справа № 367/6286/21 Головуючий у суді І інстанції: Карабаза Н.Ф.
провадження № 22-ц/824/17955/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
про залишення апеляційної скарги без руху
28 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Сушко Л.П., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 червня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» про захист прав споживачів,
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 червня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Гелексі Фінанс» витрати на правничу допомогу у сумі 45 320 грн.
Не погодившись з вказаним рішення суду першої інстанції, 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Разом з тим, вищевказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Крім того, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Звертаючись до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 одночасно заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 зазначає, що датою отримання копії оскаржуваного рішення шляхом направлення відповідної кореспонденції на її адресу є 12.09.2025 року, тому просить вважати причини пропуску процесуальних строків на апеляційне оскарження поважними.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу, із якої вбачається, що документ в електронному вигляді «Рішення» від 20.06.2025 року по справі № 367/6286/21 (суддя Карабаза Н.Ф.), а також (за наявності) прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 03.09.2025 року о 12:10:46 год. (а.с. 96 том 2).
При цьому, із матеріалів справи вбачається, що адвокат Святашов А.М. діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 19.05.2021 року, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії АР № 1059181 від 25.08.2021 року у Ірпінському міському суді Київської області. Зі змісту згаданого ордеру вбачається, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються (а.с. 43 том 1).
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Зі змісту ст. 14 ЦПК України вбачається, що в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі (ч. 7 ст. 14 ЦПК України).
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 272 ЦПК України).
Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії, рішення, позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.
Участь сторони в судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 9901/236/21.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 272 ЦПК України).
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що учасник справи, який бере в ній участь через представника, а саме адвоката, вважається таким, що отримав копію судового рішення, за результатами розгляду справи в суді першої інстанції, якщо представнику доставлено такий процесуальний документ до електронного кабінету (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2025 року у справі № 756/1579/24).
Виходячи з дати отримання представником позивачки копії рішення - 03 вересня 2025 року, останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 червня 2025 року є 03 жовтня 2025 року.
Таким чином, вбачається, що покладені ОСОБА_1 в основу клопотання про поновлення процесуального строку доводи не узгоджуються з матеріалами справи, оскільки повний текст оскаржуваного рішення 03.09.2025 року було доставлено до електронного кабінету її адвоката - Святашова А.М., а апеляційна скарга подана з порушенням тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Отже, наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення процесуального строку слід визнати неповажними.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно подати нову редакцію клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску такого строку та надати докази, що підтверджують вказані обставини.
За правилами ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 червня 2025 року, залишити без руху, і надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення особі, яка подала апеляційну скаргу.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко