Справа №760/7383/25 Провадження №11-кп/824/4392/2025Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
20 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105090000162, по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року,-
Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік і 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік і 6 місяців та покладено на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватою в незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту.
В поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини вчиненого кримінального проступку та правову кваліфікацію дій обвинуваченої, просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, через неправильне застосування кримінального закону.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд неправильно призначив обвинуваченій ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі, оскільки вона має на утриманні малолітню дитину 2017 року народження. За таких обставин, відповідно до вимог ч.3 ст.61 КК України, суд першої інстанції призначив обвинуваченій покарання, яке не може бути їй призначено, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За результатами апеляційного розгляду просить вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_8 змінити та призначити ОСОБА_8 по ч.1 ст.309 КК України покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.
На підставі ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В решті вирок суду просить залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу, захисника, який не заперечував проти апеляційних вимог прокурора, провівши судові дебати, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_8 за ч.1 ст.309 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік і 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік і 6 місяців та покладено на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_8 має на утриманні малолітню дитину 2017 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 (а.с.42).
Частиною 3 статті 61 КК України визначено, що обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Отже, як вірно посилається прокурор у поданій апеляційній скарзі, законом не допускається призначення жінкам, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, покарання у виді обмеження волі.
Таким чином, судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність щодо призначення ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі.
Діючи у відповідності до положень ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків, дані про особу винної, наявність обставини, що пом'якшують покарання, - щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання, колегія суддів погоджується з апеляційними доводами прокурора про необхідність зміни вироку та призначення ОСОБА_8 по ч.1 ст.309 КК України покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, з покладенням на неї відповідних обов'язків, передбачених ст.59-1 КК України.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
У відповідності до ч.1 ст.409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок в частині призначеного обвинуваченій покарання.
З цих підстав апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року в частині призначеного ОСОБА_8 покарання змінити.
Призначити ОСОБА_8 по ч.1 ст.309 КК України покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.
На підставі ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4