Дата документу 28.10.2025
Справа № 334/4440/25
Провадження № 2/334/2675/25
28 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.02.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Креді Агріколь Банк» було укладено кредитний договір №2/4039967, відповідно до якого банк надав, а позичальник отримав кредитні кошти в сумі 96 000,00 гривень строком на 60 місяців - з 15.02.2021 по 14.02.2026 .
Банк виконав свої обов'язки за Кредитним договором № 2/4039967 від15.02.2021 належним чином.
Відповідачка порушила умови кредитного договору, а саме не здійснює повернення кредиту згідно графіку платежів по кредиту.
18.12.2024 між ТОВ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» був укладений договір про відступлення права вимоги № 5-2024.
Згідно додатку 1 до договору про відступлення прав вимоги від 18.12.2024 відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 2/4039967 від 15.02.2021, що був укладений між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 в результаті чого ТОВ «ФК «Брайт-К» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором.
У зв'язку з несплатою відповідачкою чергового платежу по кредиту та/або процентам за користування кредитом та/або комісії протягом більш ніж 30 днів на виконання п. 2.3.4. правил 18.02.2025 року відповідачці було направлено повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитом станом на 20.12.2024.
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості протягом 1 календарного місяця з дати направлення повідомлення на підставі п. 2.3.5. правил 28.03.2025 відповідачці було направлено вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії.
Зазначену вимогу відповідачка проігнорувала та вимоги не виконала.
На дату відступлення (20.12.2024) заборгованість за кредитним договором становила 144 539,38 гривень, яка складалась з:строкова заборгованості за тілом кредиту - 36 144,71 гривень;прострочена заборгованості за тілом кредиту - 31 806,66 гривень;заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом - 565,35 гривень;заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом - 13 640,19 гривень;заборгованість за простроченими реструктуризованими процентами за користування кредитом - 8 238,47 гривень; заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 2 256,00 гривень;прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 33 840,00 гривень;прострочена заборгованість за реструктуризованою комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 18 048,00 гривень.
За період з 20.12.2024 по 28.03.2025 було нараховано:проценти за користування кредитом - 2 794,77 гривень;комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 6 768,00 гривень.
Загальна заборгованість відповідачки за кредитним договором №2/4039967 від15.02.2021 становить 154 102,15 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 67 951,37 гривень; заборгованості за процентами за користування кредитом - 43 286,78 гривень; заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 42 864,00 гривень.
Просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 2/4039967 від 15.02.2021 в розмірі 154102,15 грн. та витрати з оплати судового збору.
Від представника відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачка позовні вимоги визнає частково, а саме визнає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 67951,37 грн.
В іншій частині позовних вимог заперечує, мотивуючи це тим, що вимога про сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, встановленої п. 1.3.2. Кредитного договору, є незаконною, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» 10 червня 2017 року, щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідачка підписала кредитний договір 15.02.2021, строк дії якого до 14.02.2026 року. Грошові кошти отримувалися нею до оголошення на Україні військового стану, проте у зв'язку з тим, що в Україні було оголошено військовий стан, у неї змінилася сімейні обставини, вона втратила роботу, що позбавило її своєчасно виконувати здійснення платежів щодо повернення кредитних коштів.
Законом України «Про споживче кредитування» зазначено, що максимальна сума пені, штрафів за прострочення споживачем кредитних зобов'язань по споживчому кредиту, не може перевищувати подвійної суми, по договору кредитування, та не може бути збільшена.
Законом України «Про захист прав споживачів», а також іншими нормативно правовими актами щодо регулювання мікрокредитування передбачено, що сума відсотків, а також штрафів та інших нарахувань за кредитом не можуть перевищувати тіло кредиту.
У зв'язку з цим, вважає, що нарахування відсотків у розмірі 43286,78 грн. є безпідставними та надмірно завищені. Заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 42864,00 гривень, також нарахована безпідставно.
До позову не надано чіткий та прозорий розрахунок заборгованості, з якого б відповідачка могла зрозуміти, яким чином банківська установа нарахувала їй таку велику заборгованість. В позові не зазначено, коли саме відповідачка припинила здійснювати повернення коштів за кредитним договором. З надано розрахунку, не вбачається можливим це встановити. Крім того, договір припиняє свою дію у 2026 році. Проте, жодного посилання на право банку звертатися до суду щодо стягнення заборгованості в судовому порядку під час дії кредитного договору позивач не наводить.
