позасудових заходів щодо встановлення відомостей про місцезнаходження ОСОБА_2 .
Згідно відповіді, наданої Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стосовно надання інформації щодо наявності або відсутності в органах державної реєстрації актів цивільного стану Запорізької та інших областей відомостей про смерть (актових записів) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце народження: «пос. тарасовский тищучский, костромська обл, рсфср», актовий запис про народження № 16), актового запису про смерть відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не виявлено.
Відповідно до відповіді ОСББ «Паркова 6 Зп» щодо надання документів: довідку із зазначенням дати реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 та дати зняття останнього з реєстрації місця проживання (дати не проживання) за вказаною адресою; акт обстеження щодо не проживання гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем реєстрації проживання за адресою АДРЕСА_1 за підписом двох свідків - сусідів та голови правління ОСББ «Паркова 6 Зп», зазначено: що батько заявниці - ОСОБА_2 , 1939 р.н. був прописаний (зареєстрований) за адресою АДРЕСА_1 30 11.1970 року та виписаний (знятий з реєстрації) з цього адресу 31.05.1977 року. Окрім того, у відповідь на згаданий вище запит, було надано Акт про фактичне не проживання від 20.05.2025 року наступного змісту: ми, що нижче підписалися, підтверджуємо факт не проживання за адресою АДРЕСА_1 громадянина ОСОБА_2 1939 року народження. ОСОБА_2 фактично не проживав за адресою АДРЕСА_1 , з 1977 року по теперішній час. Вказаний акт підписано ОСОБА_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 та ОСОБА_4 , який проживає за адресою АДРЕСА_3 . Окрім того, вказаний акт підписано головою правління ОСББ «Паркова 6 Зп» Н.Б. Туманською.
Окрім того, згідно з базою даних Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за даними, зазначеними у запиті, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліку - не перебував.
Також адвокатом було направлено адвокатський запит від 16.05.2025 року на електронну адресу КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 10» наступного змісту: чи звертався за медичною допомогою до Вашого підприємства гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи із 01.06.1977 року і до моменту надання відповіді на цей адвокатський запит.
16.05.2025 року за вих. № 16/05 адвокатом було направлено на електронну адресу ГУ НП в Запорізькій області заяву про вчинення кримінального правопорушення за фактом зникнення безвісти гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17.05.2025 року адвокатом було направлено адвокатський запит на електронну адресу Запорізького обласного державного нотаріального архіву із проханням надати інформацію про наступне: чи було відкрито спадщину внаслідок смерті чи оголошення померлим гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та чи звертався він до архіву із заповітом задля його посвідчення (заповіту) або із заявою про прийняття спадщини?
Таким чином, на думку заявниці, підтвердженням відсутності гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем його останнього відомого проживання є вищевказані довідки та акт про фактичне не проживання. Окрім того, на дату складання цієї заяви, жодних відомостей стосовно місцезнаходження гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з того часу не надходило ані заявниці. ані адвокату Тивоненку Д.Р.
На думку заявниці, є підстави для ухвалення рішення суду про оголошення її батька гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, з метою оформлення спадщини після його смерті.
Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 ..
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Тивоненко Д.Р. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.
ОСОБА_1 зазначає у скарзі, що існують і перешкоди в реалізації нею прав або виконання обов'язків, пов'язаних з відсутністю особи, яку вона просить оголосити померлою.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, проте це не заважає її розгляду за наявним матеріалами справи.
У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника та її представника у справі, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 .
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з такого.
Згідно з частиною першою статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Жовтневим бюро ЗАГС м. Запоріжжя 27.02.1963 (зворот а.с. 15).
Батьки заявника, ОСОБА_5 і ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що підтверджується копією Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 02.03.1961 року у Красногвардійському районі Кримської області (актовий запис № 8).
У жовтні 1966 року ОСОБА_2 міським житловим управлінням виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих був виданий ордер № 25 на право зайняття квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується копією відповідного ордеру.
Згідно виписки з протоколу № 5 загальних зборів членів ЖБК «Дружба» від 20.10.1985, мати заявника, ОСОБА_5 , за її заявою була прийнята у члени вказаного кооперативу і за нею була закріплена вказана квартира для проживання сім'ї з трьох осіб - самої ОСОБА_5 та її дітей - доньки ОСОБА_1 , 1963 року народження, та сина ОСОБА_1 , 1965 року народження.
Підставою для такого рішення у згаданому протоколі стало посилання на те, що ОСОБА_2 не проживає за адресою АДРЕСА_1 , з 31.05.1977 і жодного зв'язку із своєю сім'єю не підтримує.
