Справа № 683/2371/25
2/683/1377/2025
15 жовтня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Бондарчук Л.А.
секретаря Поважнюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів цивільну справу № 683/2371/25 2/683/1377/2025 за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права на спадкове майно,
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , вона є єдиною спадкоємицею за заповітом після його смерті. і у встановленому законом порядку прийняла спадщину. Інших спадкоємців крім неї не має. До складу спадкового майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, оформити свої спадкові права вона не в змозі, оскільки згідно заповіту посвідченого секретарем Березненської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області 16 грудня 2015 року зареєстрованого в реєстрі за № 95 ОСОБА_1 було заповідано житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . А згідно Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок виданого виконкомом Березненської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області 20 серпня 1988 року, ОСОБА_2 належав житловий будинок АДРЕСА_2 , який відносився до суспільної групи - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_2 , членами : ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_4 - донька. Зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у ньому - по 1/3 частці.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Кравчук В.М. подав заяву до суду про розгляд справи у його відсутності та позивачки, позов підтримує, просить задоволити.
Представник відповідача - Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
З огляду на вищезазначені нормативні положення, норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 1970 року забудови. Згідно виписки погосподарської книги, виданої Березненським старостинським округом Хмельницького району Хмельницької області за 1991-1995 роки зазначений житловий будинок відноситься до суспільної групи - колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 року (до набрання чинності Законом України «Про власність») членами цього колгоспного двору являлись: ОСОБА_2 - голова двору, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 - члени двору.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:
- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;
- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних;
- згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.
Оскільки спірний житловий будинок згідно записів у погосподарських книгах належить до суспільної групи - колгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , тому спірний будинок був спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких мав рівну частку у цьому будинку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , та за заявою ОСОБА_2 заведено спадкову справу №177/2001. Відповідно до матеріалів зазначеної справи ОСОБА_6 є єдиним спадкоємцем та оформив частину спадкового майна.
Оскільки ОСОБА_3 помела після 01 липня 1990 року, тому до її частки в майні колгоспного двору застосовуються загальні правила спадкування.
Таким чином, до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , увійшла належна їй частка у майні колгоспного двору розмір якої складає 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1 . Решту будинковолодіння було власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розмір її часток становив по 1/3.
Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивачка ОСОБА_1 є донькою померлої та єдиною її спадкоємицею першої черги за законом, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину та оформила частину своїх спадкових прав, що підтверджується матеріалами спадкової справи №210/2016, заведеною Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Відповідно до роз'яснень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
19 жовтня 2024 року завідувач Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотна Т.В. відмовила ОСОБА_1 у оформленні спадщини на спірне будинковолодіння через належність його до колгоспного двору та невідповідність написання номера будинку.
Однак, враховуючи, що будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 було побудовано у 1970 році з дотриманням встановленого на той час порядку, відомості про нього внесено у погосподарську книгу с. Бутівці, згідно записів якої воно належало померлій ОСОБА_3 , спадщину після смерті якої прийняв ОСОБА_2 , однак не оформив своїх спадкових прав, наявність технічного паспорту на даний будинок, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею майна ОСОБА_2 право власності на вищезазначений житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті останнього.
Оскільки відповідачем по даній справі є орган місцевого самоврядування, тому суд вважає за можливе віднести судові витрати на рахунок позивачки.
Керуючись ст.ст.12, 13, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати заОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. Острозького, 41, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 36027760.
Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2025 року
Суддя