Просить позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 заборгованість яка складається з тіла кредиту у розмірі 67951,37 гривень. В іншій частині позову відмовити повністю.
Представник позивача до суду подав відповідь на відзив, у якій не погоджується з твердженнями представника відповідачки щодо неправомірності нарахування комісії, та вказує, що посилання представника відповідачки на позицію Верховного Суду, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 та від 13.07.2022 року у справі №363/1834/17 не можуть бути застосовані для цієї справи з огляду на наступне.
Висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19 щодо нікчемності ґрунтується на тому, що один пункт кредитного договору «контекстуально дублює» положення іншого пункту кредитного договору, при цьому за одним пунктом інформація надається безоплатно, а за іншим пунктом - з оплатою наданих послуг, з врахуванням чого зроблено висновок, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, а положення відповідних пунктів кредитного договору є нікчемними.
Висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №363/1834/17 стосується кредитного договору, укладеного ще до набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», та ґрунтується на положеннях Закону України «Про захист прав споживачів», редакція яких була суттєво змінена на дату укладання Кредитного договору.
При цьому у висновках Верховного Суду зазначено, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
В паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачкою перед укладенням кредитного договору, містяться докази погодження зі споживачем переліку послуг та сам перелік послуг, за які встановлюється плата у розмірі 2,35% від початкової суми кредиту, при цьому перелік послуг значно ширший за перелік послуг, надання яких повинно здійснюватися безкоштовно, також відсутнє обмеження щодо надання цих послуг на вимогу споживача не більше одного разу на місяць.
Перелік послуг, зазначений в п. 1.3.2 кредитного договору, співпадає з переліком послуг, зазначеним в паспорті споживчого кредиту.
Сума комісії була включена в загальну вартість кредиту, а відповідачка підписанням паспорту споживчого кредиту, підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних нею умов кредитування.
Також підписанням паспорту споживчого кредиту відповідачка підтвердила отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі вразі невиконання нею зобов'язань за таким договором.
До укладення договору про споживчий кредит банк надав відповідачці інформацію, необхідну для порівняння пропозицій різних кредитодавців з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надана банком відповідачці за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді) із зазначенням дати надання такої інформації. Таким чином, банк виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»).
Отже п. 1.3.2 кредитного договору зокрема та кредитний договір в цілому не обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, а тому відсутні підстави для визнання зазначених умов нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Крім цього, норма ЗУ «Про споживче кредитування» згідно якої сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін, не стосується ані процентів за користування кредитом, ані комісійної винагороди, встановленої умовами Кредитного договору.
Також відповідно до п.1.1.5 договору відступлення визначено термін право вимоги - означає всі права первісного кредитора за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті сум заборгованості за кредитними договорами, строк платежу за якими настав та/ або права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Таким чином, позивач має законні підстави нараховувати та стягувати проценти та комісію відповідно до умов кредитного договору в межах строку його дії.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В позовній заяві просив розглядати справу без його участі.
Відповідачка, її представник в судове засідання не з'явилися, представник відповідачки просив розгляд справи проводити без їх участі.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, давши оцінку доказам, дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У ч. 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Ст. 527 ЦК України передбачає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що 15.02.2021 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2/4039967.
Відповідно до п.1.1. кредитного договору, банк надав відповідачці кредит в сумі 96000,00 грн. строком на 60 місяців, з 15.02.2021 до 14.02.2026, відповідачка сплачує платежі для погашення заборгованості за цим договором щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту (додаток № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною), як день повернення кредиту. Повернення кредиту здійснюється у валюті кредиту.
Кредит надається позичальнику на споживчі потреби (п.1.2).
Відповідно до п.1.3. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценту винагороду (надалі - проценти) щомісячно, в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за кредитним договором, а також позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,35% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. кредитного договору.
Відповідно до п.1.4. кредитного договору, всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно договору, визначені в правилах надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк» та умовах страхування життя позичальника, які є невід'ємною частиною договору та розміщені на офіційному сайті банку: www.credit-agricole.ua.
З метою обслуговування кредиту банк відкрив відповідачці єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості № UA113006140000029092000596196 в банку (п.2.1.)
Відповідно до п.2.2. кредитного договору, позичальник зобов'язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на рахунок погашення заборгованості, сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в день повернення кредиту.
В п.2.6. кредитного договору зазначено, що банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за договором, а також угодами про забезпечення, будь-якій третій особі повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про позичальника та третіх осіб, з якими укладено угоди про забезпечення, яка необхідна або яку банк вважатиме доцільною.
Відповідно до п.3.1. кредитного договору встановлено, що у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою згідно умов Договору, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше 15 % від суми простроченого платежу.
В п. 4.1. кредитного договору зазначено, що шляхом підписання цього договору відповідачка підтвердила, що вона в день укладення договору особисто отримала свій примірник договору; умови договору їй зрозумілі; з правилами, що розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлена, приймає та погоджується; з тарифами банку ознайомлена і згодна, приймає та погоджується; їй до укладення договору банком надано інформацію, яка визначена ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Крім того, сторони 15.02.2021 при підписані кредитного договору підписали таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування.
Банк виконав свої обов'язки за кредитним договором № 2/4039967 від 15.02.2021 належним чином, надавши відповідачці кредит в сумі 96000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку ОСОБА_1 та не заперечується самою відповідачкою.
Відповідачка порушила умови кредитного договору та не здійснювала повернення кредиту згідно графіку платежів по кредиту.
18.12.2024 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Брайт-К» укладено договір про відступлення права вимоги № 5-2024, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі , що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Відповідно до вимог п. 3.1. вищевказаного договору, право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з дати підписання ними відповідного реєстру прав вимог за зразком, наведеним в додатку № l до договору, що становить його невід'ємну частину та складається з обов'язковим зазначенням інформації (реквізитів) за переліком, що містяться в додатку № 4 до цього договору та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до реєстру прав вимоги №1, який є додатком №1 до договору про відступлення права вимоги № 5-2024 від 18.12.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2/4039967 від 15.02.2021 в сумі 144539,38 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «Креді Агріколь Банк», станом на 20.12.2024 (дата відступлення прав вимоги) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2/4039967 від 15.02.2021 становила 144539,38 грн., яка складалась з:строкова заборгованості за тілом кредиту - 36144,71 грн.;прострочена заборгованості за тілом кредиту - 31806,66 грн.;заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом - 565,35 грн.;заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом - 13640,19 грн.;заборгованість за простроченими реструктуризованими процентами за користування кредитом - 8238,47 грн.; заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 2256,00 грн.;прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 33840,00 грн.;прострочена заборгованість за реструктуризованою комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 18048,00 грн.
18.02.2025 року на адресу відповідачки ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» було направлено повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором станом на 20.12.2024 в сумі 79286,85 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту 31806,66 грн., простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом 13640,19 грн., простроченої заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 33840,00 грн.
Зазначену вимогу відповідачка не виконала.
Згідно з розрахунком ТОВ «ФК «Брайт-К», за період з 20.12.2024 по 28.03.2025 ТОВ «ФК «Брайт-К» нараховано проценти за користування кредитом - 2794,77 грн.;комісію за обслуговування кредитної заборгованості - 6768,00 грн.
28.03.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» на адресу відповідачки було направлено вимогу про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, яка становить 154102,15 грн., до складу якої входить: заборгованість за тілом кредиту 67951,37 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 43286,78 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 42864,00 грн.
Зазначену вимогу відповідачка не виконала.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (пені).
Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 28.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2/4039967 від 15.02.2021 становить 154102,15 грн., до якої входить заборгованість за тілом кредиту у сумі 67951,37 грн. (строкова заборгованість 36144,71 грн. + прострочена заборгованість 31806,66 грн.).
Заборгованість за тілом кредиту у сумі 67951,37 грн. відповідачкою не заперечується, як і наявність підстав для дострокового повернення кредиту згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Щодо заборгованості за процентами встановлено, що за розрахунком заборгованості ТОВ «Креді Агріколь Банк» станом на 20.12.2024 (дата відступлення прав вимоги) заборгованість ОСОБА_1 за нарахованими процентами за користування кредитом становила 565,35 грн., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом становила 13640,19 грн., заборгованість за простроченими реструктуризованими процентами за користування кредитом становила 8238,47 грн., тобто загальний борг за процентами на дату відступлення прав вимоги 22444,01 грн. (565,35 грн. + 13640,19 грн. + 8238,47 грн. = 22444,01 грн.).
