Справа № 210/5103/25
Провадження № 2/210/1604/25
іменем України
20 жовтня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Чайкіної О.В., за участю секретаря судового засідання Шпаченко К.І.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди -
Описова частина
Зміст позовних вимог
24.06.2024 року, приблизно о 05.57 годині ранку, на перехресті доріг проспекту Металургів та вулиці Нікопольське шосе міста Кривого Рогу, з вини водія ОСОБА_4 , який керував вантажним автомобілем «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціальним напівпричепом «CHEREEAU CD - 385 GA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , сталося ДТП - в результаті якого позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
ОСОБА_4 свою провину у ДТП визнав, у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - розкаявся, що відображено у вироку Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 27.05.2025 року по справі N? 210/5494/24.
В наслідок ДТП позивачка ОСОБА_1 зазнала матеріальної шкоди - була змушена витрачати свої особисті кошти на купівлю ліків та медикаментів, замість забезпечення інших потреб своєї родини, як під час лікування так і в процесі відновлення. Значні грошові кошти потерпіла вимушено витрачає на купівлю медичних засобів призначених лікарем, до сьогодні, а також вимушена переходити на інше, більш здорове та дороге харчування.
Загальна сума матеріальної шкоди позивач оцінює в - 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).
В наслідок ДТП ОСОБА_1 зазнала та продовжує відчувати дуже суттєві моральні страждання, отримала невиліковний розлад фізичного здоров?я та пов?язані із цим психологічні і нервові проблеми та розлади загального стану здоров?я, що спричинило та продовжує спричиняти їй суттєвої моральної шкоди.
Жодна грошова сума не зможе в повному обсязі компенсувати безповоротно втрачене здоров?я або бути хоч якось адекватною для вимірювання тих больових відчуттів яких потерпіла пережила, а також тих які їй доводиться відчувати кожного дня і тепер доведеться відчувати на протязі всього свого подальшого життя. Для опису моральної шкоди завданої ДТП звертає увагу суду на такі наслідки: - Больові відчуття під час та після події; - Порушення сну, відчуття втомленості та безпомічності; - Обмеження у рухах та здійсненні звичних справ; - Звичайне колись сидіння викликає біль; - Неможливість самостійно пересуватися по місту; - Неможливість отримувати додатковий дохід для існування; - Неможливість роботи на присадибній ділянці для забезпечення себе продуктами харчування: - Потреба у постійному догляді і піклуванні; - По життєві витрати на препарати для торування болі; - Пришвидшення процесів старіння.
Це не вичерпний список негативних змін у життєдіяльності та загальному стані здоров?я ОСОБА_1 які спричинили та продовжують спричиняти їй моральну шкоду, які ще наслідки очікують її в майбутньому навіть не можливо передбачити на сьогоднішній день. Для оцінки моральної шкоди, завданої позивачці ОСОБА_1 , захистом використано методичні рекомендації: Сума компенсації = фізичні страждання + психічні страждання + часовий коефіцієнт.
Так фізичний біль та страждання під час падіння, лікування, відновлення і тепер біль під час сидіння, зміни погоди, будь якого фізичного навантаження, потерпіла ОСОБА_1 оцінює у грошовому еквіваленті - 100 000,00 грн.
Психічні страждання, відчуття безпомічності, постійний стрес, необхідність звертатися за допомогою до інших людей під час виконання будь яких звичних побутових дій, таких як купання, прання, доставка продуктів із магазину, переміщення та інше потерпіла ОСОБА_1 оцінює у грошовому еквіваленті - 200 000,00 грн.
Крім того важливим вважає зазначити той факт, що не відповідач, не водій транспортного засобу жодного разу не клопотали про стан потерпілої ОСОБА_1 не поцікавились самопочуттям або станом здоров?я, не проявили жодної ініціативи щодо допомоги або участі у лікуванні або відновленні.
У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 10 000 грн. матеріальної шкоди та 300 000 грн. моральної шкоди.
Доводи особи, яка подала позов
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, в позові просила слухати справу без участі сторін.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, зокрема шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не надали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Вироком Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 27 травня 2025 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України (а.с.5-7).
Згідно вироку ОСОБА_4 , працевлаштований на посаді водія ФОП « ОСОБА_3 ».
24.06.2024 року приблизно в 05 годин 57 хвилин, водій ОСОБА_5 керуючи технічно справним вантажним автомобілем «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціальним напівпричепом «CHEREEAU CD - 385 GA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині вулиці Нікопольське шосе, з боку вулиці Медична, в напрямку вулиці Цимлянська, у Металургійному районі міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області.
В цей час по проїзній частині проспекту Металургів, з боку вулиці Вадима Турова, в напрямку вулиці Криворіжсталі, у Металургійному районі міста Кривого Рогу, рухався автобус «Рута СПВ-20» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по міському маршруту N? 210 «м-н. Східний-3 - НКГЗК» з пасажирами серед яких: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_18 .
Водій ОСОБА_5 наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг з проспекту Металургів у Металургійному районі, міста Кривого Рогу, повинен був діяти відповідно до п.п. 2.3 (б); 16.11 і дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України.
Однак, водій ОСОБА_4 діючи зі кримінальною протиправною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, шляхом не надання переваги в русі водієві маршрутного автобусу «Рута СПВ-20» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався по проїзній частині проспекту Металургів, у Металургійному районі, міста Кривого Рогу, а саме по головній дорозі позначеній дорожнім знаком 2.3 Правил дорожнього руху України, чим порушив вимоги п. п. 2.3 (б); 16.11 і дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України.
