Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/15952/2025
м. Київ Справа № 369/9587/21
23 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н. С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з останнього на свою користь майнову шкоду у розмірі 83 116,43 грн; моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 931,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 грудня 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) у якій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz 110 DKA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Набережна, 8 в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області, при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав перевагу в русі автомобілю «Land Rover Discovery», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу, який рухався головною дорогою, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.02.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
На час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Mercedes-Benz 110 DKA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 9261246 від 22.01.2019 року.
19.12.2019 року Позивач звернувся до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з письмовим повідомленням та поясненням про ДТП і вже 25.02.2020 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснила позивачу виплату (страхове відшкодування) в розмірі 37 968,26 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 40856 від 25.02.2020 року.
Однак, відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ № 702/12-20 від 23 березня 2021 року наданим ТОВ «Клевер Експерт» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Land Rover Discovery», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 65 537,25 грн, а вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Land Rover Discovery», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей становить - 121 084,69 грн.
Таким чином, позивач вважає, що різниця між виплаченою страховою компанію сумою страхового відшкодування та розміром шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає стягненню з винуватця ДТП. Також підлягає відшкодуванню моральна шкоду у визначеному розмірі.
02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявами про залучення до участі в справі в якості співвідповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та про зміну предмету позову, в якій просив:
- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 55 547, 44 грн;
- стягнути з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на свою користь майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 27 568, 99 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн;
- стягнути з відповідачів на свою користь судовий збір в розмірі 931,16 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Заяву про зміну предмету позову позивач обґрунтував тим, шо у зв'язку зі зміною у грудні 2021 року Великою Палатою Верховного Суду позиції щодо вирішення таких спорів та відступлення від попередніх висновків, що були актуальні на момент подання позову - первісні позовні вимоги не відповідали новому підходу судів до вирішення спорів.
У новому висновку Велика Палата Верховного Суду вказує на необхідність відшкодування шкоди саме страховиком в межах страхової виплати передбаченої договором, а також особою, що завдала шкоди у випадку перевищення розміру шкоди граничної суми страхового відшкодування.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 55 547, 44 гривень, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн та судовий збір в розмірі 605,47 грн.
Стягнуто з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 27 568, 99 грн та судовий збір в розмірі 275,69 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страхова компанія здійснює відшкодування витрат саме з урахуванням зносу.
Згідно зі звітом № 702/12-20 від 23 березня 2021 року, складеним суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Клевер Експерт» розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Land Rover Discovery», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 65 537,25 грн з урахуванням зносу, а вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля без урахування фізичного зносу вузлів і деталей - 121 084,69 грн.
Отже, відповідно до вимог Закону ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» має відшкодувати позивачу витрати з урахуванням зносу транспортного засобу, розмір яких становить 65 537,25 грн.
25 лютого 2020 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 37 968,26 грн. Тому, позивачем обґрунтовано заявлено позовну вимогу щодо відшкодування шкоди ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в розмірі 27 568, 99 грн. (65 537,25 - 37 968,26).
Обов'язок виплатити відшкодування виникає у страховика та особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування.
Враховуючи обов'язок ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатити на користь позивача розраховану частину матеріального збитку відповідно до законодавства України, то сума, що підлягає сплаті ОСОБА_2 з урахуванням зміни предмету позову становить різницю між фактично завданою позивачу шкодою внаслідок ДТП, що дорівнює розміру відновлювального ремонту (121 084,69 грн) та розміром матеріального збитку, що підлягає сплаті ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (65 537,25 грн).
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 21 серпня 2025 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» подало апеляційну скаргу в якій просить частково скасувати рішення Києво- Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2025 року змінивши його наступним чином: «Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 62 821, 50 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн та судовий збір в розмірі 819, 42 грн.
Стягнути з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 18 294, 93 грн та судовий збір у розмірі 111, 74 грн».
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до вимог статті 22 Закону страховиком було замовлено автотоварознавче дослідження завданих збитків власнику КТЗ.
За результатами Звіту № 223146 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, складеного 04.02.2020 незалежним оцінювачем ОСОБА_3 було визначено вартість відновлювального ремонту КТЗ Land Rover Discovery», д/н НОМЕР_2 станом на 15.12.2019 року у розмірі 68 184, 76 грн ( в т.ч. ПДВ); вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ ОСОБА_1 станом 15.12.2019 року у розмірі 44 198, 71 грн (з урахуванням зносу). На підставі вказаного звіту ПрАТ «СК ПЗУ Україна» виплатив позивачу суму матеріального збитку з урахуванням зносу.
Однак вищезазначений Звіт № 223146 було визнано судом недопустимим доказом. З цього приводу представником ОСОБА_2 було подано клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, у задоволенні якого суд першої інстанції ухвалою від 09.05.2023 року безпідставно відмовив, не навівши при цьому жодних мотивованих причин.
