Справа № 367/12686/25
Провадження №2-з/367/159/2025
27 жовтня 2025 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Спасібухов Нікіта Ілліч, про забезпечення позову до подання позовної заяви,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Спасібухов Н.І. звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в обгрунтування якої зазначено, що 02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали попередній договір № 16 від 02.10.2020 року (далі - «договір»), відповідно до п. 1.1. якого ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець), зобов'язалися в майбутньому, після кінцевого розрахунку між ними, в строк не пізніше 31 березня 2021 року, укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку проектною площею 80 кв.м, що буде збудований на земельній ділянці, кадастровий номер: 3210900000:01:073:3006 за адресою: АДРЕСА_1 .
Сторони договору в п. 2.2. договору засвідчили, що до його укладання покупець передав, а продавець прийняв грошові кошти у розмірі 50000 доларів США, що підтверджується Актом приймання-передачі коштів від 02.10.2020 року. У подальшому ОСОБА_2 умов договору не виконала та стала ухилятися від комунікацій із ОСОБА_1 ..
Натомість ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізнався, що земельна ділянка під кадастровим номером 3210900000:01:073:3006 та збудований на ній будинок належать іншій особі, відмінній від нього, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 своє зобов'язання за Договором не виконала, земельну ділянку та збудований на ній будинок продала іншій особі, а кошти, передані ОСОБА_1 на виконання умов Договору не повернула, видається очевидним, що ОСОБА_2 зобов'язана повернути ОСОБА_1 сплачену ним суму у розмірі, еквівалентному 50000 доларів США, сплатити штраф, згідно з п. 6.6. Договору у розмірі 10%, що становить суму, еквівалентну 5000 доларів США, сплатити 3% річних, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, що становить суму, еквівалентну 6842,47 доларів США станом на момент подання цієї заяви, а також відшкодувати упущену вигоду у розмірі, еквівалентному 20000 доларів США, оскільки заявник мав на меті придбати житловий будинок, зазначений у Договорі, з метою його подальшого перепродажу.
А отже, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно виник спір, в рамках якого заявник хоче стягнути з відповідачки кошти в загальному розмірі, еквівалентному 81842,47 доларів США, що становить 3416440,25 гривень за офіційним курсом НБУ станом на день подання цієї заяви.
Недобросовісна поведінка ОСОБА_2 , яка не виконала зобов'язання за договором, в шахрайський спосіб заволоділа коштами заявника та відчужила земельну ділянку з будинком іншій особі, не повернувши при цьому кошти, свідчить про те, що вона може вчиняти дії, спрямовані на ухилення від виконання майбутнього рішення суду про стягнення коштів.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 на праві власності належить житлові будинки, загальною площею по 77 кв. м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 , вважає, що за рахунок вищезазначених об'єктів нерухомого майна позивач міг би задовільнити свої кредиторські вимоги у разі задоволення позову.
Посилаючись на те, що між сторонами дійсно виник спір, обраний заявником захід забезпечення позову (арешт майна) є співмірним заявленим позовним вимогам, оскільки вартість житлових будинків відповідає ціні позову та забезпечує виконання рішення суду, існує реальна, підтверджена доказами, загроза відчуження майна, з огляду на що є всі підстави для накладення на нього арешту, просить суд накласти арешт на належні ОСОБА_2 : житловий будинок площею 77 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2403617132109), та житловий будинок площею 77 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2409526032109.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Проте, як вбачається із заяви про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, змістом позовних вимог ОСОБА_1 є стягнення грошових коштів у зв'язку із невиконанням вимог договору, натомість житлові будинки, належні ОСОБА_2 , та щодо яких заявлено вимоги про накладення арешту, не є предметом спору.
Суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Враховуючи характер спірних правовідносин та зміст заявлених позовних вимог, заявлений ОСОБА_1 вид забезпечення позову є неспівмірним цим вимогам.
Крім того, заявником не надано суду належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про стягнення грошових коштів, яке не підлягатиме примусовому виконанню, чи унеможливить ефективний захист порушеного права.
З урахуванням наведеного, оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову та співмірність негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 149-153, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Спасібухов Нікіта Ілліч, про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне судове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.О. Ткаченко