В подальшому, на підставі Розпорядження голови Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради від 29.08.2007 № 1091/р, за ОСОБА_5 було зареєстроване право власності на вказану квартиру, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05.10.2007. Підставою для цього було зазначено те, що вартість квартири в сумі 3643 укр. крб була повністю виплачена ОСОБА_5 01.09.1980 року, що підтверджується довідкою ЖБК «Дружба» від 21.08.2007 № 87 і рішенням виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради народних депутатів від 12.12.1985 № 370.
02.05.2022 ОСОБА_5 , 1937 року народження, померла.
13.03.2023 заявник ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Салтан В.В., яким підтверджується право власності на частку вказаної квартири, успадковану заявником після матері.
В ході розгляду справи заявник та її представник надали зібрані ними відомості щодо вжиття ними заходів з розшуку ОСОБА_1 .
Крім того, судом також були витребувані відповідні відомості від низки органів та установ.
Так, згідно довідки № 85 від 19.05.2025, виданої головою правління ОСББ «Паркова 6 Зп», ОСОБА_2 , 1939 року народження, був прописаний (зареєстрований) за адресою АДРЕСА_1 , 30.11.1970, та виписаний з цієї адреси 31.05.1977.
Аналогічна довідка від 24.05.2022 № 81 була видану заявнику Головою правління ЖБК «Дружба».
Згідно листа ГУ ПФУ України в Запорізькій області від 20.05.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в цьому органі не перебуває.
Згідно листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.05.2025, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відсутній.
За зверненням ОСОБА_1 відомості за фактом зникнення ОСОБА_2 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, що підтверджується листами ВП № 1 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області.
Згідно листа КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної» допомоги Запорізької міської ради від 29.08.205 № 42476/01-05, в період з 01.01.2000 по 29.08.2025 в обілкових даних лікарні відомості про звернення за медичною допомогою та (або) амбулаторна карта хворого на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась і не зберігається. За більш ранній період часу документи не зберігаються відповідно до встановлених законодавством строків їх зберігання.
Відповідно до листа Департаменту з питань виконання покарань Міністерства юстиції України від 19.08.2025, станом на цю дату ОСОБА_2 в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України (окрім тих, що знаходяться на тимчасово окупованій території, відомості про які недоступні) покарання не відбував і під вартою не утримувався.
Відповідно до листа Управління карного розшуку ГУНП в Запорізькій області від 02.09.2025, у базі даних «Розшук» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_2 у державному розшуку не перебував і не перебуває.
Відповідно листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України від 20.08.2025, за даними відомчої інформаційної системи ДМС, інформацію щодо оформлення паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_2 або ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 зазначила, що останні п'ятдесят років місце знаходження її батька ОСОБА_2 невідомо, звістки про його знаходження не надходили та встановити, де він перебуває, неможливо.
Як встановив суд, до травня 1977 року ОСОБА_2 проживав разом із своєю сім'єю за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно пояснень заявниці, які підтверджуються відповідними письмовими доказами, її батько ОСОБА_2 з власної ініціативи і за власним волевиявленням припинив проживати за вказаною адресою і обрав для себе інше місце постійного проживання, ймовірніше за все - на території Кримської області УРСР (в подальшому - АРК Крим).
Та обставина, що ОСОБА_2 не повідомив заявницю чи іншим членам сім'ї про своє нове постійне місце проживання, жодним чином не означає, що його постійним місцем проживання залишалась адреса АДРЕСА_1 .
Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявники просять оголосити померлою у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявників.
Проте доказів про наявність обставин, що загрожували смертю, або дають підставу припускати загибель ОСОБА_2 , суду заявником не надано.
Сам факт відсутності у родини відомостей про місце перебування ОСОБА_2 , навіть протягом тривалого часу, не можуть бути достатньою підставою для застосування правил частини 1 статті 46 ЦК та оголошення його померлим.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
У відповідності до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
На цьому також наголошено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20.
Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути достатньою підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19.
На наявність у суду саме права, а не обов'язку оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує частина перша статті 46 ЦК України.
При розгляді справ цієї категорії судам слід, крім іншого, з'ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).
Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 30 березня 2022 року у справі № 295/4293/21, від 07.11.2023 у справі № 607/159/23.
Враховуючи обставини даної справи щодо відсутності інформації лише щодо місця знаходження ОСОБА_2 , які не вказують безпосередньо на наявність підстав вважати його померлим або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про оголошення фізичної особи померлою.
Крім того, на думку колегії суддів, визнання особи померлою є крайньою мірою, передчасно обраним заявником способом захисту своїх прав, та потребує встановлення всіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.
Доводи скарги фактично зводяться до незгоди заявником з висновками, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні щодо відмови у задоволенні заяви, які судом належним чином обґрунтовані та узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують.
Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Тивоненко Данило Русланович, залишити без задоволення.
Рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови складено 28 жовтня 2025 року.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді: М.С.Гончар
О.З. Поляков