Справа № 467/214/24
Провадження № 2/467/5/25
Іменем України
27.10.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,
представника позивача Ткаченко О.І. ( у режимі відеоконференції),
представника відповідача ОСОБА_1 ( у режимі відеоконференції),
представника органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради Миколаївської області Шевчук Ю.В.,
представника виконавчого комітету Арбузинської селищної ради Миколаївської області Фоменко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою, поданою адвокатом Ткаченко Оленою Іванівною в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Арбузинської селищної ради, орган опіки та піклування Арбузинської селищної ради
У лютому 2024 року адвокат Ткаченко Олена Іванівна в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Арбузинської селищної ради, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 . Від шлюбу сторони мають дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З народження дитина проживала разом з батьками в АДРЕСА_1 , за цією адресою і зареєстрована. З початком повномасштабного вторгнення на територію України держави-агресора мати з дитиною покинули постійне місце проживання і поїхали до Республіки Польща 25 вересня 2023 року без відповідного дозволу батька дитини на вивезення дитини. Дізнавшись про наміри дружини виїхати з України разом з сином, відповідач 25 вересня 2023 року направив звернення до органів поліції з метою перешкодити їй вивезти малолітню дитину з України, на що отримав відповідь 16 жовтня 2023 року про те, що на час військового стану згода другого з батьків для перетину кордону малолітньою дитиною не вимагається. З часу виїзду дружина обмежила спілкування з відповідачем та фактично позбавила його можливості спілкування з дитиною, стала перешкоджати спілкуванню батька і дитини. Посилаючись на те, що дитина завжди виявляла стійке бажання знаходитися з батьком, батьком за зареєстрованим місцем свого проживання створено належні умови проживання, квартира має гарні санітарно-гігієнічні умови проживання, обладнана меблями, побутовою технікою, дитина забезпечена всіма необхідними речами, які потребує за віком: іграшками, одягом, взуттям, спальне місце сина та місце для дозвілля знаходиться в гарному стані, відповідач постійно піклується про добробут родини, забезпечує матеріальне утримання дитини, займається її вихованням, мати дитини ніколи не працювала в Україні, основним засобом для її та сина існування були сплачувані позивачем аліменти, прохала визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання батька ОСОБА_2 .
22 лютого 2024 року відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа передана судді Кірімовій О.М.
Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області Кірімової О.М. від 23 лютого 2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2024 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Арбузинської селищної ради.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2024 року забезпечено позов шляхом покладення обов'язку на ОСОБА_3 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу із сином у неділю з 10 години до 13 години та спілкування по телефону, в т.ч. з використанням мессенджерів кожної суботи з 9 години до 19 години, тривалістю за вибором позивача та можливістю дитини.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12 червня 2024 року витребувано: з Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, adpsu@ dpsu.gov.ua) інформацію про факт перетину кордону України громадянином України неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з лютого 2022 року по теперішній час, з зазначенням дати виїзду з України та дати повернення в Україну (у разі не однократного перетину кордону у вказаний період часу з зазначенням всіх дат перетину кордону та напрямку), а також, у разі наявності, інформацію про супроводжуючих осіб під час перетину кордону громадянином України неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001) інформацію про зарахування на рахунки ОСОБА_3 , відкриті в акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» грошових коштів від ОСОБА_2 , за період з січня 2018 року по теперішній час; у ОСОБА_3 інформацію про зарахування на рахунки ОСОБА_3 , відкриті в акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» грошових коштів від ОСОБА_2 за період з січня 2018 року по теперішній час.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2024 року витребувано: з адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, adpsu@ dpsu.gov.ua) інформацію про факт перетину кордону України громадянкою України ОСОБА_3 в період з лютого 2022 року по теперішній час, з зазначенням: дати виїзду з України та дати повернення в Україну (у разі неоднократного перетину кордону у вказаний період часу з зазначенням всіх дат перетину кордону та напрямку), пунктів пропуску через які відбувався виїзд і в'їзд, та інформації чи разом з нею вибувала з території України та прибувала на територію України дитина, а саме неповнолітній син ОСОБА_5 ; з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001) інформацію про перекази на картку ОСОБА_3 в період з 01.01.2018 року по теперішній час, здійснених через сторонні сервіси, з зазначенням номеру рахунку та установ банку, з якого було здійснено переказ та суму переказу.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2024 року витребувано з адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, adpsu@ dpsu.gov.ua) інформацію про факт перетину кордону України громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з лютого 2022 року по теперішній час, з зазначенням: дати виїзду з України та дати повернення в Україну (у разі не однократного перетину кордону у вказаний період часу з зазначенням всіх дат перетину кордону та напрямку), та у разі наявності інформацію про те, у супроводі кого ОСОБА_5 здійснював перетин кордону.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 січня 2025 року справу призначено до розгляду по суті.
Згідно розпорядження керівника апарату суду від 27 березня 2025 року у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_6 31 березня 2025 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями і зазначена справа передана судді ОСОБА_7 .
Ухвалою судді ОСОБА_7 від 02 квітня 2025 року справу прийнято до свого провадження.
Служба у справах дітей Арбузинської селищної ради як орган опіки та піклування надала письмові пояснення, у якому зазначила, що до служби 31 січня 2024 року надійшло звернення від ОСОБА_2 з проханням допомогти знайти сина ОСОБА_5 , 2018 року народження та повернути його в Україну. У зверненні повідомлялось про те, що дружина ОСОБА_3 25 вересня 2023 року, скориставшись можливість безперешкодного перетину кордону, вивезла малолітнього сина до Польщі, про що повідомила заявника телефоном особисто. За місцем реєстрації у селищі Кавуни відповідач не проживає з березня 2022 року. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_3 з малолітнім сином за місцем проживання її матері у АДРЕСА_2 , звідки вона і вибула за кордон. Сім'я ОСОБА_8 на обліку у службі не перебуває. Звернень від ОСОБА_2 щодо спору визначення місця проживання сина до служби у справах дітей не надходило. Спір прохала вирішити на свій розсуд за наявними у справі доказами.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити. Пояснила, що на даний час позивач є військовослужбовцем, має постійний дохід. У разі задоволення судом позову позивач буде звільнений з лав ЗСУ та буде проживати за місцем реєстрації у селищі Арбузинка. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те де саме проживає дитина та про дохід відповідача. З жовтня 2019 року позивач перебуває на військовій службі. З того часу відповідач проживала і у селищі Арбузинка, і у с.Кавуни і у м.Южноукраїнськ, виїхала з України у 2022 році. Потім поверталась декілька разів. Остаточно вивезли дитину за межі України 25 вересня 2023 року. Позивач останнє бачив дитину влітку 2023 року.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що позивачем не доведено наявність забезпечення умов для проживання дитини у разі задоволення позовної заяви та визначення місця проживання дитини разом з позивачем. Відповідачем вивезено дитину за межі України у зв'язку з введенням в Україні військового стану. Позивач є військовослужбовцем по контракту, звільнення з військової служби за контрактом для забезпечення виконання рішення суду про визначення місця проживання дитини разом з батьком законодавством не передбачено. Відповідач разом з дитиною проживають у Польщі, точна адреса місцяпроживання йому невідома. Позивач звертався до суду Польщі з позовом про повернення дитину в Україну, у задоволенні якого йому було відмовлено. Ухвалу суду про надання позивачу спілкування з дитиною відповідач виконує шляхом телефонних розмов через додаток «Вайбер». Відповідач на даний час отримує соціальну допомогу та аліменти від позивача, працевлаштована, дитина відвідує дитячий садочок. Відповідач має умови для проживання дитини, оскільки орендує будинок.
Представник органу опіки та піклування у судовому засіданні Шевчук Ю. заперечувала проти задоволення позовної заяви, пояснила, що сім'я ОСОБА_8 не перебувала на контролі у органі опіки. Органу опіки від жителів села було відомо про вчинення домашнього насильства позивачем щодо відповідача. Зареєстроване місце проживання відповідача - с. Кавуни, останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_2 . Висновок органом опіки суду не надано у зв'язку неможливістю провести обстеження житла батьків дитини та провести бесіду з дитиною.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору виконавчого комітету Арбузинської селищної ради Миколаївської області Фоменко А.О. у судовому засіданні поклав вирішення цивільної справи на розсуд суду. Зазначив, що у Арбузинській селищній раді з 2023 року відсутня інформація про місце проживання матері та дитини.
Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Із системного тлумачення статей 3, 9 та 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (стаття 155 СК України).
Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини та й обов'язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім'ї, свого народу та Батьківщини.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно з частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.
У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України» йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 01 листопада 2018 року Вознесенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, та перебувають у шлюбі з 15 червня 2018 року.
Позивач ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Актом від 25 січня 2025 року депутатами Арбузинської селищної ради встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , з березня 2022 року.
За інформацією Пенсійного фонду України ОСОБА_2 як застрахована особа отримував дохід у 2014 - 2023 роках. У 2023 році його річний дохід склав 526811 грн. 27 к.
ОСОБА_2 станом на 22 лютого 2024 року до кримінальної відповідальності не притягувався, про що свідчить довідка Міністерства внутрішніх справ № ВР-002261657.
Позивач ОСОБА_2 у відповідності до довідки КНП «Арбузинська центральна лікарня» від 21 березня 2024 року не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 07 березня 2024 року за №809/р ст. солдат ОСОБА_5 з 22 жовтня 2019 року до оголошення демобілізації перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 та перебуває на повному державному забезпеченні. За місцем проходження служби характеризується позитивно.
Довідка Арбузинської селищної ради від 21 березня 2024 року за № 974 свідчить про те, що ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 , за час проживання скарг до селищної ради не надходило.
Відповідно до листа КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради від 05 березня 2024 року за № 196-01 дитина ОСОБА_5 надійшов до отоларингологічного відділення у плановому порядку 26 липня 2023 року для оперативного лікування - аденоектомія. Згоду на проведення оперативного втручання надав ОСОБА_2 .
На виконання ухвали суду від 12 червня 2024 року Головний центр обробки спеціалізованої інформації Державної прикордонної служби 19 червня 2024 року надав відповідь про те, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_9 , 30.10.2018 року, у період з 01 лютого 2022 року по 19 червня 2024 року у базі не виявлено.
Листом від 24 червня 2024 року АТ КБ «Приватбанк» повідомив суд про те, що по рахункам ОСОБА_3 за період з 01 січня 2018 року по 12 червня 2024 року відсутня інформація щодо зарахування від ОСОБА_2 , але у зазначений період були перекази через сторонні сервіси, по яким ПІБ платника не відображається.
На виконання ухвали суду від 17 липня 2024 року Головний центр обробки спеціалізованої інформації Державної прикордонної служби 17 липня 2024 року надав відповідь про те, що у період з 01 лютого 2022 року по 17 липня 2024 року ОСОБА_10 перетинала кордон у наступні дати: 21 жовтня 2022 року (в'їзд), 30 жовтня 2022 року (виїзд), 21 вересня 2023 року (в'їзд), 25 вересня 2023 року (виїзд).
Листом від 25 липня 2024 року АТ КБ «Приватбанк» надав інформацію по рахункам ОСОБА_3 за період з 01 січня 2018 року по 20 липня 2024 року, з якого видно що 12 червня 2024 року через відділ ДВС відбулось зарахування коштів від ОСОБА_2 у розмірі 8573 грн. 58 к.
На виконання ухвали суду від 07 жовтня 2024 року Головний центр обробки спеціалізованої інформації Державної прикордонної служби 18 жовтня 2024 року надав відповідь про те, що у період з 01 лютого 2022 року по 18 жовтня 2024 року ОСОБА_2 перетинав кордон у наступні дати: 31 жовтня 2018 року (в'їзд), 31 жовтня 2018 року (виїзд).
Висновок органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради на ухвалу суду від 14 січня 2025 року про його витребування суду не надано.
Селищний голова Травянко Є.В. у листі від 27 січня 2025 року за № 167/03/25 повідомив суд про неможливість надання висновку органу опіки та піклування по справі, вказавши на те, що фактичне місце проживання відповідача та малолітньої дитини знаходиться за межами Арбузинської територіальної громади, що не дає можливості провести бесіди з відповідачем та її дитиною, перевірити їх умови проживання та встановити емоційну прив'язаність дитини до кожного з батьків.
Крім цього, селищний голова ОСОБА_11 у листі від 02 вересня 2025 року за № 399/03/25 зазначив, що орган опіки та піклування Арбузинської селищної ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , 2018 року народження, біля матері ОСОБА_3 з огляду на відсутність відомостей щодо неналежного виконання матір'ю своїх батьківських обов'язків щодо дитини, з урахуванням того, що малолітній останні два роки знаходиться у тісному емоційному контакті з матір'ю, а відповідач ОСОБА_2 перебуває на службі у Збройних Силах України.
Згідно зі статтею 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд не приймає до уваги твердження представника позивача про наявну неналежну поведінку матері щодо малолітнього сина, яка суперечить інтересам дитини, оскільки позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження невиконання відповідачем ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків у розумінні норм цивільно-процесуального законодавства України.
Показання свідка ОСОБА_12 , який є товаришем позивача з 2008 року, надані у ході судового засідання про те, що позивач та дитина мають добрі відносини, син завжди чекає батька, дитина потребує медичної допомоги від лікаря-логопеда, оскільки погано розмовляє, не відвідує школу також не можуть бути доказом неналежної поведінки матері щодо малолітнього сина, яка суперечить інтересам дитини.
Крім цього, позивачем не надано доказів, які б підтверджували б те, що дитина не відвідує дитячого дошкільного закладу або школи, а також того, що відповідач ОСОБА_3 не отримує доходів.
Врахувавши зазначені вище норми матеріального права та встановивши ті обставини, що позивач з 2019 року не проживає разом з малолітнім сином ОСОБА_4 , оскільки перебуває на військовій службі, дитина на час винесення судом рішення досягла віку 6 років, тривалий час проживає разом з матір'ю, сторони перебувають у неприязнених відносинах між собою, за відсутності висновку органу опіки та піклування, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки у контексті першочергового врахування інтересів дитини, які переважають над інтересами батьків, визначення місця її проживання разом із позивачем, який фактично відсутній за місцем проживання, не відповідатиме якнайкращим інтересам саме дитини.
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2024 року, підлягають скасуванню на підставі ч.9 ст. 158 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви, поданої адвокатом Ткаченко Оленою Іванівною в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Арбузинської селищної ради, орган опіки та піклування Арбузинської селищної ради відмовити.
Скасувати захід забезпечення позову за ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2024 року щодо покладення обов'язку на ОСОБА_3 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу із сином у неділю з 10 години до 13 години та спілкування по телефону, в т.ч. з використанням мессенджерів кожної суботи з 9 години до 19 години, тривалістю за вибором позивача та можливістю дитини після набранням даним судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлений 29 жовтня 2025 року.
Суддя Т.М.Кологрива