Справа № 595/1224/25
Провадження № 2/595/483/2025
27.10.2025
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі Присташ П.Р.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бучач цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 50000 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 31500 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» за 108 календарних днів - 13500 грн. А також, просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал». Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування. Окрім того, просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1560093 про надання споживчого кредиту, який укладено в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Н166». Відповідно до умов договору, сума кредиту складає 5000 грн, строк кредиту 360 днів (з 16.04.2024 по 11.04.2025), періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Свої зобов'язання ТОВ «Слон Кредит» перед відповідачем виконало. Зазначає, що враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 24 грудня 2024 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором. Таким чином, зазначає, що відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором № 1560093 від 16.04.2024 року загальною сумою 50 000,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 5000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 31500 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 108 календарних днів 13 500,00 грн.
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відзиву на позов від відповідача ОСОБА_1 до суду не надходило.
У судове засідання представник позивача не з'явився, згідно поданої заяви просив розгляд справи проводити без участі представника, позов підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоч належним чином повідомлялася про час та дату розгляду справи, шляхом направлення судової повістки про виклик в суд, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст.280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а представник позивача не заперечив проти заочного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
16.04.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1560093 про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «Комфортний», який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н166, згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 5000 грн. строком на 360 днів: з 16.04.2024 року по 11.04.2025 року з визначенням умов зі сплати процентів за користування кредитом.
У п.1.5 Договору сторони погодили, що тип процентної ставки фіксована, за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору; знижена процентна ставка 1,500% в день.
Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача за реквізитами платіжної картки (платіжної картки) № НОМЕР_1 .
16.04.2024 року ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту №1560093 від 16.04.2024, яким погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Також, 16.04.2024 ОСОБА_1 електронним підписом Е461 підписав паспорт споживчого кредиту до договору про споживчий кредит, з якого вбачається, що сума кредиту - 5000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою - 90465,53 %, процентна ставка з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 39025,38 %.
Відповідач отримав кредитні кошти в сумі 5000 грн. на свій картковий рахунок, зазначений в Кредитному договорі №1560093 від 16.04.2024 року, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250115-1778 від 15.01.2025 року.
24.12.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №24122024, відповідно до умов п. 1.1 якого ТОВ «Фінтраст Капітал» (Фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (Клієнту) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок Клієнта, - підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості.
Згідно платіжної інструкції № 6308 від 26 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило на користь ТОВ «Слон кредит» кошти згідно договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 24 грудня 2024 року № 24122024 від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №1560093 на загальну суму 39000 грн.
24 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Слон кредит» був підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу №24122024 від 24 грудня 2024 року згідно якого, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Як вбачається із долученого до матеріалів справи повідомлення, Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Слон кредит» усіх боржників повідомлено про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».
Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в неї заборгованості, що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Зі змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 неналежно виконував свої обов'язки за кредитним договором, в судове засідання він не з'явився та доказів на спростування доводів позивача не надав.
Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають до задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованості за договором про надання кредиту №1560093 у розмірі 50000 грн.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням обставин у даній справі, дії в Україні воєнного стану, суд вважає не застосовувати у даній справі приписи ч.ч.10, 11 ст.265 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.
Позивачем до позовної заяви в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано наступні документи: договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 року; заявка № 9708 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; акт № 9708 виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року від 12.08.2025 року, згідно якого витрати на правничу допомогу становлять 10000 грн.
Зваживши ступінь складності справи та надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги поза судовим засіданням, враховуючи принцип співмірності, суд вважає, що на користь позивача з відповідача слід стягнути суму витрат на правову допомогу в розмірі 10000 гривень.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 551, 610, 612, 616, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258-268, 273, 274, 279, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 31500 (тридцять одна тисяча п'ятсот) грн, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» за 108 календарних днів 13500 (тринадцять тисяч п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та судові витрати на правову допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Бучацького районного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Р. О. Содомора