Справа № 2/593/261/2025
Бережанський районний суд Тернопільської області
"17" жовтня 2025 р.
у складі: головуючої судді: Німко Н.П.
при секретарі судового засідання: Олексів О.Б.
з участю представника позивача, адвоката Прийдуна В.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бережанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_4 й згідно уточнених позовних вимог просив суд визнати його, ОСОБА_1 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у вересні 2022 року із відповідачкою вони виїхали у Польщу на «заробітки». ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Плонськ у них з відповідачкою народився син ОСОБА_7 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Мінськ-Мазовецький народився син ОСОБА_8 , про що були видані свідоцтва про народження. Оскільки він з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі не перебували, то прізвище синам було присвоєно за прізвищем матері « ОСОБА_9 » та за його (позивача) іменем « ОСОБА_10 ». У Польщі вони спільно проживали, піклувалися про дітей. У вересні 2024 року вони повернулися до України та проживали однією сім'єю у батька позивача ОСОБА_11 . У лютому 2025 року служба у справах дітей Бережанської міської ради вилучила їх синів і направила у педіатричне відділення КНП «Бережанська центральна міська лікарня» Бережанської міської ради, а згодом передали у прийомну сім'ю. Позивач вважає себе батьком дітей і бажає оформити це офіційно.
У підготовче засідання суду позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_12 у підготовче засідання суду не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи. Направила суду заяву, у якій вказала, що повністю визнає позов, просить справу розглядати за її відсутності.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бережанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у підготовче засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, пояснень щодо позову не подав.
Представник позивача - адвокат Прийдун В.М. у підготовчому засіданні суду позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.
Частиною 4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняття визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Заслухавши адвоката Прийдуна В.М., розглянувши матеріали справи, заяву позивача та його позицію щодо вирішення справи, взявши до уваги заяву відповідачки про визнання позову, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав:
Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Визнання батьківства за рішенням суду розглядається, як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов'язків, зокрема обов'язку з утримання дитини.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2019 року у справі №757/26284/14-ц.
Крім того, за правилами частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Судом встановлено таке:
Згідно повного витягу свідоцтва про народження №1420011/00/AU/2023/291076 від 09 березня 2023 року, виданого у м.Плонськ, ОСОБА_13 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками вказані ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Згідно повного витягу свідоцтва про народження №1412011/00/AU/2024/614696 від 21 березня 2024 року, виданого у м.Мінськ-Мазовецький, ОСОБА_16 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками вказані ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Сторони - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 27 серпня 2025 року; прізвище дружини змінено на « ОСОБА_17 », що доводиться свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2025 року, виданим Бережанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Судом також встановлено, що не заперечено відповідачкою, що до народження дітей сторони проживали разом у Польщі, мали спільний бюджет, а після народження дітей разом їх виховували, забезпечували усім необхідним.
Як вбачається із заяви відповідачки ОСОБА_2 вона визнає позовні вимоги у повному обсязі.
Частиною 4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняття визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У суду не виникло обґрунтованого сумніву, як щодо достовірності обставин, визнаних стороною відповідача, так і щодо добровільності їх визнання.
Отже, суд вважає, що вказане визнання позову не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та законних інтересів ні сторін по справі, ні інших осіб і підлягає прийняттю.
Оцінюючи в сукупності надані до суду докази, суд приходить до висновку про доведеність факту батьківства, а тому позовні вимоги про визнання батьківства підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 126,128,134, 135, 144 СК України, статтями 12-13, 81, 89, 106, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відомості про сторін у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 .
Відповідачка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бережанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул.Банкова, 6, м.Бережани, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 21161470.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко