Справа №758/13433/24 Головуючий у І інстанції Захарчук С.С.
Провадження № 33/824/2307/2025 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
24 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 29.09.2024 о 00 год. 15 хв. по вул. Набережно-Хрещатицькій, 25 у м. Києві керував автомобілем «Audi A6», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатор «Драгер» та у медичному закладі відмовився.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова судді суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена без повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та не надання їм належної правової оцінки.
Зазначає, що у порушення вимог закону, ОСОБА_1 не було роз'яснено підстав, що слугували для проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, не було роз'яснено його права, порядок проведення такого огляду та можливості його проведення у закладі охорони здоров'я з направленням його на такий огляд.
Крім того, вказує на те, що поза увагою судді залишилися ті обставини, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського не містить у собі фіксації фактів зупинки та безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом і не є безперервним. Оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то його відмова від проходження обстеження на стан алкогольного сп'яніння є об'єктивною, оскільки таке обстеження проводиться виключно до осіб, які керували транспортним засобом та були затримані працівниками поліції під час такого керування.
Також зауважує про те, що у оскаржуваній постанові суду першої інстанції вказано, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак у мотивувальній частині постанови суд вказує про те, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, що не відповідає суті пред'явленого ОСОБА_1 звинувачення.
Підписання ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, на думку захисника, жодним чином не впливає на достовірність наданих документів та можливість використання їх як доказів.
Крім того, апеляційна скарга містить у собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначає про те, що зі змістом постанови ознайомився лише 18 березня 2025 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 11.02.2025 року, а апеляційна скарга на неї подана 21.03.2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки копія постанови в строк, передбачений ст. 285 КУпАП, не була вручена ні ОСОБА_1 , ні його захиснику, оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.03.2025 року, у зв'язку з чим причини
пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується сукупністю доказів, яким суддя надав належну правову оцінку.
Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, суперечать матеріалам справи , оскільки з долученого до протоколу відеозапису події вбачається, що при спілкуванні з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував того, що керував транспортним засобом «Audi A6», номерний знак НОМЕР_1 , а також зазначав, що у колеги було день народження, де він вживав алкогольний напій «просеко».
Зазначення у одному з абзаців постанови судді про відмову ОСОБА_1 проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, а не алкогольного сп'яніння , є очевидною опискою, оскільки суддею встановлені обставини порушення ним вимог п.2.5 ПДР, а саме відмову водія від проходження огляду за наявності ознак алкогольного сп'яніння.
Твердження апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не роз'яснено підстав, що слугували для проходження огляду є безпідставним, оскільки з відеозапису чітко випливає факт виявлення поліцейськими у водія різкого запаху алкоголю з порожнини рота, що є достатнім для початку процедури для встановлення стану сп'яніння.
При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 864887 від 29 вересня 2024 року був особисто підписаний ОСОБА_1 , у тому числі і у частині про роз'яснення йому прав та обов'язків , передбачених ст..63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що спростовує доводи апеляційної скарги про невиконання працівниками поліції обов'язку про їх роз'яснення.
Доводи апеляційної скарги про неналежність доказів, які містяться у відеозапису події, є безпідставними, оскільки останній місить факт фіксації правопорушення, а початок відеозапису після зупинки транспортного засобу не свідчить про те, що цим істотно порушені права та свободи ОСОБА_1 .
Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, то воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У п. 7 ст. 247 КУпАП зазначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено в межах строків, визначених ст. 38 КУпАП.
Та обставина ,що на час апеляційного перегляду закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, не свідчить про необхідність закриття провадження по справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП, оскільки на ОСОБА_1 адміністративне стягнення накладене у межах строків, визначених законом, і КУпАП не передбачає можливості закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за спливом строків давності за умови не набрання постановою законної сили.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків судді про доведеність відмови ОСОБА_1 , як особи яка керувала
транспортним засобом, від проходження на вимогу поліцейського відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Судове рішення є належним чином умотивованим.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП.
Порушень процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин постанова судді є законною.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року.
Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про закриття адміністративного провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль