(у порядку ухвалення додаткового рішення)
27 жовтня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 759/13309/24
Апеляційне провадження № 22-з/824/1374/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
розглянувши заяву представника Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Святошинського району м. Києва - адвоката Лисенко Ганни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Святошинського району м. Києва про визнання протиправним, скасування наказу та відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Святошинського району м. Києва про визнання протиправним, скасування наказу та відшкодування моральної шкоди - залишено без задоволення (т. 1 а.с. 200 - 213).
Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Святошинського району м. Києва - 8 000 грн. витрат на правничу допомогу (т. 1 а.с. 240-241).
Не погодившись з рішенням районного суду, 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т. 2 а.с. 1-6).
Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року - залишено без змін (т. 2 а.с. 81-89).
14 жовтня 2025 року представник Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Святошинського району м. Києва - адвокат Лисенко Г.О. направила до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 11 500 грн. (т. 2 а.с. 94-106).
На виконання положень ст.ст. 8, 12, 270 ЦПК України, 15.10.2025 суд апеляційної інстанції направив повідомлення представнику ОСОБА_1 - адвокату Герасимовій Т.І. про ухвалення додаткового рішення, забезпечивши можливість позивачу по справі подати можливі заперечення проти такої заяви (т. 2 а.с. 108).
Вказане повідомлення доставлено до електронного кабінету адресата 17.10.2025 року, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції (т. 2 а.с. 109).
22.10. 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Герасимової Т.І. надійшли до суду заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення (т. 2 а.с. 110-113), в яких остання просила відмовити в задоволення заяви.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини 1).
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 270 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу представник Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Святошинського району м. Києва - адвокат Лисенко Г.О. заявила попередній розрахунок судових витрат та зазначила, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України (т. 2 а.с. 30-37).
Протягом п'ятиденного строку після ухвалення Київським апеляційним судом постанови 09 жовтня 2025 року, 14 жовтня 2025 року представник Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Святошинського району м. Києва - адвокат Лисенко Г.О. направила до суду заяву про ухвалення додаткового рішення разом з доказами щодо понесених судових витрат на правничу допомогу (т. 2 а.с. 94-106)
На підтвердження витрат на правничу допомогу надано: копію ордеру на надання правничої допомоги серії АА № 1588743 (т. 2 а.с. 39), копію договору про надання правової допомоги від 22.01.2025 року №1/22/01/25(т. 1 а.с. 239-231); копії актів прийому-передачі послуг за договором про надання правової допомоги (т. 2 а.с. 98, 99, 102, 103); копії квитанцій про сплату послуг (100, 101, 104, 105).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Сторона позивача заперечувала проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу (т. 2 а.с. 110-113).
Оцінивши надані стороною відповідача докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що розмір таких витрат є завищеним, враховуючи обсяг наданої правничої допомоги, та не відповідає критерію розумності та справедливості, а також складності даної справи.
Зокрема, суд апеляційної інстанції вважає завищеним розмір послуг щодо аналізу підготовки та подачі відзиву на апеляційну скаргу - 6 500 грн., оскільки правова позиція сторони відповідача на момент складання відзиву вже була сформована, а відтак, не потребувала додаткового часу для вивчення судової практики в подібних справах та дослідження нових обставин, тому, такі витрати підлягають зменшення з 6 500 грн. до 4000 грн.
Щодо участі в судовому засіданні 09.10.2025 року - 5000 грн., апеляційний суд зазначає наступне.
З протоколу судового засідання від 09.10.2025 року вбачається, що судове засідання тривало з 13:37 год. по 13:57 год., тобто 30 хвилин (т. 2 а.с. 79).
При цьому, колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21).
Відтак, розмір витрат на вказані послуги колегія суддів вважає за необхідне зменшити з 5000 грн. до 2 000 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 6 000 грн. витрат на правничу допомогу за розгляд справи судом апеляційної інстанції, враховуючи засади розумності, справедливості та співмірності.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -
Заяву представника Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Святошинського району м. Києва - адвоката Лисенко Ганни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Святошинського району м. Києва (код ЄДРПОУ - 26199401) 6 000,00 грн. витрат на професійнуправничу допомогу за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов