Справа № 127/11369/25
Провадження № 2/127/2163/25
22 жовтня 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4211953 від 22.08.2021 у розмірі 23052 гривень 00 копійки; за кредитним договором №103966723 від 06.09.2021 року у розмірі 32265 гривень 00 копійка, за кредитним договором №75326138 від 11.08.2021 року у розмірі 45662 гривень 79 копійка загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 100979 грн 79 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) 23 000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 77705 грн. 27 коп., нараховані 3% річних 34,52 грн. та інфляційні збитки 240 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.08.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4211953. Відповідно до п. 1.2. договору - сума (загальний розмір) кредиту становить 3 000 грн. Відповідно до п. 1.5.2. договору - проценти за користування кредитом: 792 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. договору - стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок.
Також 06.09.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 103966723. Відповідно до п. 1.2. договору - сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000 грн. Відповідно до п. 1.5.2. договору - проценти за користування кредитом: 15 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. договору - стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок.
Підписанням цих договорів відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору, шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договорами, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на теперішній час строк повернення грошових коштів за договорами наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
29.11.2021 було укладено договір №29-11-102 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4211953.
10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4211953 .
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4211953 .
17.12.2021 було укладено договір №17/12-2021-62 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103966723.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103966723.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №103966723.
11.08.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ") та ОСОБА_1 укладено Договір № 75326138 та відповідно до п. 2 Договору сума позики становить 15000 грн. 00 коп., строк позики становить 30 днів із процентною ставкою (базова, фіксована) 1,99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою.
27.01.2022 було укладено договір №27/01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75326138.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75326138.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №75326138.
Позивач у позову зазначає, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 100979 грн 79 коп., з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 23 000 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 77705 грн. 27 коп., нараховані 3% річних - 34,52 грн. та інфляційні збитки - 240 грн.
Ухвалою суду від 25.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Куця Р.А., у поданому відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» та просив відмовити у їх задоволенні з наступних підстав. Як зазначає представник відповідача, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори №4211953 від 22.08.2021 року на суму 3000 грн. та №103966723 від 06.09.2021 року на суму 5000 грн.
Відповідно до повідомлення ТОВ «Мілоан» вих. №4635 від 29.11.2021 року, право вимоги за кредитним договором №4211953 відступлено новому кредитору - ТОВ ФК «Вердикт Капітал». На підтвердження виконання зобов'язань відповідачем надано квитанцію АТ КБ «Приватбанк» від 30.12.2021 року про сплату 3000 грн. на рахунок ТОВ ФК «Вердикт Капітал» із зазначенням у призначенні платежу - «Погашення тіла кредиту по договору №4211953».
Аналогічно, за кредитним договором №103966723 від 06.09.2021 року ТОВ «Мілоан» повідомило про відступлення права вимоги ТОВ ФК «Вердикт Капітал» згідно договору факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021 року. Відповідачем 19.01.2022 року на банківські реквізити ТОВ ФК «Вердикт Капітал» сплачено 5000 грн., що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» з відміткою «Погашення тіла кредиту по договору №103966723».
Отже, за вказаними кредитними договорами відповідач виконав свої грошові зобов'язання у повному обсязі, що відповідно до ст.599 ЦК України свідчить про припинення зобов'язань належним виконанням.
Щодо кредитного договору (договору позики) №75326138 від 11.08.2021 року на суму 15 000 грн., укладеного з ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідач зазначає, що згідно з пунктом 2.2 Договору та додатком №1 до нього строк користування позикою становив 30 днів. Відповідно, право вимоги кредитора у разі невиконання зобов'язання виникло з 11.09.2021 року.
З 11.09.2021 року по 11.04.2025 року (дата реєстрації позовної заяви у суді) жодних вимог від позикодавця чи його правонаступників до відповідача не надходило. Відповідач через адвоката Куця Р.А., який з 20.10.2021 року надавав правничу допомогу, постійно здійснював моніторинг усіх кредитних ліній, реагував на вимоги кредиторів та здійснював погашення боргів. Усі позикові зобов'язання відповідача були врегульовані добровільно, що підтверджується наданими доказами.
Таким чином, початок перебігу позовної давності за договором позики №75326138 від 11.08.2021 року слід обчислювати з 11.09.2021 року. Станом на дату подання позову - 11.04.2025 року - строк позовної давності тривалістю три роки, встановлений статтею 257 ЦК України, є таким, що сплив.
На підставі статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, а також правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду (зокрема, у справі №757/44680/15-ц від 06.03.2019 року), вимоги позивача у цій частині не підлягають задоволенню.
Крім того, у відзиві звертається увага, що договором позики на суму 15 000 грн. було визначено загальну суму повернення коштів у межах 30 днів у розмірі 18 134,25 грн. Будь-яке нарахування процентів або штрафів після спливу цього строку є безпідставним та таким, що суперечить умовам договору і нормам чинного законодавства.
На підставі викладено представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення грошових зобов'язань за кредитними договорами №4211953 від 22.08.2021 року та №103966723 від 06.09.2021 року у зв'язку з їх повним погашенням; відмовити у задоволенні позову в частині договору позики №75326138 від 11.08.2021 року у зв'язку зі спливом строку позовної давності; вирішити питання про компенсацію витрат на правничу допомогу відповідно до ч.7 ст.265 ЦПК України.
Представник позивач ТОВ «Коллект Центр» у поданій відповіді на відзив не погоджується з доводами відповідача та його представника і зазначає, що надані ними твердження не спростовують обґрунтованість позовних вимог.
Представник позивача 22.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено Договір №4211953. 06.09.2021 між тими ж сторонами укладено Договір №103966723.
11.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір №75326138.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Перебіг цих строків було зупинено у зв'язку з введенням карантину, а в подальшому - воєнного стану.
Пунктом 12 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання COVID-19, строки, визначені статтями 257, 258 тощо, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 на території України встановлено карантин з 12.03.2020, який діяв до 01.07.2023.
Пунктом 19 Перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану перебіг позовної давності зупиняється.
Отже, з 12.03.2020 по 01.07.2023 позовна давність продовжувалась, а з 24.02.2022 перебіг строків зупинено.
Тому строк позовної давності не було пропущено, і підстав для застосування її наслідків суд не має. Посилання відповідача на пропуск строку є безпідставними.
Щодо нарахування відсотків представник позивача вказує на наступне.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти, а позичальник - повернути їх та сплатити проценти. Розмір та порядок їх сплати визначається договором (ст. 1049, 1050 ЦК України).
У розрахунках заборгованості чітко зазначено складові суми, умови договору та період нарахування.
Перевірка правильності можлива звичайними арифметичними діями.
Постановою Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №234/3840/15 встановлено, що незгода з розрахунком позивача не є підставою для відмови у позові; відповідач має право подати свій контррозрахунок. У цій справі такого контррозрахунку не подано, доказів сплати чи неправильного нарахування не надано.
Щодо договорів №4211953, №103966723, то за умовами договорів: сума кредиту - 3000 грн (договір №4211953) і 5000 грн (договір №103966723); строк - 30 днів; базова процентна ставка - 5% на день від залишку заборгованості; передбачено можливість пролонгації строку кредитування. Сторони погодили автоматичну пролонгацію у разі наявності непогашеної заборгованості без необхідності укладення додаткових угод.
Верховний Суд у постанові від 12.04.2022 у справі №756/6038/20 зазначив, що незгода позичальника з умовами договору після його підписання не звільняє від виконання зобов'язань.
Таким чином, строк користування кредитом продовжується правомірно, а проценти нараховуються законно.
Щодо часткового погашення то вказує на те, що добровільна сплата відповідачем частини заборгованості підтверджує факт існування зобов'язання.
Згідно з п. 6.12 Правил miloan.ua, кошти зараховуються спочатку в рахунок прострочених процентів, потім - тіла кредиту.
За договором №4211953 станом на 29.11.2021 заборгованість становила 13 002 грн.
За договором №103966723 станом на 17.12.2021 - 20 015 грн.
Після часткової сплати (3000 грн і 5000 грн відповідно) залишок заборгованості складає 10 260 грн та 12 250 грн.
Зазначення призначення платежу («погашення тіла кредиту») не змінює визначену договором черговість зарахування.
