Справа № 686/27139/25
Провадження № 6/686/451/25
24 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Чевилюк З.А.,
з участю: секретаря судового засідання Томашівської А.Т.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
стягувача: ОСОБА_3
розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_2 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -
встановила:
03 жовтня 2025 року представник заявника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що 24.09.2025 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області по справі №686/27139/25 видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 адіменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.09.2025 року і до досягнення повноліття - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнуто судовий збір в сумі 302 грн. 80 коп. на користь держави.
Однак, в даній справі відсутні підстави щодо видачі судового наказу у зв'язку із неповідомленням ОСОБА_3 про дійсні обставини справи, неповідомлення про інших утриманців ОСОБА_1 , відсутністю спору щодо утримання сина як такого.
При поданні заяви про видачу судового наказу було приховано той факт, що на утриманні в ОСОБА_1 перебуває ще одна неповнолітня дитина, а саме - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 сплачувались і сплачуються в добровільному порядку аліменти в розмірі 50 відсотків від доходу, зокрема в червні останнім було сплачено аліменти ОСОБА_3 добровільно аліменти в розмірі: червень - 18778 грн., липень - 18326 грн., серпень - 9900 грн.
ОСОБА_1 фактично проживає разом із сином та в повному обсязі забезпечує останнього всім необхідним для його життя.
В судовому засіданні заявник та його представник заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню підтримали, просили задоволити.
Стягувач ОСОБА_3 з'явилася та підтвердила, що помилки при видачі судового наказу не було, існувало неузгодженість щодо надання коштів ОСОБА_1 на утримання спільної дитини, що зумовило звернення до суду з заявою про видачу судового наказу. На сьогоднішній момент вона не заперечує проти скасування судового наказу, визнання його таким, що не підлягає виконанню. До примусового виконання судовий наказ не пред'являвся.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.
Судом встановлено, що у вересні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 адіментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.09.2025 року і до досягнення повноліття - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.09.2025 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області по справі №686/27139/25 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.09.2025 року і до досягнення повноліття - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнуто судовий збір в сумі 302 грн. 80 коп. на користь держави.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Виходячи з положень ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» судовий наказ є також виконавчим документом.
Згідно ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст.173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432,435 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми судовий наказ може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Так, матеріали справи не містять доказів того, що судовий наказ у справі був виданий помилково, або що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку із припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою.
При цьому суд зазначає, що сам по собі факт виконання боржником за судовим наказом свого обов'язку із утримання дітей у добровільному порядку, зважаючи на те, що такий обов'язок зберігається впродовж усього періоду до досягнення дітьми повноліття, не свідчить про помилковість видачі судового наказу, чи про те, що відповідний обов'язок боржника припинений, та відповідно не є підставою для визнання судового наказу таким, що не підлягає до виконання. Боржник не обмежений при наявності інших утриманців звертатись до суду про зменшення розміру аліментів чи у інший спосіб захистити свої права, передбачені законом.
Визнання стягувачем вимог заяви не є для суду беззаперечною підставою для її задоволення, зважаючи на зміст ст.206 ЦПК, невідповідність вимогам закону та інтересам дитини.
Керуючись ст.ст.173, 432 ЦПК України, суддя,-
ухвалила:
В задоволенні заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Зоряна ЧЕВИЛЮК