Єдиний унікальний номер: 379/1866/25
Провадження № 2/379/747/25
про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2025 року суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, щоє у спільній частковій власності,
24.10.2025 до Таращанського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, щоє у спільній частковій власності.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Дослідивши зміст отриманої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач, просить суд: виділити в натурі, 1/2 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, загальною площею 84,00кв.м., вартістю 279 245,00грн, який знаходиться в АДРЕСА_1 , виділивши їй згідно експлікації 1-1(коридор),1-2(житлову кімнату),1-3(кухню) та 2-5(житлову кімнату), загальною площею 32,60кв.м. із стягненням з відповідачки компенсації в зв'язку з відхиленням від ідеальних часток співвласників в сумі 62497,69грн. Господарські будівлі та споруди залишити в спільній власності сторін як співвласників житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.04.2025, справа № 357/3145/20 конкретизувала висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц, який полягає у тому, що:
- у результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному зі співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з урахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК України, частини першої статті 50 Житлового кодексу України;
- поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається;
-за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об'єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві;
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що нерухоме майно, з якого просить виділити свою частку в натурі, належить двом фізичним особам, їй і відповідачу. У зв'язку з вищевикладеною судовою практикою, позивачу слід визначитися зі змістом позовних вимог: способом захисту, який передбачений законом і який позивач просить суд визначити у рішенні.
До того ж, позивачем не обгрунтовані правові підстави для другої позовної вимоги, а саме господарські будівлі та споруди залишити в спільній власності сторін як співвласників житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Суд зауважує, що у порушення вимог п.5 п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не обґрунтовані всі заявлені ним вимоги та наведені правові підстави для їх задоволення.
Крім того, з позову не вбачається яким шляхом має бути врегульовано питання щодо користування земельною ділянкою у разі виділу чи поділу спільного часткового майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 352, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, щоє у спільній частковій власності, залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Таращанського районного суду Київської області Олександра РАЗГУЛЯЄВА