В результаті порушення вказаних правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_5 керуючи вантажним автомобілем «DAF ХР 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціальним напівпричепом «CHEREEAU CD - 385 GA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, та не надав переваги в русі автобусу «Рута СПВ-20» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , в наслідок чого відбулося зіткнення даних транспортних засобів.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири маршрутного автобусу «РУТА СПВ-20» реєстраційний номер НОМЕР_3 , отримали тілесні ушкодження, а саме:
…. ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритий розрив правого ключичного-акроміального зчленування, який згідно висновку судово-медичної експертизи №1640 від 29.08.2024 року, за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я, більше 21 доби п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6…
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 27.06.2024 року накладено арешт на вантажний автомобіль DAF XF 95.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «CHEREEAU CD - 385 GA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 видане 23.02.2023 ТСЦ 2641 та НОМЕР_5 , видане 13.04.2016 Центром 2347, належить ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.14-16)
Судом з Автоматизованої системи АСДС Д-3 встановлено, що ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.02.2025 року частково скасовано арешт майна, а саме з вантажного автомобіля «DAF XF95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про право реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 видане 23.02.2023 ТСЦ 2641 належить ОСОБА_2 , який був накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в справі №216/4530/24, частині: заборони використання вищевказаним майном.
Цією ж ухвалою частково скасовано арешт майна, а саме зі спеціального напівпричепа «CHEREEAU CD 285 GA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про право реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , видане 13.04.2016 Центром 2347 належить ОСОБА_3 , який був накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в справі №216/4530/24, в частині: борони використання вищевказаним майном.
З розрахункових чеків встановлено, що позивач витратила на купівлю ліків та медикаментів 4566,40 грн. (а.с.8-10)
Мотивувальна частина та застосовані норми права
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Відповідно до пунктів 1 та 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з частиною 7 статті 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України. Відповідно до цієї правової норми шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, єдиною підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи, як шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок між ними, а також за виключенням передбачених законом випадків, вина заподіювача шкоди, тобто відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка є об'єктивним наслідком протиправної дії чи бездіяльності.
Згідно з статтей 1166, 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана майну, особистим немайновим правам, а так само і майну фізичної особи, неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В силу статті 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Статтею 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, і така шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, а також в зв'язку з пошкодженням майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Суд вважає встановленим, що позивач ОСОБА_1 зазнала шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, яке мало місце 24.06.2024 року.
Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Зі змісту вироку суду від 27 травня 2025 року вбачається, що при розгляді кримінального провадження цивільний позов ОСОБА_1 не заявлявся.
Позивач просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 10 000 грн. Однак на думку суду зазначена позивачем сума є завищеною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки позивачем документально підтверджено витрати на купівлю ліків та медикаментів лише на суму 4566,40 грн., а тому суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 4566,40 грн.
Крім того, позивач вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 300 000 гривень мотивує тим, що в наслідок ДТП ОСОБА_1 зазнала та продовжує відчувати дуже суттєві моральні страждання, отримала невиліковний розлад фізичного здоров?я та пов?язані із цим психологічні і нервові проблеми та розлади загального стану здоров?я, що спричинило та продовжує спричиняти їй суттєвої моральної шкоди. Жодна грошова сума не зможе в повному обсязі компенсувати безповоротно втрачене здоров?я або бути хоч якось адекватною для вимірювання тих больових відчуттів яких потерпіла пережила, а також тих які їй доводиться відчувати кожного дня і тепер доведеться відчувати на протязі всього свого подальшого життя. Для опису моральної шкоди завданої ДТП звертає увагу суду на такі наслідки: - Больові відчуття під час та після події; - Порушення сну, відчуття втомленості та безпомічності; - Обмеження у рухах та здійсненні звичних справ; - Звичайне колись сидіння викликає біль; - Неможливість самостійно пересуватися по місту; - Неможливість отримувати додатковий дохід для існування; - Неможливість роботи на присадибній ділянці для забезпечення себе продуктами харчування: - Потреба у постійному догляді і піклуванні; - По життєві витрати на препарати для торування болі; - Пришвидшення процесів старіння.
Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті
Однак на думку суду зазначена Позивачем сума є завищеною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, не ґрунтується на засадах розумності та справедливості, а тому розмір її відшкодування слід визначити у розмірі 60 000,00 гривень.
Визначаючи саме такий розмір компенсації позивачу моральної шкоди, суд виходив з того, що наслідки аварії дійсно ускладнили життя позивача, характеру та обсягу душевних страждань, яких позивач зазнав та враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсацію) моральної шкоди, якої б вистачило для морального задоволення, а не про покарання останнього за його неправомірні дії, що не відповідало б завданням та засадам цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду у розмірі 60 000,00 грн.
Також, згідно зі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 504,50 грн.
Керуючись ст. ст. 2,4,5,12,13, 76-82, 89, 133, 141,142,247, 258-259, 263-265,273, 354 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , рнокпп НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальну шкоду в розмірі 4566,40 грн. (чотири тисячі п'ятсот шістдесят шість гривень сорок копійок)
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , рнокпп НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду в розмірі 60 000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , на користь держави судовий збір у розмірі 252,25 грн. (двісті п'ятдесят дві гривні двадцять п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , на користь держави судовий збір у розмірі 252,25 грн. (двісті п'ятдесят дві гривні двадцять п'ять копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Дніпровському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено 24 жовтня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , рнокпп НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ,
Суддя: О. В. Чайкіна