Провадження №3-зв/824/49/2025
23 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника Енергетичної митниці - ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 ,
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50% товару у розмірі 12602,60 грн.
Не погодившись з прийнятою постановою адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.
Згідно даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 серпня 2025 року визначено головуючого суддю ОСОБА_4
15 вересня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява представника Енергетичної митниці - ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду справи №758/4612/25.
В обґрунтування заяви ОСОБА_3 посилається на ту обставину, що в провадженні судді ОСОБА_4 перебуває справа №758/4612/25 щодо розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року стосовно притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 483 МКУ.
Також ОСОБА_3 указує, що, в провадженні цього самого судді перебувала апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року у справі №758/4614/25 стосовно притягнення ОСОБА_5 . Під час розгляду справи №758/4614/25 - 09.09.2025 року, за тих самих учасників справи - адвоката ОСОБА_7 , особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 та представників Енергетичної митниці ОСОБА_3 та ОСОБА_8 була розглянута апеляційна скарга ОСОБА_5 . За результатами прискореного розгляду справи винесено готову постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, а постанову Подільського районного суду м. Києва скасовано, провадження закрито.
Вказує, що після розгляду справи №758/4614/25 в той же день 09 вересня 2025 року на розгляді судді ОСОБА_4 перебувала справа №758/4619/25 за участі тих самих учасників та в якій Енергетичною митницею заявлено відвід судді ОСОБА_4 . Станом на день подання цієї заяви про відвід заяву про аналогічний відвід у справі № 758/4619/25 не було розглянуто.
На думку заявника, суддя ОСОБА_4 не може розглядати справу №758/4612/25 об'єктивно та неупереджено, оскільки вже має сформоване ставлення відносно учасників справи, та особисте внутрішнє переконання у розгляді цієї категорії справ за участі цих самих учасників справи.
Додатково вказує, що на розгляді судді ОСОБА_4 наявні кілька справ за участі саме цих учасників справи у цій категорії справи, одна з яких розглянута.
Зазначає, що Енергетична митниця під час дії воєнного стану вживає усіх можливих заходів задля захисту інтересів Держави.
Посилається на постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року у справі №758/10582/24.
Мотивуючи наведеним, просить відвести суддю ОСОБА_4 від розгляду апеляційної скарги у справі №758/4622/25.
В судове засідання представник Енергетичної митниці не з'явився, про причини неявки не повідомив.
ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 проти задоволення заяви заперечував.
Дослідивши матеріали справи та мотиви заявленого відводу, суд робить такий висновок.
Згідно положень частини 1 статті 2 КУпАП, частини 2 статті 7 КУпАП, статей 9, 129 Конституції України, при вирішенні питання про відвід судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що не регламентовано нормами КУпАП, є підстави для застосування аналогії закону у вигляді норм КПК України, а питання про відвід слід вирішувати в порядку статей 75, 76, 80, 81 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому частиною 3 статті 35 КПК України.
Так, статтею 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи, а статтею 76 КПК України визначено випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.
До таких обставин відносяться випадки, коли: 1) суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо суддя особисто, його близькі родичі чи члени сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості; 5) у випадку встановлення порушення порядку визначення судді для розгляду справи (стаття 75 КПК України).
Відвід повинен бути вмотивованим (частина 5 статті 80 КПК України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а тому вважаю, що заява про відвід має бути розглянута по суті.
В рішенні Європейського суду у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10.12.2009) зазначено, що наявність безсторонності має визначатися (з огляду на п.1 ст.6 Конвенції) за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд загалом та його склад зокрема відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.93, та "Ветштайн проти Швейцарії" заява № 33958/96). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають відносини, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10.06.96). Безсторонність суду визнається, поки не надано доказів протилежного (рішення "Ветштайн проти Швейцарії).
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
При цьому, відповідно до статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Апеляційний суд зазначає, що за загальним принципом судочинства існує презумпція неупередженості судді, протилежне підлягає доведенню особою, якою заявлений відвід.
Відвід судді - є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь у ньому.
Такі обставини визначені у статті 75 КПК України і за їх наявності суддя зобов'язаний заявити самовідвід (частина 1 статті 80 КПК України), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, то вони заявляють відвід судді (частина 2 статті 80 КПК України).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
При цьому не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними й допустимими доказами.
Із змісту поданої заяви убачається, що доводи відводу фактично зводяться до незгоди заявника із діями судді ОСОБА_4 та прийнятими ним рішення в іншій справі, а також із висновками, які зроблено суддею при розгляді іншої справи за тих самих учасників справи.
Слід зауважити, що обставини кожної справи є унікальними та підлягають розгляду судом в кожному окремому випадку в індивідуальному порядку. Таким чином, певний результат розгляду однієї справи не є безумовною підставою для вирішення іншої справи за участі тих самих учасників справи з аналогічним результатом розгляду цієї іншої справи.
Висновки, викладені судом в судовому рішенні при розгляді іншої справи, не свідчать про необ'єктивність та упередженість судді та не можуть слугувати підставою для відводу. Посилання на сформованість правової думки судді в даній конкретній справі є недоведеним припущенням заявника та не свідчить про упередженість суду.
З урахування наведеного, судом не установлено підстав для відводу судді ОСОБА_4 відповідно до приписів статті 75 КПК України, заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, відтак заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 75, 80 КПК України, статтями 294 КУпАП, суд -
У задоволенні заяви представника Енергетичної митниці ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у справі №758/4612/25 відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1