Новим кредитором ТОВ «ФК «Брайт-К» за період з 20.12.2024 по 28.03.2025 нараховано проценти за користування кредитом у сумі 2794,77 грн., отже виходячи з наведених даних заборгованість ОСОБА_1 за процентами за користування кредитом становить 25238,78 грн. (22444,01 грн. + 2794,77 грн.).
У позовній заяві ТОВ «ФК «Брайт-К», посилаючись на розрахунок заборгованості ТОВ «Креді Агріколь Банк» станом на 20.12.2024, згідно з яким загальний борг за процентами на дату відступлення прав вимоги становив 22444,01 грн., і на заборгованість по процентам у сумі 2794,77 грн., нарахованим позивачем після відступлення права вимоги, робить висновок, що розмір заборгованості за процентами становить 43286,78 грн., що не має свого обґрунтування у позовній заяві і не підтверджується вищенаведеними документами.
Суд критично оцінює наданий на виконання ухвали суду деталізований розрахунок заборгованості за період з 15.02.2021 по 19.12.2024, оскільки він складений не ТОВ «Креді Агріколь Банк», а новим кредитором ТОВ «ФК «Брайт-К», він не узгоджується у повній мірі з наданим позивачем розрахунком заборгованості ТОВ «Креді Агріколь Банк» станом на 20.12.2024 (на дату відступлення прав вимоги) щодо розміру заборгованості за процентами, у розрахунку ТОВ «ФК «Брайт-К» у загальну суму заборгованості за процентами включено суму реструктуризованої комісії 18048,00 грн., однак будь-якого обґрунтування цьому не наведено в позовній заяві, з наданих суду документів підстав для такого розрахунку не встановлено.
Відтак, суд вважає доведеним, що заборгованість за процентами за користування кредитом становить 25238,78 грн.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією по обслуговуванню кредитної заборгованості у розмірі 42864,00 грн. і доводів відповідача щодо нікчемності умов кредитного договору щодо сплати комісії суд зазначає наступне.
Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).
Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зроблено висновок про те, що якщо у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (і до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування"), положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
В пункті 1.3.2 кредитного договору сторони обумовили, що за користування кредитом позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,30 % у місяць від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.3.2 кредитного договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашання заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.
Вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг.
Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено. Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Суд вважає, що позивач не надав доказів наявності та переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості та їх погодження зі споживачем, що є підставою для визнання таких умов нікчемними.
Хоча Закон і передбачає включення комісій до загальних витрат за споживчим кредитом, він також встановлює вимоги щодо прозорості та безоплатності певних послуг, зокрема надання інформації про стан заборгованості не частіше одного разу на місяць.
Якщо умови договору обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», вони є нікчемними, а включення плати за інформацію, яка має надаватися безоплатно, обмежує права споживача.
За таких обставин суд доходить висновку про те, що пункт 1.3.2 кредитного договору, яким передбачено сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,30 % від суми кредиту є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Відтак, вимоги банку про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором № 2/4039967 від 15.02.2021 у розмірі 42864,00 грн., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного, позов ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у сумі 67951,37 грн. та заборгованість за процентами у сумі 25238,78 грн. В решті позовних вимог слід відмовити з наведених вище підстав.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 76-83, 89, 141, 158, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» заборгованість за кредитним договором № 2/4039967 від 15.02.2021 станом на 28.03.2024 у загальному розмірі 93190,15 грн. (дев'яносто три тисячі сто дев'яносто грн. 15 коп.), яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 67951,37 грн. і заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 25238,78 грн.
В решті позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» судові витрати в сумі 1464,83 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят чотири гривні 83 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К», ЄДРПОУ 41874691, адреса: 02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова,1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Акціонерне Товариство «Креді Агріколь Банк», код ЄДРПОУ 14361575, адреса: 01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4.
Суддя: Турбіна Т. Ф.