125/1882/25
1-кс/125/283/2025
про розгляд заяви про відвід
28.10.2025 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні заяву про самовідвід судді Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
До Барського районного суду Вінницької області надійшла заява судді Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана заява передана на розгляд судді Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 .
У заяві про самовідвід суддя ОСОБА_3 вказала про обов'язок подати заяву про самовідвід з огляду на таке. У вказаному кримінальному провадженні заявником та свідком є ОСОБА_5 , стосовно якого суддя подала Добровільну декларацію про приватні інтереси у якій зазначено, що ОСОБА_5 є членом сім'ї судді ОСОБА_3 , як особа, яка спільно проживає, пов'язана спільним побутом, має взаємні права та обов'язки.
Такі обставини можуть викликати сумнів у неупередженості судді ОСОБА_3 відповідно до ч. 4 ст. 75 КПК України.
Суддя Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася. З урахуванням положень ст. 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про самовідвід без участі судді.
У судове засідання обвинувачений не з'явився.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд заяви без його участі.
Прокурор у судове засідання не з'явився.
Дослідивши заяву про відвід, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що заяву про відвід слід задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частиною першою статті 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Водночас, існування інституту відводу у кримінальному судочинстві України є гарантією справедливого, неупередженого та об'єктивного правосуддя. Він складається із комплексу охоронних заходів, пов'язаних з усуненням зацікавлених осіб від досудового розслідування та судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі №9901/22/17.
При об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суді повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
Разом з тим, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Наявність безсторонності для цілей, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000).
Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини у рішенні від 15.07.2020 у справі №16695/04 «Газета Україна-Центр проти України». У розрізі розгляду вказаної справи Європейський Суд вказав, що суб'єктивний критерій, то презумпція особистої неупередженості судді, який діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. При цьому важливим залишається також об'єктивний критерій окремо від поведінки суддів та наявність обставин існування переконливих фактів, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Згідно зі статтею 15 Правил суддівської етики, затверджених 22.02.2013 року XI (черговим) З'їздом суддів України, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Суд вважає достатніми доводи судді ОСОБА_3 про наявність обставин, які можуть викликати сумніви у неупередженості судді, що у подальшому може ускладнити розгляд справи та викликати сумнів в об'єктивності прийнятого рішення, враховуючи практику ЄСПЛ, задля усунення будь-яких сумнівів у неупередженості складу суду, яким розглядається кримінальне провадження, приймаючи до уваги сукупність обставин, наведених суддею, приходжу до висновку, що з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити сумніви за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача у безсторонності і неупередженості судді, приймаючи до уваги положення ст. 3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений, заяву про самовідвід судді Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 35, п. 4 ч. 1 ст. 75 , ч. 1, 2 ст. 80 КПК України, суд
Заяву судді Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід задовольнити.
Суддю Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 відвести від участі у розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (єдиний унікальний номер судової справи 125/1882/25) передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя :