Справа № 677/1578/25
Провадження № 1-кп/677/236/25
іменем України
29.10.2025 року Красилівський районний суд Хмельницької області
У складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красилів кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, маючого середню освіту, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
16.07.2025 року, близько 10 год. 25 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в якості пасажира у автомобілі марки «Fiat DOBLO», яким під керуванням ОСОБА_6 рухався по вул. Козацькій у м. Красилів Хмельницького району, поблизу ТОВ «Агропартнер-1», що по вул. Козацька, 4 помітив на проїзній частині гаманець коричневого кольору, попросив водія ОСОБА_6 зупинитися та вийшовши із вказаного автомобіля, підняв із землі згаданий гаманець та покинув місце події.
У подальшому, цього ж дня, близько 11 год., перебуваючи за місцем свого проживання, у будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , оглянувши вказаний гаманець, виявив наявність у нього водійського посвідчення та паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , а також грошових коштів у сумі 6000 грн., якими вирішив заволодіти.
Реалізуючи свій злочинний намір, 16.07.2025 року, близько 11 год. 05 грн., перебуваючи за місцем свого проживання, у будинку АДРЕСА_1 , усвідомлюючи, що в Україні згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан, строк якого вчергове продовжено з 05 год. 30 хв. 09.05.2025 року строком на 90 діб згідно Указу Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 року, який затверджено Законом України № 4356-IХ від 16.04.2025 р., розуміючи, що вказані грошові кошти належать іншій особі, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав із гаманця грошові кошти у сумі 6000 грн., які належать ОСОБА_5 , розпорядившись ними на власний розсуд, чим заподіяв останньому майнової шкоди на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, докладно розповів про обставини вчиненого кримінального правопорушення, щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні вказав, що претензій до обвинуваченого не має, просив суворо не карати останнього. Викладені обставини в обвинувальному акті повністю відповідають подіям, які відбулися.
У судовому засіданні визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме: свідчення свідків, а також письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються і відсутні сумніви відносно добровільності і істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 , що передбачено ч. 3 ст. 349 КПК України. Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та ним не оспорюються.
При досліджених обставинах обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, злочин скоєний з прямим умислом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином.
За місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не вбачає.
Приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченому, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є тяжким, раніше не судимого, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 370-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі:
-грошові кошти на суму 3000 грн., які належать ОСОБА_5 та передані йому на відповідальне зберігання - залишити власнику ОСОБА_5 .
На вирок може бути подана апеляція протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду, шляхом її направлення через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Суддя: ОСОБА_1