На підставі норм, закріплених у статті 36.2 Закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
За результатами автотоварознавчого дослідження - Звіту про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ № 702/12-20 від 23 березня 2021 року, який судом визнано належним та допустимим доказом, вартість матеріального збитку без урахування ПДВ із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,56) складає 58 263, 19 грн. Протягом 4 (чотирьох) років розгляду справи в суді позивачем не надано доказів фактичного понесення витрат на відновлення пошкодженого автомобіля Land Rover Discovery», д/н НОМЕР_2 , 2013 року випуску.
У зв'язку з цим, сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика на користь позивача зменшується на суму ПДВ і становить 18 294, 93 грн (58 263, 19 грн (вартість матеріальних збитків, завданих власникові пошкодженого ТЗ Land Rover Discovery», д.н.з. НОМЕР_2 згідно Звіту №702/12-20 від 23.03.2021) - 2000,00 грн (франшиза) - 37 968, 26 грн (сплачене ПрАТ «СК ПЗУ Україна» страхове відшкодування згідно платіжної інструкції від 25.02.2020 № 40856).
У жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Черкасов Д. О. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без -змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції не оскаржує, то апеляційним судом рішення переглядається лише в частині позовних вимог, заявлених до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».
В судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_1 адвокат Черкасов Д.О., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся засобами поштового зв'язку. 01 жовтня 2025 року до Київського апеляційного суду повернулась поштова кореспонденція без вручення, причина «адресат відсутній за вказаною адресою».
23 жовтня 2025 року до Київського апеляційного суду від представника ПАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна» адвоката Гуменюк О.О. надійшла заява про розгляд справи без участі апелянта.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без участі не з'явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вказаним вимогам закону не відповідає.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що 15 грудня 2019 року відбулася ДТП за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz 110 DKA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 та транспортного засобу «Land Rover Discovery», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Транспортний засіб «Land Rover Discovery», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN № НОМЕР_3 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 .
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.02.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Постанова набрала законної сили на час вирішення справи, а тому вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz 110 DKA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», що підтверджується полісом ОСЦПВВНТЗ № АМ 9261246 від 22.01.2019 року (ліміт відшкодування становить 100 000,00 грн).
На виконання вимог Закону ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснив виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 37 968,26 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №40856 від 25.02.2020 року.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ № 702/12-20 від 23 березня 2021 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Клевер Експерт»:
вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Land Rover Discovery», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 65 537,25 грн;
вартість матеріального збитку без урахування ПДВ, завданого власнику автомобіля марки «Land Rover Discovery», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 58 263,19 грн;
вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Land Rover Discovery», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей становить 121 084,69 грн.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Разом із тим, пунктом 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова компанія не відшкодовує шкоду, пов'язану з втратою товарної вартості транспортного засобу.
При цьому, відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).
Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 грудня 2020 у справі № 565/1210/19, від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20, від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22.
Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час розгляду справи позивач не надав належних та допустимих доказів фактичних витрат на відновлення автомобіля після ДТП, що є його процесуальним обов'язком.
За результатами автотоварознавчого дослідження - Звіту про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ № 702/12-20 від 23 березня 2021 року, вартість матеріального збитку без урахування ПДВ, завданого власнику автомобіля марки «Land Rover Discovery», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 58 263,19 грн
Оскільки документальне підтвердження факту оплати проведеного позивачем ремонту автомобіля в матеріалах справи відсутнє, колегія суддів дійшла висновку, що розмір майнової шкоду, який підлягає стягненню зі страховика на користь позивача повинен вираховуватися без урахування ПДВ.
Крім того, як визначено у пункті 12.1 статті 12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на зміст цих приписів у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити суму страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, якщо сторони її передбачили у відповідному договорі. Суму франшизи потерпілому має компенсувати страхувальник або інша особа, відповідальна за завдані збитки.
Оскільки визначену у договорі франшизу не можна стягнути зі страховика, колегія суддів дійшла висновку щодо зменшення суми стягнення зі страховика на розмір франшизи.
У свою чергу, позивач не позбавлений можливості стягнути суму франшизи з винуватця ДТП.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч.ч.1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи зазначене, колегія доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2025 року в частині заявлених до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» позовних вимог - скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь позивача майнової шкоду, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 18 294, 93 грн (58 263, 19 грн (вартість матеріального збитку без урахування ПДВ) - 2000,00 грн (франшиза) - 37 968, 26 грн (сплачене ПрАТ «СК ПЗУ Україна» страхове відшкодування згідно платіжної інструкції від 25.02.2020 № 40856).
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 1 статті 141 ЦПК України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.
З урахуванням того, що за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу було задоволено, то з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 182,87 грн.
При поданні апеляційної скарги представником Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 854,80 грн., проте судовий збір який підлягав сплаті становить 1 362,00 грн.
За результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції, апеляційна скарга була задоволена, а тому з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 362,00 грн.
Керуючись статтями 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 18 294, 93 грн та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 182,87 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 362,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року
Головуючий Судді