Оскільки зобов'язання не виконано, нарахування процентів здійснено правомірно., а відповідно до ст. 525, 526, 625, 1048, 1054 ЦК України: зобов'язання мають виконуватись належним чином; одностороння відмова від виконання не допускається; боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Отже, розмір та порядок нарахування відсотків визначено законно, підстави для сумніву у правильності розрахунків відсутні, а тому просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності. Позовну заяву ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Від представників позивача та відповідача до суду найшли заяви про розгляд справи у їх відсутності, та на підставі наявних матеріалів справи та наданих кожною із сторін доказів на підтвердження своїх позицій в даній справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 22.08.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4211953. Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3000.00 грн. Згідно п. 1.3 Договору кредит строком на 30 днів з 22.08.2021 (строк кредитування); Відповідно до п. 1.4 Договору термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 21.09.2021; Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 792 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. п. 2.3.1.2. Договору передбачено, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником Кредитодавцем. Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору. Згідно п. 6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Також 06.09.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 103966723. Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн. Згідно п. 1.3 Договору кредит строком на 30 днів з 06.09.2021 (строк кредитування); Відповідно до п. 1.4 Договору термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 06.10.2021; Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 15 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Підписанням цих договорів відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору, шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договорами, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на теперішній час строк повернення грошових коштів за договорами наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
З наданих позивачем розрахунків Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом Договором №4211953 від 22.08.2021 у розмірі 23052 гривень 00 копійки; за кредитним договором №103966723 від 06.09.2021 року у розмірі 32265 гривень 00 копійка.
Таким чином між сторонами виникли зобов'язальні, цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.
Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки, виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором, однак, умови кредитного договору не виконав.
29.11.2021 було укладено договір №29-11-102 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4211953.
10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4211953 .
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4211953.
17.12.2021 було укладено договір №17/12-2021-62 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103966723.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103966723.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №103966723.
Відповідно до витягу Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог, що укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача, розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом №4211953 від 22.08.2021 та за кредитним договором №103966723 від 06.09.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить разом 55 317 гривень 00 копійки.
Крім того, 11.08.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ") та ОСОБА_1 укладено Договір № 75326138 та відповідно до п. 2 Договору сума позики становить 15000 грн. 00 коп., строк позики становить 30 днів із процентною ставкою (базова, фіксована) 1,99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою.
Відповідно до Договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику і на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https: mycredit.ua ua documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Відповідно до п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» - на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, зле в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понад строкове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
27.01.2022 було укладено договір №27/01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75326138.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75326138.
Відповідно до витягу Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог, що укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача, розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором 75326138. від 11.08.2021 року у розмірі 45662 гривні 79 копійок - нараховані 3% річних - 34 грн. 52 коп. та інфляційні збитки 240 грн.
ТОВ «Коллект Центр» після набуття права вимоги за Договором, нарахування процентів не здійснював.
У судовому засіданні доведено, що позичальник свої обов'язки за вказаними вище договорами належним чином частково не виконав, не повернув отримані кошти та проценти за користування кредитом процентів.
Як зазначає представник позивача загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 100979 грн 79 коп., з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 23 000 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 77705 грн. 27 коп., нараховані 3% річних - 34,52 грн. та інфляційні збитки - 240 грн.
У той же час, як вбачається із таблиці платежів за договором про споживчий кредит №4211953 від 22.08.2021 та обчислення загальної вартості кредиту у строк до 21.09.2021 року (що також відображено у заявці), позичальник мав би повернути кредитодавцю, зокрема, суму отриманого кредиту у розмірі 3000 грн. та проценти за користування кредитом в розмірі 792 гривні, і комісію 210 грн.
Відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 30.12.2021 року, на банківські реквізити попереднього правонаступника кредитора ТОВ «Мілоан» який відступив право вимоги по кредитному договору №4211953 новому кредитору-ТОВ ФК «Вердикт Капітал» і на користь якого відповідачем було сплачено 3000 грн. з відміткою в квитанції-«Погашення тіла кредиту по договору 4211953», №0.0.22400393438.1 від 30.12.2021.
Згідно таблиці платежів за договором про споживчий кредит №103966723 від 06.09.2021 та обчислення загальної вартості кредиту у строк до 06.10.2021 року (що також відображено у заявці), позичальник мав би повернути кредитодавцю, зокрема, суму отриманого кредиту у розмірі 5000 грн. та проценти за користування кредитом в розмірі 15 гривень.
Відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 30.12.2021 року, на банківські реквізити попереднього правонаступника кредитора ТОВ «Мілоан» який відступив право вимоги по кредитному договору №103966723 новому кредитору-ТОВ ФК «Вердикт Капітал» і на користь якого відповідачем було сплачено 5000 грн. з відміткою в квитанції-«Погашення тіла кредиту по договору 103966723», №0.0.2425095637.1 від 19.01.2022
Згідно таблиці платежів за договором про споживчий кредит №75326138 від 11.08.2021 та обчислення загальної вартості кредиту у строк до 10.09.2021 року (що також відображено у заявці), позичальник мав би повернути кредитодавцю, зокрема, суму отриманого кредиту у розмірі 15000 грн. та проценти за користування кредитом в розмірі 3134,25 гривень, що разом становить 18.134,25 гривень.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв'язку із вищевикладеним у відповідача утворилася заборгованість:
за договором позики №4211953 від 22.08.2021 у сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 792 гривні, і комісію 210 грн., оскільки ним відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 30.12.2021 року, на банківські реквізити попереднього правонаступника кредитора ТОВ «Мілоан» який відступив право вимоги по кредитному договору №4211953 новому кредитору-ТОВ ФК «Вердикт Капітал», сплачено 3000 грн. з відміткою в квитанції-«Погашення тіла кредиту по договору 4211953», №0.0.22400393438.1 від 30.12.2021;
за договором про споживчий кредит №103966723 від 06.09.2021 у сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 15 гривень, оскільки ним відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 30.12.2021 року, на банківські реквізити попереднього правонаступника кредитора ТОВ «Мілоан» який відступив право вимоги по кредитному договору №103966723 новому кредитору-ТОВ ФК «Вердикт Капітал», сплачено 5000 грн. з відміткою в квитанції-«Погашення тіла кредиту по договору 103966723», №0.0.2425095637.1 від 19.01.2022;
за договором про споживчий кредит №75326138 від 11.08.2021, позичальник мав би повернути кредитодавцю, зокрема, суму отриманого кредиту у розмірі 15000 грн. та проценти за користування кредитом в розмірі 3134,25 гривень, що разом становить 18.134,25 гривень, тобто у строк до 10.09.2021 року
Щодо позовних вимог ТОВ « Колект центр» в частині стягнення за кредитним договором №4211953- 3000 грн. тіла кредиту та відсотків нарахованих поза межами 30 денного строку кредитування; за договором про споживчий кредит №103966723 від 06.09.2021 - 5000 грн. тіла кредиту та відсотків нарахованих поза межами 30 денного строку кредитування; за споживчим кредитом №75326138 від 11.08.2021 відсотків нарахованих поза межами 30 денного строку кредитування, суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що відповідачем із наданих ним квитанції (які було долучено до відзиву на позовну заяву) за кредитним договором №4211953 погашено 3000 грн. тіла кредиту та за договором про споживчий кредит №103966723 від 06.09.2021 погашено 5000 грн. тіла кредиту, позивачем при звернені до суду необхідно було врахувати та в ході судового розгляду або підтвердити або спростувати цей фак, чого зроблено не було, а тому суд приходить, що в цій частині вимог на вказані суми позов не підлягає задоволенню, так як відповідач до подачі позову здійснив погашення заборгованості, отримавши повідомлення ТОВ «Мілоан» вих. №4635 від 29.11.2021 року, вбачається, що ТОВ Мілоан відступив право вимоги по кредитному договору №4211953 та споживчим кредитом №103966723 новому кредитору-ТОВ ФК «Вердикт Капітал із вказівкою реквізитів погашення кредиту.
Крім того, як зазначено у висновках, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа N 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Наведений підхід до вирішення спорів у подібних відносинах підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа N 910/4518/16), де викладені такі правові висновки.
"78. Поняття "користування кредитом", яким послуговуються скаржники, є окремим випадком "користування чужими коштами". Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі N 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
79. Підстав відступити від указаних вище правових висновків немає.
80. Отже, "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
91. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
103. Отже, у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
108. Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі N 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі N 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає.
113. У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
114. Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.
115. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).
122. Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
128. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Згідно умов договору кредиту від 22.08.2021 № 4211953. сторони погодили відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту, яка становить 3000.00 грн. Згідно п. 1.3 Договору кредит строком на 30 днів з 22.08.2021 (строк кредитування); Відповідно до п. 1.4 Договору термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 21.09.2021; Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 792 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов'язання на умовах та у строки, визначенні у Договорі. у Додатку № 1 до споживчого кредиту наведено інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а саме сума відсотків становить 792 гривні та з урахуванням комісії в розмірі 210 гривень, разом становить 1002 гривні.
Аналізуючи наведені умови договору щодо строку, на який видається кредит, порядку нарахування процентів, суд приходить до висновку, що у договорі відсутні чіткі і зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору.
Адже, договорі позики визначений орієнтовний строк повернення кредиту 30 днів з моменту отримання кредиту, із базовою процентною ставкою 0,88 % за кожен день прострочення, п 2.3 договору позики визначає, що Продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.
До матеріалів справи позивачем не було додано жодної додаткової угоди щодо продовження таких договірних відносин.
Отже, слід виходити з того, що сторони не узгодили належним чином відповідальність за прострочення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України у виді сплати процентів за неправомірне користування кредитом.
Враховуючи, що відповідач кредит наданий йому у розмірі 3000 грн. 00 коп. повернув, з останнього підлягають стягненню відсотки згідно Додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту № 4211953 від 22.08.2021 у розмірі 792 грн. 00 коп.., які узгоджені та нараховані йому на 30 день з моменту отримання кредиту, а також 210 комісії (7 % суми комісії за користування системою), що разом становить 1002 грн.
Згідно умов договору споживчого кредиту від 06.09.2021 №103966723 сторони погодили відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту, яка становить 5000.00 грн. Згідно п. 1.3 Договору кредит строком на 30 днів з 06.09.2021 (строк кредитування); Відповідно до п. 1.4 Договору термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 06.10.2021; Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 15 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов'язання на умовах та у строки, визначенні у Договорі. у Додатку № 1 до споживчого кредиту наведено інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а саме сума відсотків становить 15 гривень.
Аналізуючи наведені умови договору щодо строку, на який видається кредит, порядку нарахування процентів, суд приходить до висновку, що у договорі відсутні чіткі і зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору.
Адже, договорі позики визначений орієнтовний строк повернення кредиту 30 днів з моменту отримання кредиту, із базовою процентною ставкою 0,01 % за кожен день прострочення, п 2.3 договору позики визначає, що Продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.
До матеріалів справи позивачем не було додано жодної додаткової угоди щодо продовження таких договірних відносин.
Отже, слід виходити з того, що сторони не узгодили належним чином відповідальність за прострочення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України у виді сплати процентів за неправомірне користування кредитом.
Враховуючи, що відповідач кредит наданий йому у розмірі 5000 грн. 00 коп. повернув, з останнього підлягають стягненню відсотки згідно Додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту № 103966723 від 06.09.2021 у розмірі 15 грн. 00 коп., які узгоджені та нараховані йому на 30 день з моменту отримання кредиту.
Згідно договору позики від 11.08.2021 № 75326138 відповідно до п. 2 Договору сума позики становить 15000 грн. 00 коп., строк позики становить 30 днів із процентною ставкою (базова, фіксована) 1,99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою.
Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов'язання на умовах та у строки, визначенні у Договорі. у Додатку № 1 до споживчого кредиту наведено інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а саме сума відсотків становить 15 гривень.
Аналізуючи наведені умови договору щодо строку, на який видається кредит, порядку нарахування процентів, суд приходить до висновку, що у договорі відсутні чіткі і зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору.
Адже, договорі позики визначений орієнтовний строк повернення кредиту 30 днів з моменту отримання кредиту, із базовою процентною ставкою 0,01 % за кожен день прострочення, п 6.5 договору позики визначає, що Продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.
До матеріалів справи позивачем не було додано жодної додаткової угоди щодо продовження таких договірних відносин.
Отже, слід виходити з того, що сторони не узгодили належним чином відповідальність за прострочення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України у виді сплати процентів за неправомірне користування кредитом.
Враховуючи вищевикладене, відповідач за договором про споживчий кредит №75326138 від 11.08.2021, позичальник мав би повернути кредитодавцю, зокрема, суму отриманого кредиту у розмірі 15000 грн. та проценти за користування кредитом в розмірі 3134,25 гривень, що разом становить 18.134,25 гривень, тобто у строк до 10.09.2021 року
Відтак з закінченням 30- и днів, з дня укладення вищевикладених Договорів у кредитора припинилося право нараховувати передбачені договором позики проценти та інших платежів за цими договорами. Доказів, що сторони продовжили строк Договору позивач не надав, і матеріали справи таких відомостей не містять.
Тому заявлена вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками понад передбачений за договорами позики строк є безпідставною та не підлягає до задоволення.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав частину своїх зобов'язань за договорами, що підтверджується розрахунками заборгованості, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме:
- стягнення за договором про надання фінансового кредиту № 4211953 від 22.08.2021 заборгованості у розмірі 792 грн. 00 коп. проценти за користування кредитом., які узгоджені та нараховані йому на 30 день з моменту отримання кредиту, а також 210 комісії (7 % суми комісії за користування системою), що разом становить 1002 грн.;
стягнення за договором про надання фінансового кредиту № 103966723 від 06.09.2021 у розмірі 15 грн. 00 коп., які узгоджені та нараховані йому на 30 день з моменту отримання кредиту;
стягнення за договором про споживчий кредит №75326138 від 11.08.2021, заборгованості 18134,25 гривень, що складає тіло кредиту 15000 грн. та проценти за користування кредитом в розмірі 3134,25 гривень.
Разом до сплати заборгованості з відповідача на користь позивача за вищевказаними кредитними договорами підлягає сума у розмірі 19 151, 25 гривень.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
З матеріалів справи слідує, що договори були укладені сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.
Оскільки відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі 561/77/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно з ч.2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Як вбачається з Договорів факторингу «право вимоги право грошової вимоги клієнта до боржників» щодо погашення заборгованості, строк платежу за якою настав (наявна вимога)».
Суд зауважує, що факторинг не є заміною сторони у зобов'язанні (ст.ст.512-514 ЦК України), а отже за Договором факторингу до фактора не переходять права кредитора відносно нарахування процентів, штрафних санкцій (штраф, пеня) після передачі права вимоги.
Оскільки судом встановлено, що відповідач зобов'язання за кредитним договором виконав частково, та в результаті чого утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за договором про надання фінансового кредиту № 4211953 від 22.08.2021 у розмірі 792 грн. 00 коп. проценти за користування кредитом., які узгоджені та нараховані йому на 30 день з моменту отримання кредиту, а також 210 комісії (7 % суми комісії за користування системою), що разом становить 1002 грн.; за договором про надання фінансового кредиту № 103966723 від 06.09.2021 у розмірі 15 грн. 00 коп. відсотки за користуванням кредитом, які узгоджені та нараховані йому на 30 день з моменту отримання кредиту; за договором про споживчий кредит №75326138 від 11.08.2021, заборгованості 18134,25 гривень, що складає тіло кредиту 15000 грн. та проценти за користування кредитом в розмірі 3134,25 гривень, та нараховані 3% річних - 34,52 грн. та інфляційні збитки - 240 грн.,
Разом до сплати заборгованості з відповідача на користь позивача за вищевказаними кредитними договорами підлягає сума у розмірі 19 425,77 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо заявленого представником відповідача клопотання про застосування ст.267 ЦПК України у зв'язку із спливом позовної давності за кредитним договором №75326138 від 11.08.2021 року, суд виснує наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.
Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 року та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено.
Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні.
Виходячи з чого, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими і заява останнього про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене позов підлягає до часткового задоволення.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. 00 коп., ціна позову становила 100979 грн. 79 коп., позов задоволено на суму 19 425 грн. 77 коп., тобто на 19,23% (19 425,77 х 100 : 100979,79), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 465 гривень 82 копійки (2422,40 х 19,23%) судового збору.
Щодо вимоги про стягнення з позивача на користь позивача суми коштів за отримання правової допомоги у розмірі 25 000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та АО «Лігал АССІСТАНС» було укладено угоду про надання правової допомоги 01-07/2024 від 01.07.2024 року відповідно до заявки №629 від 01.02.2025 та відповідно до акту від 22.08.2025 року про надання правничої допомоги за Договором про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, вартість за надання адвокатом правничої допомоги становить 25 500 грн. 00 коп.
Суд вважає, з огляду на те, що позовні вимоги до відповідача було задоволено частково, оформлення, як мінімум одного процесуального документу, (вивчення документів, написання позову та клопотань та не беручи участь у судових засіданнях), заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у цьому випадку є завищеним і не співмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).
Так, за наслідками розгляду спору позовні вимоги позивача задоволено частково, тому витрати відповідача на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає стягненню витрати понесення на правничу допомогу пропорційно до відмовлених позовних вимог, а саме 4 807 гривень 50 копійок (25000 х 19,23%).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.526,1050,1054 ЦК України,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договорами № 4211953 від 22.08.2021, № 103966723 від 06.09.2021, № 75326138 від 11.08.2021 у розмірі 19 425,77грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 77 копійок)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 465 гривень 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 807 гривень 50 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: